Як відомо, невдовзі після прийняття рішення про проведення Олімпіади-2008 у Пекіні китайці оголосили, що збираються виграти на батьківщині неофіційний командний залік. У всіх частинах Піднебесної республіки закипіла робота, і на її проміжному етапі — в Афінах — уже можна побачити результати. У зв’язку з цим, проектуючи грецьку дійсність на наші реалії, хочеться зауважити, що піклуватися про спортсменів треба не тільки під час передвиборчих перегонів, а впродовж довгих років їхнього становлення (8—10), тільки за таких умов можна по-справжньому бути причетним до олімпійських успіхів, і успіхи ці будуть частішими та невипадковими. В Афінах же першим прозвучав китайський гімн — на честь Їфу Ванга, незворушного 43-річного дядечка з чималим черевцем, який зі своїм пневматичним пістолетом на 10-метровій дистанції виявився влучнішим за росіянина Михайла Неструєва. І друге «золото»-2004 — з пневматичною гвинтівкою — виграла китаянка Лі Ду. А невдовзі, продемонструвавши фантастичну виучку (іноді віриться у байки, що азіатів тренують палицями, як собак), представники КНР перемогли у двох видах синхронних стрибків у воду.

«Афінські відчуття не мають майже нічого спільного з сіднейськими: чотири роки тому молодість і наївність дозволили мені вберегтися від мандражу, нині ж було значно складніше: важко вигравати «золото» на замовлення», — такими враженнями поділилася Яна Клочкова після третьої олімпійської вершини у своїй кар'єрі. За зусиллями нашої «Золотої рибки» на суботній 400-метрівці комплексом було видно, що досвідчена спортсменка не очікувала жорсткого опору, який їй вчинила 21-річна американка Кайтлін Сандено. Яна готувалася до конкуренції вже звичної угорки Єви Ристов, але та вела перед лише на першій чверті дистанції, стометрівці батерфляєм. На спині лідерство захопила Клочкова, але в брасі у мільйонів українських телевболівальників захололо серце: Сандено почала скорочувати розрив і на останньому повороті вільним стилем торкнулася бортика вже першою. На останніх 50 метрах дистанції тривала напружена боротьба, але її, як кажуть, «на дотику» виграла-таки українка.

У четвер увечері «Іллічівець» виявився єдиною з українських команд у Кубку УЄФА, хто не здобув перемогу, але й суперник у нього був найсерйозніший. Хоча це вже не та «Аустрія», яка 5:1 громила «Шахтар», і дехто з її гравців не брав участі в матчі через травми, декілька прізвищ, зокрема, кандидатів до збірної Чехії Сьонка й Вахоушека, привертали до себе увагу. Втім, хоч «Іллічівець» цього року й дебютує у єврокубках, у складі маріупольців також є окремі досвідчені бійці, загартовані в серйозних донецьких, київських та московських клубах.

Позавчора ввечері київське «Динамо» робило спробу восьмий раз поспіль пробитися до групового турніру Ліги чемпіонів. Домашній матч проти турецького «Трабзонспора», м'яко кажучи, не вдався. По його закінченні на табло світився рахунок 1:2, і глядачі констатували: це ще добре, що «відскочили» з мінімальною різницею. А в небі над центром столиці спалахував святковий салют. Нащадки яничарів ніяковіли й гадали, чого б то українці влаштовували залпи феєрверків на честь своєї поразки. Але футбол тут був ні при чому — за збігом обставин та завдяки «умінню» наших спортивних організаторів, просто збіглися в часі програний футбольний матч і проводи з майдану Незалежності до Афін олімпійської збірної України...

Українські плавці склали другу за чисельністю команду у складі національної збірної на XXVIII Олімпійських іграх в Афінах. Водночас саме від них ми очікуємо найбільшої кількості і якості завойованих нагород. Про стан справ у сфері «басейнового господарства» кореспонденту «УМ» розповів віце-президент Федерації плавання України Андрій Власков.

До відкриття Олімпійських ігор лишається рівно два тижні. Багатьох уболівальників цікавить, як головні старти чотириріччя будуть представлені в наших телевізорах. На прес-конференції, що відбулася у НТКУ позавчора, віце-президент Національної телекомпанії Євген Каленський детально розповів про висвітлення Олімпіади в Афінах на УТ.

— Валерію Федоровичу, наскільки вдало відбулася в українській команді зміна поколінь?
— Я б сказав, цілком задовільно. Вже з минулорічної світової першості в нас з'явилося чимало молодих, 23-24-річних спортсменів. Призерами останнього зимового чемпіонату світу були Наталка Добринська (багатоборство), Іван Гешко (1500 м), інші представники нової генерації. Ми робимо ставку і на молодь, і на ветеранів — так і має бути. Цьому вчить й історія римських легіонів, коли в кожному з них були лідери-ветерани, які вели інших у бій. Виганяти нікого ми не збираємося, бо, спостерігаючи за досвідченими спортсменами, вчаться й молоді.

Здається, з роками і надбанням життєвого досвіду людина стає стриманішою в емоціях. Але, схоже, у Сергія Бубки — нині вже спортивного чиновника й парламентарія — залишилася справжня, непритлумлена радість сприйняття спортивних подій. Шестиразовий чемпіон світу зі стрибків із жердиною, чемпіон Олімпіади-88 у Сеулі, а нині член Міжнародного олімпійського комітету вірить в успіхи українських спортсменів і з нетерпінням очікує на старт 28-х Олімпійських ігор сучасності. Деякими своїми думками з цього приводу Бубка поділився з кореспондентом «України молодої».

— Валерію Федоровичу, до головних стартів чотириріччя вже зовсім мало часу. Ваш вид спорту — серед тих, на які ми покладаємо чимало надій у плані завоювання нагород в Афінах. Як проходила підготовка наших легкоатлетів до Олімпійських ігор?
— Підготовка до Олімпіади — це не тільки останній рік перед Іграми, хоча і його не можна недооцінювати. Підготовка спортсмена до такого серйозного старту триває упродовж 8-10 років. У той час, як ми з вами обговорюємо Афіни-2004, уже давно кипить робота з прицілом на Пекін-2008. Придивляємося до перспективних атлетів, які цього року не їдуть до Греції, щоб із них зробити ядро збірної у Китаї на наступній Олімпіаді.