Головне контрольно–ревізійне управління за результатами аудиту діяльності уряду Тимошенко виявило порушень на суму майже 53 мільярди гривень, близько 30 мiльярдiв з яких становлять втрати фінансових та матеріальних ресурсів. У першу чергу, це стосується управління коштами державного бюджету в «ручному режимі». За словами голови КРУ Петра Андреєва, значну частину цих коштів було виведено з держбюджету і використано на передвиборчу агітацію Тимошенко. Зокрема, у провину уряду Тимошенко ставлять те, що отримані від МВФ кошти в сумі 36,1 млрд. грн. використали на забезпечення поточних потреб держбюджету замість того, щоб витратити їх на погашення зовнішнього боргу.

Учора Оболонський райсуд Києва розпочав розгляд по суті кримінальної справи за обвинуваченням у хабарництві екс–голови Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича. Обвинуваченого доправили до суду із СІЗО під конвоєм, i він одразу почав застосовувати улюблену тактику: заявляти Феміді численні клопотання. Зокрема, ще на попередньому слуханні підсудний Зварич клопотав, щоб його справу розглядав не один суддя, а колегія з трьох носіїв суддівської мантії. Клопотання задовольнили (оскільки за вчинений підсудним злочин йому «світить» більше 10 років «колючки»), тож цього разу Зварич міг бачити з клітки колегію на чолі з суддею Владиславом Дев’ятком.

Сьогодні о 10.00 у Будинку культури МВС розпочнеться прощання з генерал–полковником міліції Петром Опанасенком, який помер днями. Генералу було лише 58 років, останнім часом він був заступником голови правління — директором департаменту економічної безпеки та режиму ВАТ «Укрнафта», прес–служба якої і повідомила про його смерть. Опанасенко пройшов тривалий кар’єрний шлях в органах внутрішніх справ: від рядового у 70–ті роки до керівника карного розшуку столичної міліції на початку 90–х. У 1997 році Петра Микитовича призначили на посаду першого заступника начальника міліції Києва, а у 2001 році він уже очолив столичний главк, одночасно обіймав посаду заступника державного секретаря МВС. За роки служби в міліції його більше шістдесяти разів заохочували різними видами відомчих відзнак.

Незважаючи на світову фінансову кризу та боргові зобов’язання України перед МВФ, вітчизняні урядовці не збираються затягувати паски й відмовлятися від розкішного способу життя. Перший віце–прем’єр Андрій Клюєв, який ще кілька місяців тому неправомірно використав державний літак для перельоту до Запоріжжя, нині спричинив черговий авіаскандал. Так, нещодавно пан Клюєв на чолі української делегації здійснив переліт до Китаю чартерним літаком, який коштував держбюджету 1 мільйон 750 тисяч гривень, повідомляє «Українська правда». Відповідну інформацію про застосування процедури закупівлі послуг на перевезення в одного учасника оприлюднено на сайті Мінекономіки.

Набирає обертів скандал навколо придбання представницького авто Cadillac Escalade майже за мільйон гривень для керманича МВС Анатолія Могильова. Нагадаємо, що факт купівлі крутої «тачки» оприлюднив народний депутат від «НУНС» генерал міліції Геннадій Москаль, який наполягає на перевірці законності купівлі авто. Натомість у Міністерстві внутрішніх справ спростовують факт купівлі цього «танка на колесах». Речник МВС Дмитро Андрєєв каже, що міністр і надалі їздить на закріпленому за ним службовому «Лексусі–430» 2004 року випуску із пробігом 160 тис. км і річним обслуговуванням на 98 тис. грн. Водночас у прес–службі обласної міліції Київщини пояснюють, що «Кадиллак» з’явився на балансі обласного УДАІ як благодійний внесок приватної особи, яка побажала залишитися невідомою. Після чого авто перейшло на баланс МВС. Вартість машини нібито вдвічі менша — 518 тис. грн.

Позавчора Голова Верховної Ради Володимир Литвин таки підписав ухвалені парламентом скандальні закони про місцеві вибори та про судоустрій і статус суддів. І це при тому, що лише закон про місцеві вибори містить 42 (!) сторінки зауважень Головного юридичного управління ВР.

Надзвичайна подія сталася ще тиждень тому. Як повідомляє прес–служба ГО «Пора Київщини», народний депутат Костянтин Бондарєв віддав наказ відкрити вогонь із вогнепальної зброї на ураження по прихильниках партії «Батьківщина», які бажали пройти на зустріч із народними депутатами та активістами БЮТ. «Зазначена подія за своєю цинічністю і нахабністю є безпрецедентною в політичній історії держави», — йдеться у заяві «Пори Київщини», представники якої вимагають від Генпрокуратури, СБУ та МВС всебічного розслідування цього випадку і притягнення до відповідальності винних. Окремі активісти вже почали порівнювати інцидент із «кривавою неділею» 1905 року, коли царські війська розстріляли мирну демонстрацію. Хоча таке порівняння, звісно, є перебільшенням.

Ще не вщухли протести громадськості з приводу загадкової загибелі у Шевченківському райуправлінні міліції 20–річного студента Ігоря Індила, а службову перевірку за фактом його смерті досі не завершено, як керівництву міліції Києва довелося призначити іншу перевірку в іншому районному підрозділі. Цього разу у Святошинському райуправлінні міліції столиці знайшли повішеним 25–річного Дмитра Ящука. Сам повісився чи допомогли?

Ідеться про скандальний конкурс на отримання додаткових частот, підсумки якого оголосили 27 січня, а на цьому тижні оскаржила група компаній «Інтер» в Окружному адміністративному суді столиці. Сіллю на рани телевізійників з «5–го каналу» та ТВі, в яких де–факто забрали частоти, стала ще й заява Національної ради з питань телебачення та радіомовлення: регулюючий орган наполягає на низці порушень під час конкурсу на отримання додаткових частот. А «5–й канал» наголошує, що заява Нацради взагалі такою бути не може.

Учора Окружний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позовні вимоги групи телеканалів «Інтер» (медіа–холдинг UA Inter Media Group) й тим самим оскаржив рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, оголошене 27 січня 2010 року, про виділення частот на мовлення каналу ТВі та «5–му». За підсумками того конкурсу, з 89 телечастот найбільше отримали телеканал ТВі (33 частоти), «5–й канал» (26) та канали групи «Інтер» (20). Такими результатами лишилися незадоволені «Інтер» та його канали–супутники, на переконання яких, конкурс був незаконним. Нині ж, після судового рішення про втрату частот, мовники, що перейшли дорогу «Інтеру», фактично можуть втратити ще й ліцензії, а їхні журналісти — робочі місця. При цьому саме «Інтер» нині є найбільш провладним каналом, тоді як «5–й» і ТВi демонструють зразки незалежного мовлення.