Василь Кулак — легендарна постать в українській важкій атлетиці. Всі наші спортсмени часів незалежності пройшли через його руки. Сьогодні фахівець летить на Олімпійські ігри як головний тренер уже вчетверте. За роки на чолі збірної олімпійська база в Кончі–Заспі стала для Кулака другою домівкою. Тренер показує помідори й перець, які вирощує поблизу тренувального залу, невеличкий столик біля паркану, де його підопічні збираються на шашлики. А за парканом — володіння Суркіса: база ФК «Динамо».

Срібна нагорода на чемпіонаті світу 2006 року в Домініканській Республіці стала для важкоатлета Артема Удачина першою після дискваліфікації на два з половиною роки. Із тієї історії донеччанин зробив належні висновки, і зараз готується до штурму олімпійських вершин у Пекіні, де прагнутиме відігратися за невдачі попередніх років. Дещо полегшить завдання Удачину на Олімпіаді–2008 відсутність лідера вагової категорії понад 105 кг іранця Реза–Заде. Перед відльотом до Китаю 28–річний штангіст дав інтерв’ю «УМ».

Продюсер Міки Ньютон Юрій Фальоса не вважає 12–те місце української співачки поразкою. «Нова хвиля» відрізняється від інших конкурсів тим, що це має бути формат для каналу РТР, телевізійна картинка, — каже Фальоса. — В організаторів є підозра, що будь–яке відхилення від формату призведе до перемикання глядачами каналів. У цьому і вся різниця між «Євробаченням» і «Новою хвилею». Хоча фестиваль називають російським «Євробаченням», але на «Євробаченні» ніхто не дозволив би собі змінити учаснику пісню чи костюм, а в Юрмалі це звична справа. Я не вважаю, що такі принципи є поганими. Це формат, і нічого не поробиш. Не погоджуєшся — купуєш квиток назад до Києва за свій рахунок і на тому кінець. На те він і конкурс, а не концерт. Там тебе ніхто не тримає. Міка хотіла представити себе, а їй сказали, що рок — не те, з чим варто виступати в Юрмалі. Першого дня їй замінили костюм, у якому Міка не була Мікою. Другого і третього вона погодилася на зміну пісень, але виступала у своєму образі.

Після того як стали відомі результати конкурсу «Нова хвиля», одне видання на своїх сторінках написало: співачка Іріс принесла Росії перемогу, а в Україну привезла сльози. Під перемогою варто було розуміти друге місце, яке співачка виборола на конкурсі, та винятково позитивне враження, яке вона залишила по собі. А що стосується сліз — так їх Іріс забезпечив продюсер Олег Чорний, влаштувавши співачці просто фантастичну зустріч на рідній землі. За Іріс приїхав 11–метровий білий «Хаммер», була купа квітів, численні друзі — як тут дівчині та й не розплакатися?...

Цьогоріч первинну приватизацію таки закінчать. Уже 6,8 мільйона українців скористались правом приватизації. Видати решту держактів ста тисячам громадян до кінця року досить реально, зважаючи на темпи видачі актів. Якщо за весь минулий рік комітет із земельних ресурсів видав близько 127 тисяч державних актів замість сертифікатів, то за шість місяців поточного — більше 200 тисяч держактів, 110 тисяч із них — за останній місяць. У Держкомземі визнають, що досягти такого результату вдалось, особисто зацікавивши начальників усіх управлінь та філій. «Ми поставили перед ними умову, що їхня робота оцінюватиметься швидкістю видачі державних актів. Якщо ж вони не впораються з поставленим завданням — їм загрожує звільнення», — розказав голова Держкомзему Володимир Воєводін.

Хома Брут, відомий гоголівський персонаж, у момент найвищого нервового пароксизму, коли клята відьма мало не довела його до інфаркту, намацував у кишені тютюн і жалівся — шкода, мовляв, що в Божому домі не можна люльки закурити... Для менш свідомих бурсаків та решти громадян Київрада нагадує: у культових спорудах релаксувати за допомогою цигарки заборонено. Крім церков, міська влада не дозволяє курити на дитячих майданчиках, місцях відпочинку (включаючи парки, сквери та пляжі), на стадіонах, в офісних приміщеннях, закладах торгівлі, на зупинках громадського транспорту та підземних переходах, в таксофонах, під’їздах та кінотеатрах. Про останні, щоправда, — трохи згодом.

Через рік у Києві буде дуже гаряче. Не в розумінні погоди (хоч і це не виключено), а в сенсі майбутніх президентських виборів. Кампанія, пік якої припадає на кінець 2009 — початок 2010 року, розпочнеться, звісно, набагато раніше. Народний депутат від «Нашої України — Народної самооборони» Кирило Куликов навіть прогнозує один пікантний момент у її перебігу: на думку парламентарія, у гонитві за президентським кріслом свої сили може спробувати нинішній київський голова Леонід Черновецький.

Перехідний вік — це коли в спеку не знаєш, чого хочеться, — морозива чи пива.

Нещодавно одна двадцятирічна лучанка, майбутній модельєр, попросила мене порадити видавництво, будь–яку книжку якого можна купити і не прогадати.

— А ти які книжки читала останнім часом? — поцікавилась я.

І вона взялася перераховувати, не називаючи авторів: «Зелена Маргарита», «Гальманах», «Тіло і доля», «БЖД», «Електронний пластилін»... Я засміялася і сказала дівчині, що вона вже й без моєї допомоги знайшла таке видавництво. «Прочитай іще й це», — додала, витягуючи з торби нову книжку видавництва «Факт» «Лілу після тебе» молодої письменниці Катерини Бабкіної.

Випускниця Інституту журналістики вже встигла видати на своїй малій батьківщині збірник віршів «Вогні святого Ельма». Крім київського «Факту», франківська «Лілея НВ» — одне з небагатьох українських видавництв, які ще видають поезію. «Лілу після тебе» — друга книжка мисткині, яку в літературних колах звикли сприймати як поетку.

Учасниця більшості літературних фестивалів–слемів–поетичних читань, Катерина таки вирізняється з–поміж решти поетів–тусовщиків своєю напозір... невиразністю. У ній відсутній (принаймні зовні) епатажний виклик і прагнення надавати «по мордасах» громадським смакам. Навіть ненормативна лексика (бо як же без неї в сучасній літературі?!) в її текстах має вигляд випадкової пір’їнки у волоссі чи складки на сукні, яку авторка негайно здмухує–розгладжує добротним і точним словом, метафорою чи майстерним спостереженням. Катеринина подача тексту не потребує стриптизу чи вдаваної істерики, бо зліплене воно зі смаком.

Прозовий дебют двадцятитрирічної письменниці складається з власне повісті «Лілу після тебе» та семи невеличких новел. Критики воліють жанрувати книжку як поетичну прозу. Зрештою, це їхні, критиків, проблеми. Катерині, схоже, однаковісінько, як жанруватимуть те, що вона робить. Головне — робити.

Поки про музей Голодомору в столиці лише мріють, у Білій Церкві такий діє вже кілька років. Щоправда, не в окремій будівлі, а в одному із залів районного краєзнавчого музею. Ця документально–образна виставка, побудована майже винятково на матеріалі Білоцерківщини, створює враження всеукраїнського масштабу. Утім, вийшовши на вулицю після її огляду, відвідувач потрапляє в інший, «великий музей», комунізму з дбайливо збереженими пам’ятниками Іллічу й вулицями, названими на честь чільників більшовицького режиму.