Солдати — діти, юні, милі, —
Шлях у безсмертя в них лежить,
Їх проводжав тривожний Київ
Вкраїну рідну боронить.

Шановна редакціє газети «Україна молода», уклінно прошу допомогти впливовим словом вирiшенню цiєю проблеми.

Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам’яті жертв Голодоморів. І хоча скорботна дата вже пройшла, проте пам’ять про цю трагедію українського народу не повинна згасати.

Заметіль. Заворожена ніч.
Як давно не було снігопадів.
І війна, що гюрзою повзе,
знов з домівки мене забирає.

Під Крутами київські військові курсанти та студенти стали провісниками української політичної нації: маючи різне етнічне коріння, вони як один воювали за нашу Українську державу.

У програмі «Злий дім» (ТК ZIK) на початку січня прозвучав сигнал, який свідчить про яловість дер­жави як системи управління. Йшлося, зокрема, про те, що забудовники нового житла відмовляються вказувати в документації клас будівлі.

Шановна редакціє «України молодої», прочитав у першому цього року номері вашої газети статтю «Україна звільняє місце Польщі»

Шановна редакціє «України молодої», сердечно вітаю Вас із Новим роком і Різдвом Христовим. Бажаю славному творчому колективу великого щастя, родинного благополуччя, творчих звершень на благо України!

Ич, кажуть, непутні держнаймити вболівають не стільки за долю країни, як за власний бізнес. Певно, є на кого оглядатися. Що вони «далєкі от народа», стало притчею во язицех.

Днями подячно згадали митрополита Іларіона. У передмові до однієї з моїх найулюбленіших книжок «Дохристиянські вірування українського народу» його авторства, видали яку і в 1965 році, написано: «Огієнко Іван Іванович, 15 січня 1882...»