Учора з оголошення лауреатів Нобелівської премії у галузі медицини та фізіології розпочався так званий нобелівський тиждень.

Світова кредитна криза продовжує поглиблюватися. Фондові ринка США поступово пожвавлюються після рішення Сенату та Палати представників Конгресу США про виділення 700 млрд. бюджетних коштів на порятунок іпотечних банків, які вже не в змозі самостійно зіп’ястися на ноги. Натомість хвиля кризи вчора продовжила свою ходу Азією та Європою. Фондові торги в Японії закрилися вчора з найбільшим за останні чотири роки падінням індексу Nikkei — він упав на 4,3 відсотка і становив 10473,09 пункта, повідомляє «Євроньюс». Тенденція загальна: біржові індекси Південної Кореї, Тайваню та Австралії вчора впали більш ніж на три відсотки.

З неділі італійське Громадське телебачення RAI почало транслювати 139–годинний марафон із читання повного тексту Біблії. Ця майже шестидобова акція безперервного читання Святого Письма має закінчитися 10 жовтня.

У неділю ввечері в Киргизії, Узбекистані, Таджикистані й прилеглих районах Китаю стався землетрус. Епіцентр був у Киргизії за 222 км від міста Ош. Ошська область найбільше й постраждала. За оцінками російських сейсмологів, сила поштовхів становила вісім балів за шкалою Ріхтера, за даними Американського інституту геодезії — 6,3 бала. Киргизька агенція АКИpress повідомляє, що сила поштовхів становила шість балів, у місті Баткен — 5,6 бала, у столиці Бішкек — 3,5 бала.

Сьогодні в секретаріаті Президента відбудуться політичні консультації щодо ситуації в парламенті. А ситуація така, що там уже більше місяця нема коаліції. Це є підставою для розпуску парламенту. За Конституцією, такі консультації Президент має проводити перш ніж розпустити Верховну Раду. Чи означає сьогоднішня зустріч остаточну передачу Верховній Раді «чорної мітки»? У квітні 2007–го відразу після подібних консультацій Президент підписав указ (так званий «перший указ») про розпуск Верховної Ради та оголосив про проведення дострокових виборів.

Що можна робити з національною пам’яттю? Формувати, науково вивчати, ретранслювати наступним поколінням? Утім, якщо взяти пам’ять окремої людини, було б дивно, якби хтось мав повноваження її формувати. Науково дослідити свою пам’ять можуть дозволити добровольці в якихось психо–медичних закладах. Ретранслювати ж штучно пам’ять особи слід, коли вона перехворіла на амнезію чи іншу хворобу, пов’язану зі спотворенням природної здатності пам’ятати. Так і з нацією: коли вона видужує, виникає потреба у створенні державного Інституту національної пам’яті. Такі інститути виникли в Литві, Німеччині, Польщі, Чехії, Словаччині, Україні — там, де пам’ять нації тривалий час замовчувалася, допускалася вибірково, заливалася кров’ю й блокувалася хитромудрою пропагандою. Натомість у маси «внєдрялась» штучно сформована державна ідеологія. Отже, практики суспільних знань мають відновити пам’ять і «нервові волокна», якими вона вільно пульсуватиме в колективному мозку зціленого суспільства.

Після приголомшливої для мене прем’єри «Солодкої Дарусі» на сцені Чернівецького театру ім. О.Кобилянської у березні ц. р. вистава «поїхала» в Черкаси на Міжнародний театральний фестиваль. І ось, як вичитала я на одному з інтернет–сайтів, до артистів за лаштунки прийшов чоловік. Родом із Буковини. Який добре пам’ятає живого — справжнього — Івана Цвичка, що на автостанціях і по селах Буковини та Галичини продавав дримби. А ще мав язик — гостріший від бритви, і якому не заважала природна вада — чи то картавість, чи то яка інша недуга. Той чоловік переконував акторів, що, мабуть, знав і Дарусю. Актори ж переконували свого палкого глядача, що Цвичок (хоча й художній образ), образ справжній, бо має свого прототипа. А Даруся — образ наскрізь вигаданий.
Чи повірив колишній мій земляк артистам, не знаю.
Але це повідомлення «зачепило» мене до глибини серця. Бо знаю, що саме художні образи Дарусі й Цвичка найбільше вражають моїх читачів.

У зовсім не темному і по–європейськи доглянутому лісі поблизу рицарського Квідзина, що на півночі Польщі, промайнули плямисті спини оленів — частина секунди, і заховалися серед дерев. По сусідству ж, за сітчастим парканом, статечно й неквапно прогулювалися точно такі ж рогаті, які чудово почуваються в неволі. Яблука не просто беруть з рук, а нахабно вимагають. Все інше, як у диких родичів: битви за самку, у яких не тільки ламаються роги, народження потомства. Єдина прикра відмінність — зовсім не таке, як на волі, закінчення земного життя.