«Змініть свій спосіб життя, і хвороба відступить», — як часто пацієнти чують ці воістину золоті слова від поважних професорів, працівників приватних медцентрів, районних спеціалістів і лікарів сільських амбулаторій! І правильно ж усе говорять наші «айболиті»: від кілограма квашеної капусти може загостритися виразка, вісім ложечок цукру на чашку кави — це шок для організму, а поза при сидінні «нога на ногу» — надійний спосіб заробити варикоз.

Металургійні комбінати першими в Україні відчули на собі нищівно–гальмівний удар світової фінансової кризи. У жовтні повністю зупинено виробництво сталі і чавуну в Макіївці, з липня у шість–сім разів зменшили добове продукування металу в Алчевську, вдвічі — в Кривому Розі і Дніпродзержинську. Потерпає і «Запоріжсталь»: у липні щодоби тут виплавляли 13,1 тисячі тонн сталі і 10,7 тисячі — чавуну, жовтнева ж продуктивність мартенів і печей — відповідно лише 3,9 і 4,9 тисячі тонн... Віднедавна до їх числа додався ще й єдиний в Україні виробник алюмінію.

Міністерство житлово–комунального господарства устами свого очільника Олексія Кучеренка днями розповіло, як воно планує реалізувати обіцянку Прем’єр–міністра про нечувано дешеві кредити для купівлі житла. Для цього в Україні створять ощадно–будівельні каси (ОБК), які й видаватимуть низьковідсоткові позички. Аби отримати іпотечний кредит в ОБК під чотири відсотки річних, вкладнику необхідно накопичити мінімум 50% від вартості квартири — не аби–де, а в цій же касі. Гроші людина змушена буде розміщувати не під стандартні 18—20 відсотків, що їх пропонують комерційні банки, а на дуже скромних умовах. «Людина спочатку несе гроші в банк і вкладає їх під гарантований низький відсоток, наприклад 3%, — пояснює механізм роботи ОБК Олексій Кучеренко, — а коли вкладник накопичує половину суми кредиту, то решту грошей йому дають під мінімальні чотири відсотки річних». Ощадно–будівельні каси, мабуть, для більшої гарантії наших вкладів, створюватимуться на базі державних банків — «Ощадбанку» та «Укрексімбанку».

Почавши тиждень тому розглядати деякі сторони буття «людини зі списку» — голови Сумської облради В’ячеслава Шапошніка, ми не мали на меті виступати в ролі слідчих чи, боронь Боже, суддів. У кожного — свій хрест. Але в сьогоднішньому політичному безладі, за ймовірності нових виборів, видається необхідним визначити, на які ж типові хвороби можуть страждати владні мужі. Будь–хто «зі списків». Адже громада цілком вправі знати все про них — тих, хто береться облаштовувати життя українців у більшому чи меншому масштабі.
Як свідчать «історії хвороб», найтиповішим захворюванням для українського політикуму є перетворення отриманої влади на приватний бізнес. І взятий нами приклад зайвий раз це підтверджує.

Успішний виступ київської команди майстрів у вищій лізі чемпіонату Росії залишає подвійне враження. Звісно, перемагати — зав­жди приємно. Але нинішні виграші «Сокола» цілком прогнозовані й великої ейфорії не викликають, адже в синьо–білій формі виступає збірна України ледь не в повному складі. Натомість протистоять команді Олександра Сеуканда переважно молоді виконавці, гравці, котрі тільки мріють про рівень клубів Континентальної хокейної ліги, або ж ветерани, чия кар’єра наближається до завершення.

2008–й для всіх представників олімпійських видів спорту ознаменувався головним стартом чотириріччя в Пекіні. На цьому тлі інші змагання значно втрачають свою вагу, надто ж — якщо вони відбуваються після Олімпіади. З іншого боку, такі турніри дають відлік новому циклу, й фахівці на них починають готувати атлетів на наступні змагання високого рівня. Досвідчені ж спортсмени, виклавшись на повну в Китаї, подібні старти переважно воліють пропустити.

Минулого тижня прес–служба футбольного клубу «Динамо» (Київ) обділила «Україну молоду» акредитаціями на матч Ліги чемпіонів із «Порту». Просидівши годину в конференц–залі стадіону ім. Лобановського, де відбувалася марудна процедура видачі журналістам перепусток на гру, кореспондент «УМ» довідався, що ми начебто не подали заявки (насправді — надіслали електронною поштою, як завжди). З’ясувалося, що несправедливо обділених увагою видань виявилося чимало. Кілька десятків колег по перу кинулися штурмувати стіл прес–аташе з бажанням таки отримати акредитацію. Але журналіст «УМ» «убивати» ще годину свого часу цілком справедливо не став.

Російський атомний підводний човен «Нерпа», на якому 8 листопада під час ходових випробувань у Японському морі загинули 20 осіб, у неділю повернувся на базу — судноверф закритого акціонерного товариства «Большой камень» у Комсомольську–на–Амурі (Хабаровський край). Командування ВМФ Росії запевняє, що силова установка субмарини не постраждала, реакторний відсік працює в нормальному режимі, а радіаційний фон — у нормі. За фактом аварії відкрито кримінальну справу за статтею 352 КК РФ (порушення правил водіння або експлуатації військових кораблів, які мали за результат смерть через необачність людини або інші тяжкі наслідки).