В останнє десятиліття архітектурне обличчя Івано-Франківська, особливо його історичної частини, зазнало масштабної реконструкції та реставрації, а за темпами будівництва обласний центр Прикарпаття впевнено посідає в державі провідні позиції. Проте будівельні компанії, зацікавлені передусім у надприбуткових квадратних метрах житла, зазвичай ігнорують колись традиційну дитячу відпочинкову інфраструктуру. Без коштів на ремонт і догляд занепадають й існуючі дитячі майданчики.

Столичні медики щодня витрачають близько 20 тисяч гривень для надання медичної допомоги мітингувальникам. Про це повідомила начальник Управління охорони здоров'я КМДА Людмила Качурова. За словами прес-секретаря Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Києва Євгенії Руженцевої, до цієї суми входять витрати на бензин для карет «швидкої», на медикаменти для «вуличних» пацієнтів та на зарплату для лікарів і водіїв, які чергують у районах найбільших скупчень людей. Це Маріїнський парк, Центральна виборча комісія, Конституційний Суд, секретаріат Президента, Верховна Рада, Європейська площа та майдан Незалежності. Крім того, у Києві організований один цілодобовий медпункт, один денний, дві бригади швидкої допомоги діють у добовому режимі.

Позавчора близько восьмої години вечора добру порцію адреналіну отримали працівники одного з найбільших столичних видавництв «Київська правда», де друкується газета Верховної Ради «Голос України». Невідомий зателефонував на спеціальний пульт міліції лінії «02» і повідомив, що друкарня замінована. На місце ймовірного вибуху виїхали працівники Подільського райуправління разом із саперами, кінологами й працівниками МНС.

Днями мешканці столичного мікрорайону Русанівка стали свідками зворушливої картини — вихованці розташованих неподалік спеціалізованих дитячих садочків №501, №505 та №506 разом із вихователями садили на вулиці Ентузіастів та Русанівській набережній саджанці різних порід дерев та кущів — від традиційних для України верби та калини до екзотичного ялівця, модрини, барбарису, кизилу. «УМ» про цю акцію повідомив наш читач Костянтин Оліфіренко.

На ізраїльську землю висадиться потужний десант українських митців, які представлятимуть найрізноманітніші мистецькі жанри. Щодо персоналій — то це, насамперед, керівники двох національних театрів — Богдан Ступка (очолює Театр імені Івана Франка) та Михайло Рєзникович (керiвник Tеатру імені Лесі Українки), кіноактор Володимир Талашко, скрипаль-віртуоз Олег Кульчицький... Українську культуру в Ізраїлі презентуватимуть також артисти ансамблю танцю ім. Вірського, хореографічний колектив «Калина»... Імпрези українських митців відбудуться у містах Нетанії, Бат-Ямі, Нацерет-Іліті.

Індустріальну Донеччину іноді порівнють із промисловим полігоном, де можна перевіряти та випробовувати здатність тутешнього люду виживати в умовах жахливого довкілля. А якими є безпосередньо самі місцеві промислові полігони, уявити неважко. Сумнівної репутації згаданим місцям різко додало й несподіване «відкриття», зроблене фахівцями санітарно-епідеміологічної служби та місцевого управління МНС України в Костянтинівському районі. На промисловому полігоні, розташованому на території Іллічівської сільської ради, виявлено ділянки, де рівень гамма-фону при нормі 25 мікрорентген на годину сягає 3000 мікрорентген.

Якщо не кожен українець може собі дозволити поїхати в Дубаї, то Дубаї прийдуть у Крим. Скориставшись своєю східною мудрістю, араби вирішили вкласти гроші в розбудову курортного узбережжя українського півострова. Днями голова Верховної Ради Кримської автономії Анатолій Гриценко зустрівся з представниками ділових кіл Об'єднаних Арабських Еміратів, передає «Кореспондент».

На прес-конференції в Києві всесвітньо відомих джаз-авангардових музикантів зі Швеції Йоела Гріпа та Йєнса Лінелла йшлося не про їхню творчість, а про проект «Почути безпритульні голоси України», лідерами якого вони, власне, і є. Ініціатором заходу виступила шведська громадська організація Public health music, яка поставила собі за мету не просто матеріально допомагати безпритульним дітям різних країн, зокрема України, а й надати їм можливість реалізувати свій творчий потенціал.

Вредні книголюби весь час скаржаться на життя. Мовляв, замало в Україні заходів, які б пропагували книжки широкому загалові, привчали б людей до літератури, як до якісного холодцю з хроном, чи, хоча б, як до вітаміну С у пігулках, що його можна дешево і вільно придбати у першій-ліпшій аптеці. А головне, навіювати людям, що книжковий продукт необхідний їм, як солодкий гематоген знекровленому організмові в постопераційний період. Тим часом обивателі усміхнено-невизначено (бо що з тих книжників візьмеш?) похитують головами, тримаючи у потертих кишенях тугі й перевірені дулі, а подумки вимріюють отой-таки найдієвіший народний антибіотик — хрін.