Родичі загиблих унаслідок вибуху газу в житловому будинку №127 по вулиці Мандриківській у Дніпропетровську, що стався 13 жовтня 2007 року і забрав 23 людські життя, на це судове засідання покладали великі сподівання. Адже Верховний Суд скасував попередні судові ухвали про амністію стосовно обвинувачуваних колишніх керівників ВАТ «Дніпрогаз» — генерального директора Ігоря Іванкова, його першого заступника Максима Сорокіна і головного інженера Сергія Бачуріна.
Учора Україна відзначила 19–ту річницю своїх Збройних сил. Саме країна, а не лише армія, адже День армії — народне свято. Для когось днем українського війська є козацька Покрова, старші люди тримаються радянського 23 лютого, але 6 грудня таки бере своє, й цього дня щороку чоловіки та юнаки отримують дедалі більше вітань, традиційно — незважаючи, «служив чи не служив». Для самих Збройних сил є речі змінні й незмінні. Перші — це політична погода, орієнтир «блоковість–позаблоковість», «НАТО—Росія», другі — це стабільне ось уже 19 років недофінансування, відсутність нової зброї та спорядження, низькі зарплати й безнадійні черги на квартири.
Його люблять і ненавидять однаково палко. Його прес–конференцій завжди з нетерпінням чекають журналісти. Ніхто з українських футбольних тренерів не «відзначився» такою кількістю медіа–скандалів, як Віталій Кварцяний. Безпосередній, надзвичайно емоційний і вразливий, він був і залишається таким. Не дуже зручним, бо може різати правду у вічі. Вболівальники луцької «Волині» готові вибачити Кварцу все, бо тільки він зміг втілити їхню мрію — побачити улюблену команду в прем’єр–лізі. І це Кварцові вихованці сьогодні грають за провідні українські та відомі закордонні клуби. Це він зараз став депутатом міськради від «Фронту змін», щоб змінити ставлення міста до футболу і спорту.
Я зустрілася з віце–президентом і головним тренером ФК «Волинь» Віталієм Кварцяним після 19–го туру першості України, коли команда вже пішла на зимову перерву. Перед тим він переніс зустріч, «щоб не наврочити». Бо, мовляв, як тільки після низки перемог дасть десь інтерв’ю — відразу йде смуга програшів. Наступні матчі «Волинь» справді провела успішно, тож у Віталія Володимировича був хороший настрій. Лучани ввійдуть у 2011 рік із непоганим результатом: у турнірній таблиці вони піднялися на шосту сходинку і вже претендують на потрапляння в єврокубки — це при тому, що навесні ще грали в нижчому дивізіоні. Не маючи ані достатньо часу, ані фінансів, Кварцяний зумів довести, що він може.
Частота зустрічей (десяток — за дев’ять місяців!) нового Президента України зі своїм колегою із Москви — це вже не дипломатія. Це — пропасниця. Кремлівська верхівка поспішає: куй залізо, не відходячи від Банкової. Втамувавши першу хіть до «співпраці», Москва переходить до наступного кроку — налагодження горизонтальних зв’язків своїх сателітів. Спочатку Янукович ніби випадково опинявся на спільних прийомах із самозваними президентами окупованих грузинських областей. А сьогодні до Києва приїздить «зразково–показова» автономія самої РФ — Республіка Мордовія. Гості — високого рангу: заступник голови ради міністрів Мордовії Михайло Сезганов, міністр національної політики Олександр Лузгін, директор Поволзького центру фінно–угорських народів Юрій Мішанін. Двоє останніх — ключові фігури гуманітарної політики Мордовії. У Києві вони візьмуть участь у міжнародній конференції «Культурний та історичний зв’язок фінно–угорських народів. Україна — Російська Федерація».
Готовність єдиного українського підводного човна «Запоріжжя» становить 85—90 відсотків. Про це заявив після оглядин субмарини міністр оборони Михайло Єжель. «Вже у найближчому майбутньому підводний човен «Запоріжжя» стане повноцінною бойовою одиницею. Сьогодні ремонтні роботи практично завершені і наступний етап — це швартові випробування», — сказав міністр.
Українці вже в найближчому майбутньому можуть «оселитися» на Міжнародній космічній станції. Як повідомив голова Федеральної космічної агенції Росії Анатолій Пермінов, упродовж року «Роскосмос» і його структурні організації розглянуть питання про можливість польоту на МКС українського космонавта. Але, за словами Пермінова, реалізація цієї програми залежить насамперед від того, чи зможе Україна її оплатити. «Головний по космосу» нагадав, як нещодавно зірвався політ на орбіту казахського космонавта — Казахстан не зміг оплатити дорогу «путівку», і довелося терміново шукати заміну.
Про дополітичне життя Юлії Тимошенко найбільше знає її тітка Антоніна Ульяхіна, що вже понад п’ять років очолює Дніпропетровську обласну організацію ВО «Батьківщина». Старша за Юлію Володимирівну всього на 11 років, вона як ніхто інший знає лідерку БЮТ — не тільки як родичка, а й як подруга. Кілька років тому Ульяхіна видала дві книги — «Юля, Юлечка» та «Юля, Юлія Володимирівна». В останній вона згадує випадок, що стався під час їхнього спільного відпочинку на Кавказі. Там до жінок підійшла молода грузинка і передала важливе попередження від таємничої провидиці: на Юлю (і звідки дізналися ім’я?) чекають великі неприємності. Її бізнес досягне небувалих вершин, але буде повністю зруйнований, багатьох родичів чекає тюрма. Але все це колись буде винагороджено — вона стане Президентом України. Чи справді була та історія, чи все то вигадка, аби, ми, українці, повірили? Але чого Юлії Володимирівні точно не позичати, то це підприємницької хватки, уміння переконувати і чоловічої наполегливості на шляху до поставленої мети.
Таких, як Олена Цигиця, називають «спортивними довгожителями» і «фанатами своєї справи». Вихованка криворізького гандболу, незважаючи на травми та серйозні операції, провела на майданчику більш як 16 років. Любов до гандболу одного разу навіть змусила Цигицю дістати з шафи вже заховані кросівки й форму, щоб здобути черговий чемпіонський титул. Проте в житті жінок–спортсменок рано чи пізно з’являються речі, важливіші, ніж спорт. Саме про них та інші цікаві моменти зі своєї спортивної кар’єри титулована гандболістка розповіла «Україні молодій». А заодно й оцінила нинішній стан вітчизняного гандболу. До нього Олена небайдужа хоча б тому, що чоловік, Валерій Войналович, — тренер криворізької «Спарти», чемпіона України.
