Замість народних депутатів на парламентських кріслах фракції Блоку Юлії Тимошенко прилаштувався державний прапор. БЮТівці ігнорують роботу Верховної Ради, протестуючи проти реваншу команди Януковича. Однак цей демарш поширюється тільки на «підкупольну» роботу, себто залу засідань. Бо «тимошенківці», як і обіцяли, продовжують працювати в комітетах і чи не щодня проводять засідання фракції. Свою вчорашню сходку вони зробили відкритою для журналістів.

Це справді «гамлетівське питання» хвилює зараз не лише Президента, а й усю країну. Адже фактично у вівторок, 25 липня, глава держави отримує конституційне право розпустити Верховну Раду i призначити дострокові вибори. Чи буде саме так — рішуче i безапеляційно розрубано той політичний гордіїв вузол, який зав'язали Мороз, Янукович i Симоненко, — сказати важко. Принаймні ще до утворення як демократичної, так i «антикризової» коаліцій радник Президента та керівник Головної служби правової політики секретаріату Президента Микола Полудьонний наголошував, що Конституція чітко передбачає право глави держави на розпуск парламенту, але не обов'язок.

Учора Президент Віктор Ющенко зустрічався з лідером Партії регіонів і висуванцем на пост Прем'єр-міністра від «антикризової» коаліції Віктором Януковичем.

Партія регіонів, хоч і з запізненням, але зуміла викрутитися з неприємної ситуації, винуватцем якої став «молодий» депутат-«регіонал» Олег Калашников. Рівно десять днів роздумів знадобилося «Регіонам», аби виключити із фракції «перегрітого на сонці» колегу, котрий побив знімальну групу каналу СТБ й відібрав у журналістів касету з відеоматеріалами. Як повідомила вчора пресі депутатка Ганна Герман, на засіданні президії ПР і ради фракції з'їзду партії було рекомендовано виключити Калашникова з фракції.

Про низку рішень сесій деяких міських та обласних рад півдня і сходу України стосовно надання російській мові статусу так званої регіональної останнім часом не говорив хіба що лінивий. Найголовніший підтекст — це слід розглядати як замах на саму сутність української державності. А до Європейської хартії регіональних мов та мов меншин такі діяння і найменшого відношення не мають, оскільки вона покликана захищати мови, що вмирають, до яких російську не віднесеш за всього бажання.

Про закриття карної справи у середу повідомив журналістам прокурор Донеччини Олексій Баганець: «Оригінали самих постанов президії обласного суду ми не знайшли, бо вони знищені». За словами прокурора, в ході досудового слідства вдалося натрапити тільки на дві копії цих постанов. Однак копія, навіть якщо вона підроблена, все ж не є офіційним документом. Тому після всіх безрезультатних пошуків, каже Баганець, «законно було прийнято рішення про закриття карної справи».

Учора Верховна Рада знову довго не мучилась: обмінявшись репліками й політичними образами, депутати констатували, що новостворені комітети ще не встигли напрацювати законопроектів, аби в сесійній залі було чим займатись, і розійшлися. Щоправда, переди тим таки встигли організувати собі «почин»: ухвалили перший у цьому скликанні закон — «Про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном». Не «розмочила» рахунок законодавчих голосувань тільки фракція Блоку Тимошенко: за півгодини до розгляду цього питання «тимошенківці» вийшли із залу й пообіцяли, що й ногою туди не ступлять до 25 липня. А після 25 липня ступати, сподівається БЮТ, у нинішньому складі вже й не доведеться — адже з цього дня Президент, за умови, що доти не буде затверджений уряд, матиме право розпустити парламент.

Керівні особи «антикризової коаліції» не стомлюються наголошувати на тому, що насправді саме «широка», себто за участi «Нашої України», більшість здатна врятувати державу від розколу, економічної кризи, нестабільності тощо (потрібне підкреслити). І незважаючи на те, що «НУ» офіційно перейшла в опозицію, а її прес-служба вперто спростовує всі натяки на якісь переговори «помаранчевих» про вступ до коаліції із «синьо-білими» та червоними різних відтінків, запевняють: чекати приєднання «нашоукраїнців» до «антикризових менеджерів» залишилося недовго.

30 срібняків і ні на копійку більше — саме стільки, на думку активістів Громадянської партії «Пора», коштує зрада Олександра Мороза. Тому під час театралізованого дійства навпроти Маріїнського парку партійці виставили величезне чорне відро з розкішними рожевими трояндами, яке по вінця — і самі «пористи», і просто перехожі — наповнили найдрібнішими монетами, тобто «срібниками», для українського Іуди».

Сирени й мегафони стихли, бійки між депутатами, їхні розбиті носи та порвані сорочки вже ніхто й не згадує, як і те, за що, власне, боролися минулого тижня. Бо з'явилися інші плацдарми для боротьби, меншенької, аніж боротьба за розпуск парламенту чи визнання «антикризової» коаліції нелегітимною. Позавчора надвечір наші депутати реалізували відому рису національної ментальності: коли повінь повінню, а орати треба, розділили парламентські комітети й головування в них. Скористалися принципом і з іншого анекдоту — «а отам я бурячки посаджу».