Учора Президент Віктор Ющенко підписав указ про додаткові заходи щодо подолання фінансової кризи в Україні. Упродовж наступного року до стабілізаційного фонду треба скерувати 50 млрд. грн., у тому числі в першому кварталі — 10 мільярдів. Для цього Кабінет Міністрів упродовж місяця має розробити та надати на розгляд Верховній Раді законопроект, який передбачає розширення джерела наповнення стабфонду. Також Кабміну необхідно впродовж місяця розробити та затвердити порядок використання коштів.

Наше видання не раз доводило свою правоту в суді, куди нас «запрошувала» невдоволена «УМними» матеріалами публіка. Проте досі бодай суд був «справжнім». Тобто «правильним» — таким, який має право і повноваження вирішувати по суті: що є наклепом на чиюсь неіснуючу честь і гідність, а що — ні. Цього ж разу ситуація взагалі склалася анекдотична. Державне підприємство АНТК імені Антонова замислило оскаржити дані, наведені в статті нашого автора Олега Ганського (публікація в номері від 18 липня 2008 року називалась «Літаки ваші — гроші наші!»), то цю справу до провадження взяв чомусь... Господарський суд.

Українська православна церква Московського патріархату не визнає Голодомор геноцидом. Про це заявив глава прес–служби УПЦ (МП) Василь Анісімов після того, як предстоятель церкви, митрополит Володимир Сабодан вразив громадськість своїм зверненням від імені Священного Синоду з нагоди роковин Голодомору, в якому, зокрема, було сказано: «Цей геноцид був спробою знищити саму душу народу, призвести його до повного духовного рабства». За кілька днів після цього звернення пан Анісімов мусив спростовувати слова, як виявилось — невміло вкладені в митрополичі уста: «Ніякого політичного контексту у вживанні слова «геноцид» не мали на увазі. Просто спічрайтер, який готував текст, звик, що всі навколо говорять про геноцид». Натомість, за словами речника, в УПЦ МП не розглядалося питання визнання Голодомору геноцидом українського народу, оскільки «церкві все одно, представників яких національностей було закатовано: більшість із них були православними, і це – трагедія всієї церкви».

У неділю в Луганську відбулася подія, якої чекали років двадцять. В одному з центральних скверів міста, який сьогодні так і називається — Сквер Пам’яті, нарешті відкрили й освятили пам’ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років». Місце для обласного центру знакове — колись тут був розташований старовинний, так званий Гусинівський цвинтар (де, за переказами, серед інших ховали й замордованих у найближчій катівні НКВС). Згодом на місці цвинтаря комуністична влада влаштувала сквер, давши йому назву «Дружби народів», а коли почалася перебудова і в луганчан стала прокидатися національна свідомість, сквер став місцем демократичних, переважно рухівських, маніфестацій. Десь у 1990–му тут звели й перший дерев’яний хрест у пам’ять жертв Голодомору, однак комуноїди потурбувалися, аби ландшафт залишився незмінним...

Досі, акцентують організатори акції «Незгасима свічка», спротив вони зустрічали тільки в Криму, хоча символічний смолоскип і свічка вже побували у 32 країнах світу і 17 областях України (до Запоріжжя акція прибула з Херсона). До пам’ятника жертвам Голодомору перший секретар запорізького обкому КПУ, нардеп Олексій Бабурін, привів свою юрбу десь за годину до початку мітингу–реквієму.

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська, який уже тривалий час слухає справу керівників ВАТ «Дніпрогаз» — генерального директора Ігоря Іванкова, його першого заступника Максима Сорокіна та головного інженера Сергія Бачуріна — мав учора відпустити усіх трьох підозрюваних з–під варти під заставу 8,4 мільйона гривень. Про таку перспективу начебто повідомила представник ТОВ «ГАЗЕКС — Україна» Марина Зубарєва. При цьому необхідні для застави кошти мали знайтися у ВАТ «Дніпрогаз». Нагадаємо: усіх трьох керівників підприємства звинувачують у службовій недбалості, що спричинила вибух побутового газу в будинку № 127 по вулиці Мандриківській в обласному центрі, який стався 13 жовтня 2007 року і спричинив загибель 23 людей. У зв’язку з тим, що по справі проходять близько 400 потерпілих, її слухають безпосередньо у приміщенні зали засідань Жовтневого райвиконкому Дніпропетровська.

«У Південній Каліфорнії ніколи не дощить» (It Never Rains in Southern California) — співається у приспіві однойменної пісні співака та композитора Альберта Хаммонда, яка стала світовим супер–хітом 1972 року і відтоді з’являється в радіоефірі з такою самою регулярністю, як і лісові пожежі на півдні цього американського штату.

У минулі вихідні в Москві відбувся установчий з’їзд нової політичної сили «Праве діло», до лав якої увійшли колишні активісти Союзу правих сил (СПС), Демократичної партії (ДПР) та партії «Громадянська сила». Співголовами нової партії стали колишній керівник СПС Леонід Гозман, журналіст Георгій Бовт та лідер руху «Ділова Росія» Борис Титов. Кістяк партії склала колишня ДПР, яка делегувала до нової політичної сили 82 тисячі своїх членів. Колишній кандидат у президенти Росії від ДПР Андрій Богданов вважає, що «Праве діло» здатне набрати на наступних парламентських виборах до 15 відсотків голосів. Потенційний електорат партії — середній клас, а її гасло — «Капіталізм для всіх».