Місцевий «бомонд» уже досить давно намагається отримати частку контролю за підприємствами вугільної галузі, що знаходяться на території ввіреного їм краю. Ідея полягала у створенні територіального підрозділу Мінвуглепрому, Головного управління абощо, керівника якого призначали б за рекомендацією обласної влади. Інакше, мовляв, кризу не подолати.

Майбутньому орендареві запропонували десять тисяч гектарів ріллі у Кам’янко–Дніпровському районі. «Пропозиція солідна, за моїми даними — найбільша в Україні. Принаймні на сьогодні. Тому й інтерес до заходу виявився небувалим», — сказав аграрний віце–«губернатор» Запорізької області Валерій Черкаска.

Свою першу зустріч із пресою новопризначений міністр юстиції Микола Оніщук провів у секретаріаті Президента на Банковій, через що ледь не спізнився на перше засідання уряду Тимошенко на Грушевського. За його словами, перший день на посаді розпочався нормально: перш за все Оніщук провів нараду зі своїми заступниками, серед яких є й такі, що працювали на цих посадах у багатьох його попередників — не лише в Олександра Лавриновича, а й у Романа Зварича та Сергія Головатого.

Сідаючи за кермо автомобіля, людина ризикує надихатися не лише хімічними випаровуваннями салону «чотириколісного друга», які особливо дошкуляють улітку, або вихлопами інших авто, які запруджують дорогу. До таких некорисних для здоров’я «інгаляцій» можуть приєднатися випаровування метанолу — смертельно небезпечної речовини, з якої підпільні підприємці виготовляють... рідину для миття автомобільного скла. Як розповів «УМ» директор Українського науково–дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів, доктор технічних наук, академік Української технологічної академії Сергій Олійнічук, працівники його лабораторії перевірили якість склоомивачів вітчизняного виробництва, представлених на ринку. Дослідження показали, що один із восьми зразків рідини містив у своєму складі метиловий спирт — отруту, давно заборонену в нашій країні для використання у побуті.

Люди, які страджають від хронічної ниркової недостатності, змушені регулярно звільняти кров від токсинів. Для того щоб провести гемодіаліз, пацієнтів під’єднують до стаціонарних апаратів «штучна нирка». Хворі мусять приходити до лікарні 2—3 рази на тиждень і щоразу лежати по 4—12 годин, чекаючи, поки штучні фільтри очистять кров.

Наш музей розташовано в агресивному техногенному середовищі — на Терещенківській активний рух транспорту — тролейбусів, автобусів, машин, поруч — житлові будинки із застарілими комунікаціями. 10 років тому ми закінчили ремонт Музею західноєвропейського мистецтва, і вже по будинку пішла тріщина — є підозри, що в сусідньому будинку почали будувати ресторан у підвалі. Музей російського мистецтва теж потерпає — з тих самих причин. Зміни клімату також принесли свої проблеми: взимку ми ще якось справляємося, а літо дуже спекотне — систему кондиціювання в наших складних інтер’єрах важко організувати, але є альтернативні пропозиції з клімат­контролю і зараз ми оголосили конкурс проектів. У Музеї східного мистецтва справляємося за допомогою системи кондиціонерів і зволожувачів. Все це ускладнює проблему збереження експонатів.

Напередодні свята Миколая у Могилянці відбувся аукціон рукописів переможців–2007 у номінації «Роман». Продавали авторські рукописи з автографами, а до них як бонус — кумедні імпровізовані ілюстрації на великих ватманах. Ведучий вечірки Сергій Архипчук не дуже переймався, що на декількох сотнях аукціон закінчиться через брак азарту. «Йдуть хлопці з трембітами. Вони кличуть до нас Марійку Матіос. Але мені щойно сказали, що її не буде, — каже Архипчук, голублячи снігову бабу Парасю. — А рукопис унікальний. Називається «Майже ніколи не є навпаки», а підписаний МАМА, скорочено від Марія Матіос. Почнемо, певне, зі 100, а дійдемо до 2 тис. Що скажеш на те, Тарасе?» Поет і президент Асоціації українських письменників Тарас Федюк трохи мружиться. «Таке чтиво недешеве, тому перший лот — 250», — каже Федюк.

«Хімки» — одна з найсильніших команд Росії. На виїзді грати з нею дуже непросто. Якщо ми виграємо, це буде сенсація», — так висловлювався перед матчем із підмосковним клубом Рімас Гірскіс, нині — спортивний директор БК «Азовмаш», а раніше — головний тренер маріупольців. Про «Хімки» він знає не з балачок, адже колись сам тренував цю команду.