Справа переселення мешканців столичного академічного гуртожитку по вулиці Ежена Потьє, 9 та продаж майна Національної академії наук України турбує науковців уже давно. Проте протягом останніх півроку ця тема звучить особливо гостро. Так, 5 липня 2006 року постановою № 206 Президія НАН України ухвалила рішення звільнити від співробітників НАНУ гуртожиток, який розташований в дуже привабливому місці Києва. У подальшому гуртожиток мав слугувати нібито виключно аспірантам. Співробітників планувалося розселити по інших гуртожитках на окраїнах Києва. М'яко кажучи дивність цієї рокіровки помітна навіть неозброєним оком, особливо на тлі кричущих фактів відчуження майна Академії, які сталися впродовж останніх років. Аспіранти ж бо люди в будь-якому випадку тимчасові. З часом їх без особливо шуму можна розтикати по інших гуртожитках, а цей, по вулиці Ежена Потьє, використати в куди приємніших для декого цілях.

Раффлезія — це рослина-паразит з найбільшими у світі квітами, яка водночас зовсім не має листя, стеблини і коренів. Походження раффлезії протягом тривалого часу було для вчених загадкою. І ось нещодавно група американських ботаніків і молекулярних біологів провела філогенетичне дослідження, з'ясувавши дещо з історії виникнення цієї дивовижної квітки, пише журнал Science.

Виявляється, що десятки речей, якими ми користуємося щодня, з'явилися завдяки звичайному випадку. Найбільш відомою «помилкою» було відкриття Америки Христофором Колумбом, який насправді плив у бік Азії. Впродовж останніх років у США стала популярною книга американської дослідниці Шарлотти Джонс «Помилки, які почали працювати». У цій книжці авторка зібрала безліч прикладів помилок, які певним чином вплинули на життя людства. І ось найвідоміші серед них.

Нещодавно в кількох університетах Великої Британії почали видавати дипломи бакалавра (bachelor of science, BSc) в галузі так званої альтернативної медицини, зокрема гомеопатії. І одразу вчені від офіційної науки забили на сполох. На їхню думку, таким чином до справжньої науки формально прирівнюється діяльність, яка «імітує науку», але не має з нею нічого спільного. Ця ситуація, що склалася, обговорюється на сторінках останнього видання журналу Nature. «Наукові ступені без науки» — так згадане видання окреслює науковий конфлікт, що виник між традиційною і «нетрадиційною» медичною наукою.

Протягом останніх років неймовірного поширення набув мобільний зв'язок: мільярди людей — від школярів до академіків — використовують «мобілки». А ще до появи мобільних телефонів сучасну цивілізацію кардинально змінили радіотехніка, радіозв'язок, телебачення, космічний зв'язок, радіолокація, радіонавігація, радіоастрономія. І все це завдяки людині, яка першою експериментально довела існування електромагнітних хвиль і дослідила їхні властивості — це був талановитий німецький фізик Генріх Рудольф Герц (1857—1894). Його наукові праці і щоденникові записи дають можливість уявити нелегкий шлях і величезну працездатність Герца, який зумів зробити те, що було не під силу його попередникам і сучасникам — експериментально довести спосіб отримання електромагнітних хвиль, теоретично встановлених видатним англійським фізиком Джеймсом Максвеллом (1831—1879). «Природа не часто наділяє людей такими яскравими і різноманітними здібностями. Герц — воістину улюбленець богів», — так про свого учня Генріха Рудольфа Герца писав професор Берлінського університету Герман Гельмгольц. Саме Герц створив перший у світі генератор і приймач електромагнітних хвиль.

Відтоді, як журнал Nature — авторитетне у світі наукове видання — заявив, що «верхівка Академії наук має владу для контролю найважливіших аспектів наукового життя в Україні, а українська система науки — архаїчна й потребує негайного реформування», у НАНУ тривають жваві дискусії. Адже логічно, що після таких слів західних експертів українські вчені обурилися. І відгукнулися на ці «компліменти» порівняльним аналізом якості й кількості вітчизняного наукового продукту. Мораль таких, здебільшого безплідних, обговорень проста: головною проблемою української науки є конфлікт поколінь. Молодь уже може замінити старше покоління, а старші ще хочуть працювати. Хоча середній вік академіків-корифеїв НАНУ вже доволі солідний — 71 рік.

