«Крок» був уже чотирнадцятий — починаючи від 1989–го року. Як відомо, його проводить спільна українсько–російська команда — в Україні та Росії, по черзі. Зазвичай на кораблі — Дніпром чи Волгою. Це фестиваль авторської, некомерційної анімації, яку, власне, й ніде більше побачити: ні телебачення, ні кінопрокат подібні фільми не показують. Отже, фестивалі — чи не єдиний екранний майданчик для них...

Учора в багатьох країнах світу урочисто вшановували пам’ять латиноамериканського революціонера Ернесто Че Гевари, загиблого 40 років тому. Наймасштабніші заходи відбулися на Кубі. Близько 10 тисяч осіб зібралися на церемонію біля мавзолею Че в місті Санта–Клара, де він воював у грудні 1958 року. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, на мітингу був присутній Рауль Кастро, який тимчасово заступає на посту кубинського лідера свого хворого брата Фіделя. Масштабні заходи відбулися також в інших країнах Латинської Америки, надто ж у тих, де при владі перебувають радикально ліві президенти, — Венесуелі та Болівії.

Щонайменше 14 осіб загинули та 30 — отримали поранення вчора в результаті двох терористичних замахів у місті Байджі, що на північ від Багдада, повідомила іракська поліція. Обидва замахи здійснили терористи–самогубці на начинених вибухівкою машинах. Хоча мішенню терактів була поліція, серед загиблих переважають невинні цивільні особи.

Хоча після Чорнобильської катастрофи минув 21 рік, страшні наслідки аварії дають про себе знати й нині: в Україні непрогнозовано збільшилася кількість онкохворих. І що найстрашніше — найбільшого удару Чорнобиль завдав по дітях. Більше того, експерти попереджають, що пік онкозахворюваності в Україні припаде на 2007—2020 роки. За даними Цент­ру радіаційної медицини АМН України, щороку реєструється майже 600 захворювань на лейкоз серед дітей. За цією цифрою — неймовірна біда, яка приходить у сім’ї, де живе онкохвора дитина.

Нинішня газова криза між Україною та Росією дуже яскраво продемонструвала одну закономірність: постачанням енергоносіїв та іншими життєво важливими проблемами має займатися держава, а не приватні компанії. Намагання відмовитися від «адміністративного тиску» на користь «вільного ринку» призвело до абсурдної ситуації, коли держава не заборгувала ні копійки, але все одно мусить цей борг виплачувати. Іншими словами, влада процесом не керує, але за його результат відповідає.
Нині в України є два виходи. І обидва дуже погані: або поступитися частиною своїх газових запасів (і тоді втратити свою позицію на подальших перемовинах із «Газпромом»), або відстоювати свої інтереси до останньої теплої батареї, поглиблюючи конфлікт із постачальником та формуючи собі імідж ненадійного партнера і втрачаючи статус країни–транзитера. Схоже, наші державні мужі обрали перший варіант.

Рішення про звільнення народилося не спонтанно, а після бесіди з інвестором проекту молодого видання Володимиром Костеріним. За словами екс–редактора Віталія Портникова, власник заявив «про необхідність здійснення внутрішнього нагляду за діяльністю редакції з боку керуючої компанії, що підтвердило намір встановити політичний контроль над виходом газети». Віталій Портников стверджує, що цензура і тиск були й раніше, однак рівня критичної межі вони досягли після вкрай невдалих для Партії зелених України, яку очолює сам Костерін, дострокових парламентських виборів. «Не буду приховувати, що зі спробами опублікувати у виданні матеріали, які розходяться з концепцією видання, мені довелося зіштовхуватися з перших днів роботи шеф–редактором, а потім і головним редактором «Газети 24», — написав Портников у листі до колективу та читачів.

Ким би жінка не була — матір’ю, артисткою, політиком, бізнесменом, вона ніколи не має забувати, що вона насамперед жінка. Скільки років справжній Жінці, ви не вгадаєте навіть з трьох спроб. Саме такою ніжною і свіжою, теплою і доброю, співучою і геніальною є всіма знана й улюблена Ніна Матвієнко. 10 жовтня вона святкує свій 60–річний ювілей. У Київській філармонії зберуться друзі та рідня. Ніна Матвієнко співатиме з камерним хором «Київська камерата» і хором Ревуцького. Для гостей буде сюрпризом виступ дочки іменинниці — Антоніни. Як каже чоловік пані Ніни, художник Петро Гончар, онука Улянка теж би не проти привітати бабусю піснею, але цього разу вона посидить у залі.

На вихідних у Львові пройшов Міжнародний фестиваль художнього татуювання GiperTattoo–2007. Протягом двох днів майстри зі США, Польщі, Білорусі, Молдови, Чехії, Росії та всіх областей України зробили всім бажаючим близько 250 татуювань. Майстри робили татуювання на свій розсуд, але враховували побажання клієнтів. Оскільки участь у конкурсі брали винятково майстри міжнародного рівня (з них 42 — з України), то татуювання були тільки якісні — красиві та безпечні. Цікаво, що тату робили безкоштовно, платним (10—15 грн.) був лише вхід на фестиваль.