Не так давно відгриміли баталії головного футбольного форуму планети, а вже за місяць для європейських збірних розпочалася кампанія з відбору на континентальну першість. Команда Казахстану лише два роки тому вперше стартувала в кваліфікації поміж представників Старого світу. Виступаючи в групі зі збірною України, азіати в 12 матчах набрали лише одне очко — зіграли внічию з Грузією. Схоже, досвід протистояння з грізними противниками пішов казахстанцям на користь, бо вже в першому матчі відбору на чемпіонат Європи 2008 року азіати створили справжню сенсацію у Брюсселі. Під проводом голландського тренера Арно Пійперса команда Казахстану ціною чотирьох жовтих карток відстояла нульову нічию проти бельгійців.

Заклопотані вболіванням за «дорослий» футбол, деякі наші прихильники спорту номер один не встигли збагнути, що в середу молодіжна збірна теоретично могла проводити свій єдиний (!) відбірковий матч нового чемпіонату. Відповідно, на НТК ім. Банникова навіть куці місця для глядачів не були заповнені. Нагадаємо ж, що у кваліфікаційній кампанії Євро-2007 серед гравців віком до 21 року 42 молодіжні команди поділено на 14 «трійок», у рамках яких вони зіграють по два матчі — по одному вдома й на виїзді. Переможці таких урізаних «груп» зустрінуться у «плей-оф», за підсумками якого й визначать сімох фіналістів наступної першості континенту, яку прийматиме в себе збірна Голландії — чинний чемпіон.

Тріумфом російської збірної закінчився у Гетеборзі ХІХ чемпіонат Європи з легкої атлетики: на дощовому стадіоні «Уллеві» наші північні сусіди здобули загалом 34 нагороди, з яких 12 — золоті, стільки ж срібних і 10 — бронзові. Таких ужинків за весь час участі росіян у континентальних першостях ще не бувало. Перевага атлетів Росії над рештою суперників стане зрозумілою, коли навести медальні здобутки двох наступних країн у неофіційному командному заліку: Німеччина — 10 медалей (4-4-2), Білорусь — 9 (4-3-2). Загалом по 11 медалей, але, відповідно, 3 і 1 золоту, виграли представники Іспанії та Британії. Особливе ж задоволення, за словами президента Всеросійської федерації легкої атлетики Валентина Балахнічева, йому принесла навіть не кількість «дорогоцінних металів», а те, хто саме їх здобув: переважно молоді спортсмени. Так що Росія з великим оптимізмом чекатиме дуелей з атлетами США на Кубку світу-2006 та Олімпіаді-2008.

Комп'ютерець мій непевний (назвав його за блюзнірство «Олельком» на честь блазня короля Данила Галицького) іноді робить за мене зовсім не друкарські помилки. Надрукував тільки-но «ПОМСТрадянський» без усілякого втручання автора...
Це він, «Олелько», ось про що. Можливо, справа у системній кризі, стагнації галицької еліти. Починаючи від Січових Стрільців, вона завжди вчасно нагадувала Києву, якої країни він є столицею. Але на пасіонаріїв знайшлися КамАЗи, більшість елітної решти було вчасно й недорого підгодовано.

Старт двох українських представників у другому за рангом єврокубковому турнірі з двох нульових нічиїх мало кого здивував. Попередні ігри «Чорноморця» та запорізького «Металурга» в національній першості — поразки від грандів та безбарвна нічия в очному протистоянні — не додавали вболівальникам підстав для оптимізму. Бронзовий призер чемпіонату та фіналіст Кубка в нас — це, як правило, своєрідні «каліфи на годину», які стали умовно кращими серед інших нестабільних українських клубів. Якщо не брати до уваги пристойний вихід на євроарену «Дніпра» в попередні роки, в інших випадках амбіцій нашим клубам вистачає хіба на боротьбу за «єврозону» в чемпіонаті України. Це така своєрідна мотивація упродовж сезону для деяких «середняків». Коли ж вони здобувають омріяну путівку, виникає питання, з чим конкретно ці команди вийдуть на поле, щоб презентувати країну? Виявляється, зі звичайним рівнем української «посередності» ми не можемо претендувати навіть на те, щоб упевнено переграти таких самих польських та навіть молдовських «середняків». А це і свідчить про реальний рівень чемпіонату, де є «Шахтар» та «Динамо», котрі забезпечують країні пристойне місце в рейтингу УЄФА, та решта команд, котрі виконують роль баласту.

В останній день серпня чоловіча збірна України стартує у відбірковому циклі чемпіонату Європи, але готуватися до цього почала ще в липні, провівши тренувальний збір в Алушті. Наприкінці минулого тижня підопічні нового головного тренера — Віталія Лебединцева — взяли участь у турнірi в Естонії, де з основних гравців національної команди були відсутніми Дроздов та Ліщук. Слід відзначити, що уболівальникам певною мірою доведеться звикати до нового кола «основних», адже збірна взяла курс на омолодження. Достатньо подивитися на склад нашої команди в трьох матчах у Таллінні.

Повторний матч другої кваліфікаційної стадії Ліги чемпіонів завершив «обов'язкову програму» віце-чемпіона України. Перемігши вдома з рахунком 4:0 латиський «Металургс», «Динамо» підійшло до справді серйозних іспитів. Перед тим як з'ясувати з турецьким «Фенербахче», хто більше гідний групового етапу Ліги чемпіонів, а хто — залишиться на «перепідготовку» в Кубку УЄФА, кияни на початку нового сезону видали серію перемог із загальним рахунком 19:2 (при цьому 11 м'ячів «біло-сині» забили у ворота трьох інших учасників єврокубків від України: 2:0 — із «Шахтарем», 4:1 — із «Чорноморцем», 5:0 — із запорізьким «Металургом»).

Дебют українців у європейських стартах на відкритій воді виявився не надто вдалим. У перший день чемпіонату Європи в Угорщині на дистанції 10 км по мальовничому озеру Балатон Ігор Червинський був лише 23-м (його час — 2:03.20,7), а Олександр Безуглий — 26-м (2:09.34,0). Для порівняння: переможець Лурц із Німеччини проплив 10-кілометрівку «на хвилях» із результатом 1:58.12,1.

Учора у Швейцарському Ньоні керівники УЄФА у своїй штаб-квартирі кинули жереб на наступні раунди єврокубкових турнірів. За крок до групового турніру Ліги чемпіонів два провідні українські клуби отримали не надто грізних суперників, але попітніти нашим доведеться.

Вони освічені, розумні, дипломатичні. Вони дуже різні за темпераментом, хитрощами вести переговори, але їх об'єднує одне — фах і посада. Всі ці жінки є міністрами закордонних справ. Автор цих рядків помітив, як багато жінок очолили зовнішньополітичні відомства своїх країн останнім часом, а впродовж нинішнього року процес фемінізації дипломатії пішов узагалі лавиноподібно. Важко сказати, чи це стала новітня тенденція, чи випадковий збіг. Незаперечним є лиш те, що жінки-дипломати справляють значно краще враження, ніж їхні колеги-чоловіки. «УМ» вирiшила провести заочний «конкурс краси» серед жінок-міністрів закордонних справ. Ось перша десятка «дипломатичних» красунь Європи та перша четвірка світу.