Представницька збірна України на 24-х літніх студентських іграх, що завершилися у суботу Бангкоку, посіла третій рядок у командному заліку. Наші спортсмени, назбиравши 28 нагород найвищого гатунку, як і росіяни, поступилися їм другою позицією лише за кількістю срібних медалей. Нагадаємо, два роки тому в турецькому Ізмірі «синьо-жовті» залишилися за межею призерів.
Цьогорічний Сорочинський ярмарок, який тривав із 14 по 19 серпня, видався яскравим і неповторним. А розширення кола його учасників, вихід на повноцінний міжнародний рівень (якщо раніше організатори ставили «галочки» подальшої «інтернаціоналізації» торжища в основному після його відвідин співробітниками посольств чи консульств, то тепер, скажімо, представництва тієї ж Грузії чи Узбекистану стали гідними партнерами і конкурентами українських підприємців) дали підстави постійному ярмаркувальнику, Президенту України Віктору Ющенку минулої суботи наголосити на необхідності організаційного вдосконалення відомого бренду.
Криваве зіткнення між православними Московського патріархату та рідновірами-язичниками сталося в неділю біля руїн Десятинної церкви. Під крики бабусь із незаконно збудованої неподалік церкви — «Ето руская зємля, і ми вас всєх, хохлов, покрєстім!» молодики в камуфляжі лупцювали язичників, які вже впродовж багатьох років тихо-мирно здійснюють тут свої богослужіння. Досі язичники, які, до речі, не мають свого храму, хоча й неодноразово зверталися до міської влади з проханням виділити шматок землі для його будівництва, нікому не заважали. Аж доки на Старокиївській горі не з'явилася (як повідомляла «УМ», незаконно) церква Московського патріархату.
Чи не найбільший в Україні склад боєприпасів, облаштований «чорним археологом» у власному сараї, виявили в суботу черкаські правоохоронці в селі Ірдинь по вулиці Суворова. У 53-річного директора школи Анатолія Милокоса, котрий раніше працював у школі воєнруком, знайдено аж 16786 боєприпасів часів Другої світової та Першої світової воєн.
Курортники, яким «пощастило» цими днями відпочивати в Алушті, стали свідками безпрецедентного видовища. Рано-вранці в неділю на центральній набережній міста екскаватор почав руйнувати відпочинковий комплекс «Робінзон». Керував усією цієї операцією особисто мер Алушти Володимир Щербина.
На лікарняне ліжко Олександр Абдулов потрапив прямісінько з крісла режисера — цього літа актор знімає фільм, що називатиметься «Вихрест» або «Викидень». Узагалі-то робота над картиною тривала досить злагоджено: творча група вже відзняла частину матеріалу в Астрахані, в серпні планували попрацювати в Балаклаві, а далі вирушити на зйомки до Парижа, Венеції, Санк-Петербурга... Та замість Парижа, очевидно, команді режисера Абдулова доведеться взяти тайм-аут, оскільки у неділю, просто на знімальному майданчику, Олександра Гавриловича «скрутила» проривна виразка шлунка, й актора відвезли до Балаклавської лікарні. Звідти його доправили до Сімферополя, в міську лікарню № 1, де Абдулова, життя якого на той час було під загрозою, екстрено прооперували. Як повідомили потім лікарі, операція пройшла успішно, але стан актора, який перебуває у реанімаційному відділенні, стабільно важкий.
Таке враження, що у новому «музеї» зібрані чи не всі упередження, байки та чорний піар, які ходили і ходять східними областями щодо Помаранчевої революції. Відкриває виставку лялька Віктора Ющенка з табличкою «Конституцією як хочу, так і ворочу». Далі — стенд «Міфи передвиборчих обіцянок Ющенка» з фотографіями, газетними публікаціями. Стенд, присвячений реформуванню Президентом ДАІ, та ще один, «сльозоточивий»: «Могучій рускій язик», де томики творів Пушкіна, Некрасова та підручник російської мови припечатані грізним чорним написом незрозумілою для організаторів музею мовою — «Заборонено». Музей — дітище депутата Луганської міськради Артема Клінчаєва, і його експозиція, за словами авторів, має символізувати шкоду бунтів, яким вони вважають Майдан-2004.
Геніальний вчений Володимир Іванович Вернадський — засновник і перший президент української Академії наук — розробив учення про ноосферу. «Ноос» грецькою означає «розум». А вчення полягає в тому, що поки «хомо сапієнс» ходив iз дубцем на мамонта та бив на собі доісторичні воші, сферою його життя була біосфера. Коли ж «хомо» подорослішав і, чухаючи потилицю кликом шаблезубого тигра, зробив своє перше відкриття, а потім — ще відкриття, і ще, і ще, і ще — навчився робити щеплення і літати в космос — сферою його життя стала ноосфера. Наукою і творчістю, силою інтелекту і розмаїттям фантазії, волею до знань людина змінила своє середовище. Щоб iти вперед. Щоб не зупинятися.
