«Універ» для серця

«Універ» для серця

«Нинішня криза є моментом істини, що має розкрити відповідальність за моральне вихолощення освіти», — сказано у зверненні Українського католицького університету до академічної спільноти України. Молодь розчаровується в усіх політичних партіях, кпинить із принципу верховенства права, намагається виїхати з України на заробітки, а то й назавжди. Тим часом політичний театр, здається, дійшов до межі, за якою трагікомічність може перелитися в сумну драму. У такому разі обікраденим, як завжди, виявиться суспільство. Викладачі УКУ — дивовижної освітньої оази в Україні — нагадують, що світогляд і суспільні навички нинішніх недбалих політиків і господарників сформувалися у стінах тутешніх університетів. І що знання стають руйнівними, якщо не спираються на моральні принципи. Вихід із кризи можливий через якісну освіту, олюднену атмосферою взаємної довіри й доброї волі. Про це — наша розмова з ректором Українського католицького університету, доктором богослов’я отцем Борисом Гудзяком.

Вікторія Терещук: Коли міністр Єхануров вручав мені ключі від квартири, я не вірила, що це реальність

Із Вікторією Терещук вийшло зустрітися й поговорити в Національному олімпійському комітеті під час вручення їй відзнаки кращої спортсменки ще аж липня. У середині літа, перед Олімпіадою, Вікторія виборола на чемпіонаті Європи з сучасного п’ятиборства золоту медаль. Про всяк випадок нагадаємо: сучасне п’ятиборство — це фехтування, плавання, стрільба, верхова їзда (конкур) і легкоатлетичний крос в одному флаконі, тож таких, як Терещук, можна називати «універсальними спортсменками». Вручення липневої відзнаки припізнилося через участь Вікторії в пекінських Іграх — луганчанку вже доцільніше було вітати з олімпійською бронзовою медаллю. Навряд чи спортсменку засмутила така невчасність, адже згадувати переможні моменти завжди приємно. А літо для Терещук видалось багатим на такі події. Про них Віка й розповіла «УМ».

Мессі як месія

Мессі як месія

Після таких ігор жалкуєш, що взагалі колись захопився футболом. Бо немає нічого кращого для футбольного вболівальника, як перемога його команди, вирвана на останніх хвилинах гри. І немає нічого гіршого, коли твій клуб програє в такий спосіб.
Результат домашнього матчу «Шахтаря» проти «Барселони» підпадає для українців під другий варіант. Успішно діючи протягом усього матчу, «гірники» фактично повторили долю «Динамо» в його матчі проти лондонського «Арсеналу». Кияни, щоправда, хоч і пропустили, але утримали нічию. «Шахтарі», граючи значно впевненіше й красивіше порівняно з динамівцями, і на очко не спромоглися.

Місто, забарвлене морем

Місто, забарвлене морем

«Кожен Божий день у календарі — день якогось святого, а це означає, що фієста не припиняється, а лише з одного іспанського містечка перетікає до другого», — вражено писав про іспанців англійський письменник Дрю Лоней. Коли ми зупинилися неподалік Барселони, нам теж здалося, що потрапили на свято, яке «завжди буде з нами». Однак досить швидко переконалися, що Каталонія — не просто географічна назва, а батьківщина народу, який прагне свого визнання у світі. І обожнювання каталонцями фієсти, мабуть, — одна з небагатьох рис, яка пов’язує їх з іспанцями. А столиця автономії Барселона — єдине місто в світі, яке має сім пам’ятників, занесених у списки ЮНЕСКО за класом «зеро».

Гемодіаліз по–німецьки

Уже через рік на Черкащині працюватиме сучасний Центр ниркової терапії. Свої підписи під наміром розпочати будівництво на базі першої міської лікарні поставили черкаський «губернатор» Олександр Черевко та представник німецької компанії «Фрезеніус Медикал Кер Україна». У центрі планується облаштувати 18 місць для проведення гемодіалізу (очищення крові пацієнтів завдяки апарату «штучна нирка») за європейськими стандартами, що дозволить надавати постійну допомогу 100 хворим. При потребі Центр обіцяють розширити.

Народ не візьмеш на макуху!

Народ не візьмеш на макуху!

Як не зарікався Дмитро Чобіт — автор «Свистуна», «Нарциса», «Монолітного болота» та інших політичних гострословів, але після травневих відвідин Верховної Ради не стримався і знову взявся за перо, чи то пак, клавіатуру комп’ютера. І вже наприкінці вересня презентував у рідних Бродах чергову книгу про особливості українського політикуму. До останнього моменту про написану Чоботом книгу «Макуха, або Штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко» обсягом аж у 350 сторінок , як запевнив його син Андрій, знало лише п’ять осіб — працівники місцевого видавництва «Просвіта» та Бродівської друкарні.

«Макуха» ступила Чоботом і на Київ

Учора Дмитро Чобіт презентував свою «Макуху» в Києві. Представляючи її журналістам, екс–нардеп заперечив підозри, що готував компромат спеціально під дострокові вибори. «Коли я почав її писати, то про жодні вибори не йшлося. Коли я закінчив писати, про вибори теж ніхто не говорив», — каже Чобіт.

Мільярди за помахом палички

Мільярди за помахом палички

Лише тиждень тому Верховна Рада ухвалила багатостраждальні зміни до законів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якими передбачається суттєве збільшення штрафів за порушення ПДР, а керівництво Державтоінспекції вже підраховує майбутні прибутки держбюджету. Начальник Департаменту ДАІ МВС Сергій Коломієць прогнозує, що застосування в повній мірі нового штрафного законодавства вже наступного року може принести до бюджету близько двох мільярдів гривень! За словами генерала, кошти від сплати штрафів, згідно зі змінами до Бюджетного кодексу, зараховуватимуть у рівних частинах як до державного, так і до місцевих бюджетів.

Може, врятувалися самі?

У Міністерстві транспорту та зв’язку України «УМ» розповіли, що пошук восьми членів екіпажу судна, громадянина Росії та семи українців, наразі призупинений. На заваді стали погані погодні умови. «Існує велика вірогідність того, що членів екіпажу на рятувальних плотах хвилі винесли до берегової лінії Болгарії чи Туреччини», — повідомив у вівторок на брифінгу заступник міністра транспорту та зв’язку України, директор Державного департаменту морського та річкового транспорту України Володимир Работньов. За інформацією представника власника судна, всього на суховантажі «Толстой» було п’ять рятувальних плотів, тож у моряків були шанси врятуватися.