Давайте все­таки погодимося з американцями: чим вище вгору залізе мавпа, тим видніше її зад. Саме так громадяни Америки, і не тільки Америки, пояснюють свою прискіпливу цікавість до біографії правителів. І мають на це повне право. Так само й українське суспільство має право знати все про людей, які правлять Україною, особливо якщо ці персони, м’яко кажучи, дещо екзотичні.
Історія єнакієвського екзота в цьому плані є дуже повчальною, оскільки за 3 роки, незважаючи навіть на затуляння всіх амбразур грудьми Ганнусі Стеців, білі плями в біографії Януковича так і залишилися білими. Ні, ми не про легендарну участь екзота в гонках «Формули1» у Монако — це «чисто пацанські понти», ну буває. Йдеться про справи серйозніші.

Підготовка до фальсифікації виборів, про що розпинаються на всіх перехрестях лідери «синіх», виявляється, на Донеччині й справді відбувається ударними темпами. Зокрема, тільки активісти місцевих осередків БЮТ виявили більше 35 тисяч фактів фальсифікацій у списках виборців. Сюди потрапили і покійники — 1 436 прізвищ, і «двійники» — 28 228 персон (у цьому напрямі лідирує приморський Маріуполь, де передвиборче роздвоєння особистості зафіксовано у більш як 22 тисяч городян).

Хочете виграти тисячу гривень? Тоді мерщій до поштової скриньки — може, вам уже пощастило стати одним із потенційних «призерів». Там має бути квитанція від букмекерської контори «Шанс». Після виборів берете цю писульку, паспорт і чимчикуєте до найближчого з відділень, адреси яких вказані на квитанції. Все — тисяча гривень ваша! Щоправда, за однієї умови: якщо блок «КУЧМА» набере на парламентських виборах більше 5 відсотків голосів.

Опалювальний сезон розпочнеться ще не скоро, а от температура повітря у квартирах та будинках уже змушує замислюватись про додаткове «утеплення» житлової площі.

Лідери Федерації профспілок України, заступники голови ФПУ Сергій Костін та Сергій Українець заявили на прес–конференції про спробу рейдерського захоплення профспілкового майна, і, на жаль, за їхніми словами, виконавцем замовлення є голова ФДМ Валентина Семенюк, котра неодноразово виступала у пресі, в прямих ефірах телебачення, на сайті фонду зi звинуваченнями, нібито ФПУ незаконно володіє державною власністю і розпродує її.
Зокрема, в ефірі радіо «Свобода» соціалістична пані Семенюк пообіцяла, що наступного року від приватизації майна профспілок до бюджету надійдуть «сотні мільярдів гривень із кількома нулями!!!», які профспілки отримали після розпаду СРСР. Під час трансляції шановна Валентина Семенюк сказала, що володіє інформацією про перелік об’єктів, які були передані профспілкам у 1990 році. За її словами, вітчизняні профспілки нині не хочуть проводити інвентаризацію і «світити», куди поділося це майно. «Вони (керівники ФПУ) не з’являються на засіданні робочої групи з цього питання, котра працює у ФДМ. Незважаючи на те, що це треба виконати відповідно до Закону України «Про мораторій на відлучення, яке перебуває у володінні ФПУ» та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів. І я вимушена їхати до Москви, аби отримати акт передачі майна. Після цього ми оприлюднимо імена і державні об’єкти, які були виведені з–під державного контролю. Федерація користується майном, яке протягом багатьох років утворювалося за рахунок коштів держави, підприємств і трудящих. Проте вона допустила відчуження багатьох об’єктів, і необхідно визначити, чи мала вона право на ці дії. Тим більше, у багатьох випадках це призвело до того, що нові власники оздоровчих та профілактичних закладів позбавили наших громадян можливості отримати путівки за реальними цінами, які б вони могли собі дозволити», – констатувала голова фонду.

Знавці освітнього ринку України стверджують: для того, щоб «поступити» свою дитину до престижного вузу, батькам так чи інакше доведеться викладати гроші. І йдеться не про банальні хабарі, і навіть не про наймання репетиторів, а про узаконений вузівський бізнес — підготовку до «абітури». Законодавство, попри задекларовану безкоштовну освіту, дозволяє знімати плату за додаткові навчальні послуги, зокрема, і за факультети довузівської підготовки (ФДП у народі — «підготовчі курси»). У виграші від цього практично всі: вуз та викладачі заробляють додаткову «копійку», майбутні абітурієнти «підтягуються» до потрібного для вступу до вузу рівня, а також отримують критерії, за якими їх будуть наступного літа оцінювати вже як абітурієнтів.
Переважна більшість підготовчих курсів розрахована на одинадцятикласників або на тих, хто «провалився» на вступних екзаменах цього року.