Продавці немовляти сядуть за грати

Безпрецедентний випадок за останні п'ять рокiв стався днями у Харкові. До правоохоронців міста звернулася непрацююча жінка, яка повідомила, що двоє незнайомих їй людей запропонували купити немовлятко. За дівчинку, якій щойно виповнився один місяць, горе-батьки попросили 14 тисяч американських доларів. Зустріч призначили 6 серпня о 17-й годині у центрі міста.

Не глухий кут

Не глухий кут

За статистикою, кожен сотий мешканець України — глухий або такий, що слабо чує. Важко уявити, як почуваються такі люди у громадському транспорті, поліклініках, крамницях, судах... Глухонімі, як і всі «інакші» в посткомуністичному суспільстві, досі відгороджені від «нормального» суспільства стіною. Поки в Країні Рад усі мали виглядати всуціль найздоровішими і найщасливішими, а «не таких» напоказ не виставляли, ще й приховували відповідну статистику, західні суспільства шукали можливостей навчити тих, хто слабо чує, спілкуватися на рівні з усіма. Сьогодні європейські методи навчання мовленню глухих за підтримки голландців поступово приживаються в Україні.

Олег Ольжич. Неформальний поет і націоналіст

Олег Ольжич. Неформальний поет і націоналіст

Із нагоди святкування 100-річчя від дня народження Олега Ольжича (Кандиби), одного з найвідоміших українських поетів ХХ ст., публіциста, ідеолога українського націоналізму, політичного і революційного діяча, доктора наук і археолога, у видавництві «Смолоскип» відкрили фотовиставку. Унікальні світлини 1900—1940 років із життя та творчості Олега Ольжича в Україні досі не експонувалися. Осип Зінкевич, директор видавництва «Смолоскип», упорядник «Вибраних творів» та «Духа руїни по сторінках історії» Олега Ольжича, які теж презентували на відкритті виставки, каже, що це фотографії з архіву дружини і сина поета, Олега Кандиби, який живе в Канаді. Саме він передав їх до архіву-музею. «Багато фотографій отримали з Братислави від доктора Миколи Неврлома, який співпрацював з Ольжичем перед і під час війни, деякі фото співробітників Ольжича, деякі з власного архіву», — розповідає Осип Зінкевич. На одній стіні висять відгуки, яким 50 років, а також ті, які в пресі з'явилися нещодавно.

Суцільна тонометрія

Суцільна тонометрія

Безжалісна «африканська» спека цього літа стала справжньою бідою для людей, хворих на гіпертонію. Та й здорові люди відчували себе зле, коли стовпчик термометра сягав сорокаградусної позначки. У такі дні особливо важливо контролювати рівень артеріального тиску — щоб не «проморгати» гіпертонічний криз, який може ускладнитися інфарктом чи інсультом. Високий тиск «не болить», нагадують лікарі. Тому єдиний спосіб встановити діагноз — взяти тонометр і правильно виміряти тиск. Утім не в кожного є можливість зробити це вдома, а ходити по лікарях наш народ не любить. Особливо у випадку з безсимптомною хворобою. Але в Деснянському районі столиці знайшли оригінальний вихід із цієї ситуації.

Презент від довгожителів

Презент від довгожителів

До кінця поточного року в дитячих лікарнях Кіровоградської й Луганської областей з'являться шикарні комплекти медичного устаткування, які не коштуватимуть українській стороні жодного цента. Як повідомляє прес-служба МОЗ України, в комплект входить комп'ютерний томограф, ультразвуковий допплер-апарат, апарат для анестезії, електрокардіограф, монітор спостереження за пацієнтом, рентген-апарат тощо — загалом понад 40 найменувань обладнання найкращих світових виробників вартістю понад 2,5 мільйона доларів США.

Хіба ж це манікюр?

У голландському місті Венло незабаром з'явиться перший у світі спеціалізований центр для тих, хто хоче позбутися звички гризти нігті. Офіційне відкриття установи відбудеться вже в наступному місяці, повідомляють «Медновини». Фахівці центру запевняють, що повністю позбутися цієї негігієнічної та малоестетичної звички пацієнти зможуть протягом чотирьох тижнів перебування під наглядом медиків. Лікування буде проводитися за спеціальною методикою, розробленою директором майбутнього центру Аленом-Раймондом Ван Аббе.

У пошуках трупи

У пошуках трупи

Сидить випускник театрального інституту і думає: «От талант пропадає! Куди податись? Де працювати, доки Новий рік не настане? А там знову моя роль? Дід Мороз? Хоч шанувальники й малі, але тоді я буду в зеніті слави». Як працевлаштовуються випускники театральних вузів? Чи готують театри їм широкі обійми? Якою ціною дається те, що ми невимушено дивимося на канапах та в зручних глядацьких кріслах? Наскільки просто знайти своє місце під сонцем молодому актору? Ці запитання «УМ» спробувала з'ясувати в цьогорічних випускників та викладачів головного постачальника працівників сцени в Україні — Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого. У 2007 році театральний вуз випустив 46 акторів: «російський курс» (керівник — народний артист України Микола Рушковський) дав 19 лицедіїв, один «український курс» (керівник — голова СТД Лесь Танюк) — 15, другий «український» (керівник — заслужений діяч мистецтв України Юрій Висоцький) — 12 майбутніх «зірок». Більшість із них уже при ділі — восени знайомство зі знаменитими акторами, які тепер будуть колегами.

Повернула любов і знайшла роботу

Повернула любов і знайшла роботу

У житті «Блондинки в законі» Різ Уїзерспун — приємні зміни. По-перше, одна з найдорожчих актрис Голлівуду знову знайшла свою любов. Власне, любов нікуди й не губилася, просто Різ відновила розірвані колись стосунки з колегою по зірковому цеху, симпатягою Джейком Гіленхаалом.

Оголені сімейні цінності

Оголені сімейні цінності

Дружба з подружжям Бекхемів, схоже, неабияк впливає на Тома Круза. Затятий сайєнтолог (нагадаємо, Том навіть має у цій секті сан пастора), який прославився в Голлівуді як затятий консерватор у ставленні до сімейного життя, під впливом Девіда й Вікторії дещо змiнив свої погляди. Зокрема, Круз тепер не контролює кожен крок своєї дружини Каті, а дозволяє їй розмовляти по телефону і навіть самій виходити в магазин !

Собака за цiною вілли

Тибетський мастиф є однією з найбільш рідкісних та найстаріших порід собак у світі. Дорослі пси цієї породи можуть важити до 113 кг. Такі «лагідні велетні» призвичаїлися до сухого та вітряного клімату Тибету і впродовж століть виконували роль сторожових собак. Мандрівник Марко Поло, який побував тут наприкінці ХІІІ ст., писав, що гавкання тибетських мастифів нагадує ревіння лева, а високим зростом та поставою вони схожi на віслюків.