«У газеті «Україна молода» від 18.10.08 опублікована стаття «Кому й Журавський гегемон», на яку ми бажали б відповісти, — пише нам Головне управління культури і мистецтв КМДА в особі його керівника Світлани Зоріної. — Просимо, при можливості опублікувати нашу відповідь».

Війна — війною, вибори — виборами, а в Києві — осінь. Десь вичитала, що осінь (як і весна) існує на планеті недавно, якісь смішні сотні тисяч років. До того все було на контрастах — холодне та гаряче, «лед и пламень», як сказав би Олександр Сергійович, відсьорбуючи з няниної кружки паруючий чайок і дивлячись у вікно, як у Болдіно падає листя...

Проблема авторського права, яку нещодавно порушували співаки на чолі з Русланою, днями вибухнула новими сенсаційними подробицями. Цього разу свій протест проти «махновщини», яка є визначальною у сфері мистецької інтелектуальної власності, озвучили кінематографісти. На відміну від представників вокального мистецтва, кінематографісти мають халепу міжнародного значення. Оскільки одним із учасників цього скандалу став польський режисер Єжи Гофман — українські суди не визнають того очевидного факту, що саме Гофман є автором фільмів «Знахар» і «Вогнем і мечем».

Проблема зовсім свіжа: не тільки мами й тата, а вже навіть наші вчені люди помітили, що діти стали значно менше читати. А якщо точніше, то читають зовсім мало. Не мають бажання (бо телевізор дивитися значно простіше), не мають на книжку часу, не привчені, не відчувають задоволення від читання, не знаходять у книжках того, що шукають, не ті книжки пишуть їм письменники... Причини, отже, знаходяться. На запитання «Що тобі подарувати?» дитина впевнено каже: «Комп’ютер». Ми їй патетично твердимо: «Книжка — це чудо! Книжка — це корисно!» — а вона нам не вірить...

Днями у селі Велика Обухівка Миргородського району відбулися урочистості з нагоди відкриття пам’ятника відомому поету, драматургу і громадському діячеві Василю Капністу. Спорудили його за сприяння заснованого в 2007 році нащадками давнього роду Капністів «іменного» фонду, а також районної та обласної влади. До речі, окремі представники цього роду були присутні й на урочистостях.

Останніми роками в Україні багато говорять про необхідність реформування первинної медичної допомоги. МОЗ гарантуєобіцяє, що невдовзі «швидка» приїжджатиме на виклик упродовж 15 хвилин (у містах — взагалі 5—7 хвилин), що кожен із нас матиме свого сімейного лікаря (тямущого не лише в лікуванні, а головне — у профілактиці різних болячок), що у сільських ФАПах працюватимуть випускники медуніверситетів тощо. Але вторинна ланка медичної допомоги теж має неабияке значення: пацієнти звертаються до лікарень із найскладнішими випадками, і саме в лікарнях осідає найбільша частина «медичних» бюджетних коштів, хоч українці не задоволені роботою більшості цих установ. МОЗ зазначає: ми змінимо ситуацію, запровадивши досвід сусідів­європейців. Яким саме шляхом — стане зрозуміло після закінчення пілотного проекту, який фінансується Європейським Союзом.

Два роки тому київська пенсіонерка Галина Іванівна, у якої раптом з’явилися «зайві» гроші, вирішила, що найкраще буде інвестувати їх у землю. Жінка отримала дві пропозиції: двадцять соток землі і великий цегляний будинок у селі за 50 кілометрів від столиці чи шість соток землі у дачному кооперативі під Києвом. Галина Іванівна зупинилася на другому варіанті. «Я думала, що за кілька років у мене цю землю із руками відірвуть за будь–які гроші. Тим паче що до дач можна доїхати «маршруткою» — годину, — бідкається пенсіонерка, — а як надумалася продавати, то не можу знайти покупця: люди хочуть мати земельку біля лісу чи річки, у гарному місці подалі від столиці. Ой, треба було в селі ту хату брати».

У Донецьку триває IX економічний форум «Україна–Польща». Ідея проведення такого щорічного заходу виникла на бізнес–форумі в Києві у 1997 році, а з 2000–го зібрання політиків, підприємців і фінансистів проводять по черзі в Україні та Польщі в різних містах. Головне його завдання — дати можливість представникам бізнесу обох країн брати участь у формуванні економічної політики та керуванні процесом розвитку українсько–польського співробітництва.

Міліцейські патрулі на кожному центральному перехресті, довжелезна черга перед входом до будівлі «Експо–Донбасу», величезна кількість реклами з емблемою форуму та сек’юріті біля запасних виходів — усе це свідчило, що місто чекає важливих гостей. Учора Донецьк, крім президентів Віктора Ющенка та Леха Качинського, зустрічав також понад 300 інвесторів із 20 дер­жав світу. Незважаючи на фінансову кризу й економічну стагнацію, індустріальна область організувала інвестиційний саміт, на якому господарі запропонували залучити в економіку регіону 44 млрд. грн.

Останнім часом тільки дуже лінивий не радить банкам, як вони мають виходити з кризи: надто вже незрозуміла й заплутана тема. Тому хоч би що ти не прокоментував із розумним виглядом, воно може мати сенс. Нині тема №1 для обговорення — скасує Нацбанк свою постанову й дозволить достроково розривати депозити до кінця року чи, такий–сякий, не дозволить. Хоча, якщо подумати, питання має звучати дещо по–іншому: стабілізується банкова система до новорічних свят чи її лихоманитиме й надалі?