Учорашній ранок запам’ятався усім водіям: шаленим скупченням автівок він нагадував вечір п’ятниці напередодні Великодня. О шостій ранку перша колона із сотні вантажних автомобілів виїхала на об’їзну дорогу міста Бориспіль у напрямку Києва. Інша колона транзитників, а це майже 150 TIRів, синхронно попрямувало у столицю через Житомирську трасу.

6 травня на залізничному переїзді поблизу села Анисів Чернігівського району трапилась дорожньо–транспортна пригода, в якій загинуло п’ятеро осіб. За повідомленням головного Управління МНС у Чернігівській області, приблизно о 6.30 39–річний водій автомобіля ВАЗ–2106, житель села Хибалівка Куликівського району, ймовірно, проігнорувавши попереджувальні сигнали світлофору, виїхав на залізничний переїзд, де зіткнувся з електропотягом №844 «Чернігів — Київ».

Учора близько 11–ї години дня в Івано–Франківську, у приміщенні автошколи на вулиці Довгій, 60, стався вибух. Він був настільки потужний, що перші поверхи двох навколишніх будинків залишилися без вікон, передає слова очевидців УНІАН.

Учора в Амстердамі, а в суботу — в Лондоні відбулися чергові акції в рамках проекту «Україна пам’ятає — світ визнає». Коли верстався номер «УМ», інформації про те, в яких умовах відбувалося виконання «Панахиди за померлими з голоду» Євгенія Станковича і Дмитра Павличка в Нідерландах, ще не було. Але лондонська історія виглядає дуже прикро — у престижному, хорошому, акустичному залі «Кадіган Холл» сиділо не більше сотні осіб. Можна, звичайно, пишатися, як це роблять представники нашого посольства, що серед них було двоє членів британського парламенту, які на свята залишилися в Лондоні, та посли Грузії, Литви й Еквадору, і що ця сотня глядачів захоплено аплодувала, якби це робили триста. Але, на мій погляд, є сенс суворо поговорити на високому рівні в Києві і пояснити Міністерству закордонних справ, що це — не чергова акція для галочки чи чиясь забаганка, а серйозний і, що важливо, дуже дорогий інструмент впливу на світову громадськість, який надалі дуже прислужиться і дипломатам, і політикам, і не лише їм.

Учора українські «убозівці» святкували свої «сімнадцять миттєвостей весни», адже підрозділи боротьби з організованою злочинністю були створені 6 травня 1991 року, в День святого Георгія Переможця. Відтак загальновідоме зображення святого на коні, що пронизує списом змія, стало й емблемою Головного управління боротьби з організованою злочинністю, яке по праву вважається найпотужнішим і найелітнішим підрозділом вітчизняної міліції.

5 травня Президент України своїм указом звільнив Володимира Литвина з посади в. о. ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тепер Володимир Михайлович, як і раніше — голова Наглядової ради «універу» і керівник кафедри новітньої історії України. В указі також уточнено причину звільнення попереднього ректора Віктора Скопенка — «у зв’язку з виходом на пенсію». Цим же указом Віктор Ющенко призначив тимчасовим керівником найвідомішого «вишу» академіка Леоніда Губерського, який досі очолював Інститут міжнародних відносин КНУ. Постать Губерського, що й казати, яскрава і обнадійлива. Він доктор філософських наук, автор численних публікацій на теми духовності молоді й гуманітарного розвитку, відмінник освіти України, має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного посла. Не секрет, що якість освіти в ІМВ дещо вища, ніж в інших структурних підрозділах столичного «універу», атмосфера демократичніша.

18–річний Дмитро Семенюк став однією з жертв субот­ньої трагедії, яка сталася в селі Заріччя Ружинського району Житомирської області. Як розповів «УМ» інспектор із профілактичної роботи міста Житомира Василь Кравцов, близько четвертої ночі автомобіль «Черрі–амулет» на великій швидкості врізався у групу молоді, що поверталася додому. Двоє з них, в тому числі племінник глави Фонду держмайна, загинули на місці події, ще один зазнав важких тілесних ушкоджень.

Учора представники київської організації УНА–УНСО і посольства Грузії відвідали могили чотирьох українських стрільців, які загинули 15 років тому під час грузинсько–абхазької війни і поховані на Байковому цвинтарі в Києві. «Ми дуже цінуємо український народ за ту допомогу, яку ви нам надали, і дуже хочемо віддячити колись українському народу, сини якого стояли плечем до плеча з нашими воїнами», — зазначив «УМ» радник посольства Араіл Цинцадзе.