Слідом за «вишкою» розпочав весняну половину сезону і перший вітчизняний дивізіон. За іронією долі, напередодні стартового в цьому році туру першої ліги фахівці, роблячи прогнози щодо фаворитів боротьби за підвищення в класі, виносили за дужки насамперед «Нафтовик». Мовляв, саме команда з Охтирки виглядає «аутсайдером серед лідерів». Проте з-поміж трьох претендентів позавчора лише «нафтовики» спромоглися виграти, нехай і в аутсайдера з Черкас. Недарма ж під час зимової перерви головний тренер клубу з Сумщини Сергій Шевченко висловлював подив: «А хто вам сказав, що ми відмовляємося від завдання вийти до вищої ліги? Обіцяю, що будемо не просто боротися оновленим колективом (під час перерви сім гравців пішло, сім — прийшло), а й вигравати».

За п'ять турів до завершення національного чемпіонату луганський «Буревісник» практично втратив шанси на бронзові медалі чоловічої суперліги після поразок основним конкурентам — броварському «Будівельнику» та донецькому «Шахтарю-Академії». Тепер луганчани відстають від третього місця вже на 10 очок. Гірникам підопічні Геннадія Максимова спромоглися дати бій лише в другому поєдинку, але знов програли.

На олімпійській базі «Святошин» під Києвом відбувся V міжнародний турнір із міні-футболу пам'яті уславленого півзахисника київського «Динамо» і збірної СРСР, володаря Кубка кубків і Суперкубка УЄФА, заслуженого тренера України Віктора Колотова. Організаторами змагань виступили Федерація футболу України та управління з питань фізичної культури і спорту Святошинської райдержадміністрації. За головний приз змагалися 16 любительських команд Києва, Чернівців, Одеси, Чернігова, Київської, Волинської та Чернігівської областей, а також гості з Росії і Молдови. У складі багатьох колективів виступали досить відомі футзалісти, деякі з них навіть були учасниками європейської першості з міні-футболу.

Для компромісу найліпше пасує компромісна фігура. Чарівне проходження крізь терни парламенту кандидатури амбітного і гнучкого, як верба, Арсенія Яценюка підтвердило, що в команді Президента таких фігур не бракує. У свої 32 роки, не обтяжений спеціальними знаннями і досвідом, перший заступник секретаріату Президента злетів у крісло міністра закордонних справ легко, без азарту боротьби, навіть скельця окулярів не встигли запiтнiти. Яценюк прожив на світі на три роки більше, ніж його ситуативний конкурент Володимир Огризко пропрацював у дипломатії. І хоча молодість, як казали недурні люди, — вада, котра швидко минає, втім чи не краще було б, аби Арсеній Петрович позбавлявся цього приємного «гріха» на чолі якоїсь більш вивченої ним ділянки державотворчості?

«Кто бил нікєм, тот станєт всєм», — співали апологети вождя Жовтневої революції, якій, до речі, цього року виповнюється 90 років. Дехто вже навіть пропонує відзначити цю річницю втіленням у життя вищезгаданого ленінського гасла. А як інакше реагувати на ставлення до народу з боку тих, хто вважає себе КИМОСЬ, а точніше, не абиким?

Анатолій Кінах таки перейшов під крило Віктора Януковича. Для того, щоб розширити територію своїх впливів, «антикризова» коаліція офірувала лідерові Українського союзу промисловців і підприємців посаду міністра економіки. Учора спеціально «під Кінаха» парламент за поданням Януковича звільнив із Мінекономіки Володимира Макуху — йому останнім часом часто перепадало від Прем'єра. За затвердження Кінаха проголосувало 255 народних депутатів. Зелені кнопки понатискали представники «антикризової» коаліції, кілька перебіжчиків із БЮТ та група Кінаха (квота Партії промисловців і підприємців) із фракції «Нашої України». Ймовірно, що в найближчому майбутньому вся ця група забажає стати повнокровним учасником «антикризової» коаліції.

З недавніх часів з'явилися всі підстави вважати, що відоме з історії велике переселення народів — ніщо в порівнянні з переїздом до столиці «донецьких». Найпершими у цьому пересвідчилися ті ж мешканці Києва, які на власному досвіді відчули величезний наплив вихідців з Донеччини. Бо обживати столичні кабінети й квартири керівні донеччани взялися всерйоз і надовго. Тобто повезли з собою не тільки членів своїх родин та родичів, а й заступників, помічників-референтів, коханок, охоронців, водіїв, масажистів, кухарів, перукарів, писарів... Отож, може, це просто збіг обставин, та факт залишається фактом — густо заселеною областю в останні роки немов, як кажуть, Мамай пройшов. І тому нині саме Донеччина займає сумнівну першість у державі за кількістю залишеного напризволяще житла — порожніми тепер є понад 6 тисяч квартир.

«Київенерго» рішуче бореться з боржниками, які не сплачують за електроенергію. Під відключення від світла можуть потрапити не тільки окремі квартири, а й цілі будинки. У компанії стверджують, що ситуація з несплатою за світло склалася критична з грудня минулого року. Саме тому було прийнято рішення вживати жорстких заходів. Як відомо, нерідко серед тих, хто ухиляється від сплати за світло, є чимало людей далеко не бідних.

От що вміли справно робити за часів Радянського Союзу — так це жонглювати цифрами. І хоча давно вже немає планів і соцзмагань, сліпе поклоніння ЇЇ Величності Статистиці сидить у нас у крові на генетичному рівні. Звідси — бадьорі рапорти про 80—90% розкриття злочинів, тодi як у розвинених країнах Європи за щастя вважають, коли вдається розкрити й довести до логічного кінця хоча б половину випадків. Як «малюються» ці цифри — окрема тема, але «особисте зізнання» досі залишається царицею доказів. І дарма, що за цим усім стоять сотні зламаних людських доль — головне, щоб цифри були справними.