«Донецькі» бої без правил

«Донецькі» бої без правил

Схоже, що загальновідомі методи «вирішування проблем» деякими амбітними особами з Донецького регіону знаходять своє застосування і в спорті. Зокрема, всі підстави так вважати дає гострий конфлікт в українському боксі, який зараз сягає своєї кульмінації. На превеликий жаль, один із найпопулярніших видів спорту, на представників якого — братів Кличків — ледь не молиться вся нація, за сучасного керівництва прямує до занепаду і втрачає свої позиції на міжнародній арені. Аби пояснити суть проблеми, яку «УМ» уже порушувала в кількох публікаціях від 25 травня і 26 червня, нагадаємо, як розвивалися події, що призвели до конфлікту.

Чехи, до того!

Чехи, до того!

Не буде великою помилкою, якщо скажемо, що Україна на першості Старого світу вболіває за чехів — не просто як за братів-слов'ян, хай і західних, а як за зразок інтеграції в Європу і тріумфу в ній за схожих із нашими стартових умов. Немає вже на португальській першості жодної команди з європейської топ-п'ятірки. Але хто заперечуватиме, що королі Франції, Англії, Італії, Іспанії й Німеччини виявилися битими заслужено, бо не показали рівня гри, належного для перемог у конкретних матчах? Натомість до півфіналу вийшли ті, хто боровся до кінця і робив це більш вміло та самовіддано. Серед них на перших ролях — чехи. Саме їх називає фаворитами за два кроки до завершення європейського футбольного свята сам дядечко Уїльям Хілл (дивись котування букмекерів). І ми приєднуємося до цієї віри, до заклику уболівальників «Чехи, до того!». Бо ця віра — обгрунтована. Чеський футбол — найяскравіший, найякісніший на Євро. Команда-зірка із зірковими Недведом, Барошем, Поборським доводить, як потрібно розправлятися з фаворитами, притлумлювати їхні амбіції, реалізуючи власні. Чеська федерація дає урок (у тому числі й футбольній Україні), як слід узгоджувати інтереси національної першості з вирощуванням футболістів на продаж. Як слід працювати з молоддю, аби в нових поколіннях був не один, як перст, Шевченко, а ціле сузір'я гравців такого класу. Це треба доводити не грошима, як у нас, а забитими у ворота грандів голами. Чехи, до того!

Шоу має тривати

Шоу має тривати

Про такі матчі, які захоплюють уболівальника з першого свистка рефері й довго не відпускають навіть після того, коли суддя востаннє здіймає дві руки догори, завжди важко розповідати. Їх треба дивитися, віддаючись емоціям спорту номер один. І все ж таки спробуємо. Отже, у першій чвертьфінальній драмі господарі Євро, всупереч думці букмекерів, таки пересилили англійців. Завдяки неймовірним психологічним «гойдалкам» на останніх хвилинах усіх таймів та серії 11-метрових.

«Ауф відерзеєн», ніякі!

«Ауф відерзеєн», ніякі!

Фактично лише до одного з двох матчів середи була прикута увага вболівальників футболу — того, де Чехія, вже вирішивши своє турнірне завдання на Євро-2004, протистояла Німеччині. Адже навряд чи хтось сумнівався в перемозі «летючих голландців» над латишами. Утім невдалими для букмекерів могли виявитися обидві зустрічі, адже після «товариської» нічиєї данців і шведів, яка не дозволила продовжити виступ у Португалії італійцям, були підстави гадати, що й чехи «здадуть» гру німцям, аби вибити з турніру потужних голландців і залишити на дистанції посередніх підопічних Руді Феллера. Коли наставник «помаранчевих» Дік Адвокаат побачив стартовий склад збірної Чехії на останній матч групового турніру, йому, мабуть, стало не по собі. Справді, Карел Брюкнер випустив на гру з німцями дублюючий склад, залишивши у «старті» в порівнянні з битвою проти голландців лише Галасека та Їранека і надавши таким чином шанс проявити себе, сповна відчути атмосферу чемпіонату Європи решті гравців.

Змова проти «блакитних»

Змова проти «блакитних»

Обидва позавчорашні матчі групи С мали важливе значення для визначення чвертьфіналістів. Навіть за умов перемоги збірної Італії над болгарами скандинавські команди могли залишити її за межами «плей-оф», якби «розписали» між собою нічию (2:2) або з більшим рахунком. Тому напередодні ігор останнього туру італійські ЗМІ й офіційні особи закликали шведів та данців до чесної боротьби, вимагаючи стежити уважно за подіями на стадіоні в Порту і чиновників УЄФА.

Чергові «вильоти» і перша смерть

Чергові «вильоти» і перша смерть

Головний тренер збірної Хорватії Отто Барич, який щойно відсвяткував 71-річчя, після нічиєї з чемпіонами Європи звинуватив суддів у допомозі «сильним світу сього» (гол Трезеге у ворота «картатих» справді доволі спірний) і збирався дати бій іще одному фавориту Євро-2004 — збірній Англії. І вже на 5-й хвилині матчу Хорватія — Англія Ніко Ковач виявився найспритнішим біля воріт родоначальників футболу, відкривши рахунок у зустрічі. Понад півгодини балканці подумки були у чвертьфіналі, поки все стало на свої місця. У принципі, хід поєдинку змалювати неважко: англійці проводили масовані атаки, причому діяли доволі різноманітно, розгортаючи наступ і через центр, і через фланги, і використовуючи дальні закиди на Оуена й Руні. Особливою активністю відрізнявся Пол Скоулз, який уже на 9-й хвилині міг встановити рівновагу. Нарешті наприкінці тайму чергова комбінація британців завершилася ударом манкуніанця головою в порожні ворота (до речі, Скоулз перед цим не забивав за збірну понад три роки), а в доданий час перед перервою влучним потужним ударом відзначився вундеркінд із «Евертона» Уейн Руні.

На відстані руки від сенсації

На відстані руки від сенсації

35 тисяч англійців на стадіоні «Луш» у Ліссабоні стежили за першим матчем своєї команди на Євро-2004. Друга зустріч «родоначальників» — у провінційній Коїмбрі — вже не змогла зібрати таку численну армію британських уболівальників хоча б з огляду на удвічі меншу місткість муніципальної арени. До того ж деякі фани знаходять у Португалії й інші розваги, як-то сутички з поліцією. Але головне — боротьба на полі. Напередодні матчу гравців збірної Швейцарії мали надихати спогади про нічию з господарями (1:1) на європейській першості в Англії 1996 року. Проте цього разу все склалося зовсім по-іншому.

Прощай, побитая Росіє!

Прощай, побитая Росіє!

Позавчорашній ігровий день на чемпіонаті Європи в Португалії назвав першого невдаху, що вже після другого туру втратив шанси на вихід із групи. Зазнавши другої поразки від другої команди з Піренейського півострова, з надіями на вихід до чвертьфіналу розпрощалася збірна Росії. А перед останніми «груповими» матчами найкращі шанси на успіх у квартеті А мають, як не дивно, скромні греки, котрі зуміли вибороти нічию в іспанців...