Дитину віком рік і два місяці батьки привезли до шпиталю лише наступного дня після укусу біля річки Сіверський Донець у селищі Щурове, куди подружжя разом із дитиною приїхали відпочивати. Звернутися в Краснолиманську лікарню батьків змусила тривала відсутність сечовиділення в дитини, а також набряк, який утворився на місці укусу. Але врятувати немовля медикам не вдалося — дитя померло через декілька хвилин після приїзду в шпиталь.

У невдавній статті, розміщеній на сайті «Українська правда», голова президентського секретаріату Віктор Балога піддав БЮТівський проект конституційних змін такій нищівній критиці, що після виходу тієї публікації політики заговорили про останній цвях, забитий у домовину коаліції. Діалог із Блоком Тимошенко «поки не клеїться», зазначав Балога, бо «дуже важко вести розмову, коли твій візаві охоплений істерикою».
Добре, що в «УМ» усе «склеїлося» з народним депутатом від БЮТ Остапом Семераком. Пан Остап був не перший із БЮТ, до кого ми звернулись із пропозицією дати нам інтерв’ю — його колеги відмовляли в тій чи іншій формі, посилаючись, зокрема, на тяжку хворобу, яка прикувала до ліжка, але водночас дозволила дефіле кулуарами Верховної Ради. Це не дріб’язкова деталь, адже злі язики з інших фракцій твердили, що БЮТівцям заборонено давати «конституційні» коментарі. Дивно, бо нічого секретного Семерак не розповів. Він каже, що БЮТ готовий співпрацювати з «НУНС» у питанні змін до Конституції, а от проект як такий представляти ще рано — матеріал і досі сируватий. Заодно ми поговорили і про майбутнє коаліції та підсумки виборів у столиці.

Дивний чоловік і незрівнянний поет цей Тарас Федюк. Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» визнав його «Трансністрію» кращою поетичною збіркою 2007 року. Днями міжнародний фестиваль поезії «Київські лаври» теж визнав його кращим поетом України, засвідчивши це премією. Але Тарас Федюк яко шевченківський лауреат воліє більше відсиджуватися в тіні. Бо не любить літературні збіговиська, телебачення та інтерв’ю. Хоча й розуміє, що деколи воно для справи потрібно. В один із таких рідкісних моментів вагань «УМ» і розкрутила його на відвертості...

Уже через півгодини спілкування з Борисом Івановичем у його скромній івано–франківській квартирі мене накрила інформаційна лавина з найменувань військових частин, з’єднань, прізвищ командирів, дат, воєнних і післявоєнних подій. Розповідь господаря дивувала енциклопедичною точністю і вичерпною лаконічністю. Зауважте: у липні йому виповниться 86 років. Пригадалося, здається, Цицеронове: над досконалими людьми старість немає сили.
Почувши мою похвальну репліку, з кухні нагодилася Ніна Андріївна і відкрила секрет блискучої чоловікової пам’яті. «Знаєте, — зізналася вона, — Борис Іванович принципово не вживає алкоголю і не курить, навіть на сімейні ювілеї лише пригублює чарку. Але й це не головне. Він весь час перебуває у стані безперервного захоплення: щось читає, шукає, колекціонує, уточнює. Йому все цікаво. Каже, що без цього жити не може. І це — суща правда».

Методів заробити сотні мільйонів, користуючись службовим кріслом, є дуже багато. Причому про більшість із таких неймовірних можливостей пересічний громадянин, який ніколи не входив до складу жодного уряду, навіть не здогадується. Нещодавно до редакції «УМ» потрапили дуже цікаві документи, які дають змогу побачити різні схеми великого заробітку практично на рівному місці.

Після антиукраїнських істерик, що їх із майже промисловою регулярністю продукує місцевий «регіональний» бомонд; після отих «пісуарних» з’їздів, фальшованих «протипомаранчевих» музеїв і валунів на честь висмоктаних із немитих пальців «жертв ОУН–УПА» відкриття на Луганщині каплиці на вшанування пам’яті загиблих під час Голодомору 1932—33 років здається явищем мало не сюрреалістичним. Проте таки відкрили й освятили з дотриманням усіх канонів. Як церковних, так і світських.

Фотовиставку «Україн­ська повстанська армія. Істо­рія нескорених», презентація якої триває четвертий день у приміщенні Служби безпеки України, погрожують знищити. Лідер «Євразійського союзу молоді» Павло Заріфуллін в інтерв’ю «Комсомольській правді в Україні» пообіцяв спалити виставку разом із головним приміщенням української спецслужби та її керівником Валентином Наливайченком. «Дістали вже! Адже ця виставка — свого роду просування фашизму. І ми, за прикладом дідів, будемо з цим боротися», — пригрозив головний «євроазіат». Нагадаємо, що минулого року його було оголошено персоною, в’їзд якої на територію України небажаний. Такою була відповідь СБУ на плюндрування Заріфулліним та ще кількома його «соратниками» знака тризуб на Говерлі.

Що викликає в уяві пересічного українця слово «гопак»? Запальний танець, усміхнені дівчата у віночках та хлопці у шароварах. А як щодо словосполучення «Бойовий гопак»? Це теж хлопці і дівчата, теж у шароварах, теж усміхнені, але не танцюють, а б’ються, використовуючи не лише силу рук і ніг, а й різноманітну історичну зброю, — шаблі, палиці, довбні, ціпи, серпи і бартки.

Село Зоринівка Мілов­ського району зазнало справжньої хімічної атаки з повітря. Дельтаплан обробляв поля одного з місцевих фермерів гербіцидом. Коли машина зайшла на черговий розворот над селом, пілот забув закрити кран, і речовина, призначена для ефективного нищення бур’янів, пролилася просто на садиби зоринівчан. Після цього на городах селян почали швидко жовкнути й сохнути рослини, а тварини, що потрапили під хімічний «дощик», — гинути.

Після середи, коли з одиночного розряду відкритого чемпіонату Франції вилетіли останні українки (жодна з семи не пройшла далі першого кола!), вітчизняним уболівальникам залишилося чекати парних матчів, ну й заодно стежити за протистоянням іноземних тенісистів. Дощі в Парижі на деякий час припинилися, графік поєдинків було ущільнено й відтак надолужено. При цьому середа не принесла жодних сюрпризів — виграли всі «сіяні», в тому числі переконливу перемогу над молодим бразильцем Томасом Белуччі здобув лідер букмекерських рейтингів іспанець Рафаель Надаль.