«На наших землях знали письмо і будували міста набагато раніше, ніж у Стародавньому Єгипті. Кажуть, історія людської цивілізації бере свій початок із Межиріччя Тигру та Євфрату (територія сучасного Іраку). Мовляв, люди, які там жили — шумери, — винайшли письмо, колесо і утворили першу в світі державу. А що в той час було на наших землях? Які люди жили і що вміли робити? Виявляється, на території України теж будували міста. Але в чотири рази більші за столицю шумерів, древній Вавилон! Знали письмо і варили пиво. І все це діялося на три тисячі років раніше, аніж у шумерів чи давніх єгиптян. Культуру, що виникла в VI тисячолітті до нашої ери в Україні, вчені назвали трипільською — за назвою села під Києвом, де було знайдено її сліди. Ким були ці люди — трипільці, що вміли споруджувати двоповерхові будинки і величезні міста площею 450 гектарів? І чому про них досі мовчать усі підручники світу з історії стародавніх цивілізацій?»
Чому мовчать — питання для професійних істориків риторичне. А ось чому українська преса рябіє такими «сенсаціями» (згадані рядки — це цитати однієї зі статей на сайті «Обозрєватель») — це, справді, поки що незрозуміло. До речі, далі у згаданій статті йдуть коментарі науковців (як вони самі себе називають) або псевдонауковців (як їх називають їхні колеги). Про цих людей ми ще згадаємо. А поки що про те, що цього тижня Центр соціогуманітарних досліджень імені В'ячеслава Липинського ініціював у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» зібрання науковців з НаУКМА, Київського національного університету ім. Шевченка, Національної академії наук України, щоб офіційно заявити: твердження про Трипільську культуру як «колиску цивілізації» — це вигадка представників «білого братства» в науці.

Сьогодні, виповнюється 100 років із дня смерті Дмитра Менделєєва (1834—1907) — видатного хіміка світового масштабу. У лютому 1869 року він відкрив один із фундаментальних законів природи — Періодичний закон хімічних елементів. Саме Менделєєв розвинув ідеї періодичності, ввів поняття про місце елемента в Періодичній системі як сукупності його властивостей у співставленні з властивостями інших елементів. Про те, як в уяві Менделєєва з'явилася Періодична система хімічних елементів, є дві версії. Одна — що всі ці елементи, систематизовано розташовані в таблиці, йому приснилися. А інша — що історію про «віщий сон» він придумав для журналістів. А насправді «осяяння» прийшло до нього під час сніданку, коли він подумав: «А що, якби співставити близькі атомні маси різних хімічних елементів і їхні хімічні властивості?».

У ці дні в Парижі триває всесвітня конференція ООН із проблем глобального потепління. Ця проблема дійсно стосується всіх і кожного. Замість двох місяців зими в Україні фактично панувала м'яка осінь, а після кількох днів хуртовин синоптики знову обіцяють поліпшення погодних умов та послаблення морозів. Весна при цьому нібито має прийти за звичним графіком.
В умовах серйозних кліматичних змін на планеті порівняно невеликій Європі (й Україні — також) «світить» прийняти на власній території мешканців одразу двох континентів — через можливу нестримну спеку, брак прісної води і голод. Утім українські вчені знають, як недопустити подібні катаклізми і вижити в умовах глобального потепління. Для цього вони розробили програму «Ковчег».
Про те, що крижана шапка Північного полюсу тане, наче пломбір на липневому сонці, погрожуючи людству другим всесвітнім потопом, знає вже, мабуть, кожен першокласник. Але навіть титулованим науковцям, які активно вивчають ризики, пов'язані з глобальним потеплінням, ще не вдалося винайти єдиної концепції виживання землян в умовах температурного екстріму. Програма «Ковчег», розроблена групою українських та російських учених, може успішно заповнити цю білу пляму. Більше того, запропоновані технології цілком згодяться і для «мирного» часу, бо спроможні вирішити низку серйозних екологічних, енергетичних та сільськогосподарських проблем.