Позавчора помер класик французької літератури Моріс Дрюон, повідомляє Бі–Бі–Сі. Він не дожив лише кілька днів до свого 91–го дня народження. Президент Франції Ніколя Саркозі сказав, що Дрюон залишиться в історії передусім як автор славетної «Пісні партизан», яка в роки Другої світової війни стала гімном французького Опору. Слова пісні Дрюон написав разом зі своїм дядьком, письменником Жозефом Кесселем.
Пояснюю відразу: маршала гречки (Черновецького) і маршала Гречка (вулицю) ніхто не скасовував. Просто та частина вулиці, котра є приватним сектором, власноруч скидає тенета радянського минулого і вдається до самоідентифікації. «УМ» уже писала про те, що вивіска «вулиця Баклажанна» ні з того ні з сього вигулькнула на периферійних київських Нивках. Чорні букви на жовтому тлі спеціально замовленої (так, це не якесь картонне «фуфло»!) вивіски щодня мигтять перед очима авторки цих рядків — по дорозі на роботу і з роботи. Поки така ініціатива була в однині, ми сприймали це як забавну витівку когось із місцевих жителів. Але креатив має, вочевидь, схильність до клонування. Слідом за Баклажанною, вулиця Гречка стала також Огірковою та Порічковою. Маємо тепер чотири в одному — одного маршала та овочевоягідний мікс.
Національний банк України оголошує про проведення конкурсу «Краща монета року України» (далі — конкурс).
Конкурс проводиться з метою визначення рейтингової шкали пам’ятних монет, випущених в обіг Національним банком України, професійного рівня учасників як творчого, так і виробничого процесу, а також стимулювання та заохочення художників і скульпторів до пошуку креативних ідей, привернення уваги широких кіл громадськості до мистецтва пластики, здійснення пропаганди державотворчих ідей та цілей.
На початку минулого тижня з’явилася сенсаційна інформація: у столиці починають дорожчати квартири!.. Мовляв, «гостинки», які раніше продавали за 35 тисяч, за невеликий проміжок часу підскочили у ціні до 40—45, а продавці навіть повертають завдаток у подвійному розмірі — і при цьому залишаються у виграші. Експерти, проте, не поділяють думки, що вартість житла знову поповзла догори. За їхнім твердженням, деяке зростання попиту є «точковим» і пояснюється кількома причинами. Перша: у людей з’явились так звані «депозитні» гроші. Тобто, клієнти банків, які зуміли забрати свої кошти зі строкових рахунків, нині не ризикують знову нести їх до фінустанов. І ще одна причина: дехто сподівався, що нерухомість подешевшає обвально. Нинішній темпи не виправдовують таких сподівань, і люди, котрі мають збереження, не ризикують чекати, побоюючись — «аби не рвонуло».
Рівно дев’ять років тому, 16 квітня 2000 року, в Україні відбувся останній на даний момент всенародний референдум. Після напруженої виборчої кампанії, в ході якої завдяки нагнітанню народного страху перед «червоною загрозою» в особі Петра Симоненка Леонід Кучма переконливо переміг на других для себе президентських виборах, главі держави заманулося укріпити свої й без того немаленькі повноваження. Внаслідок вельми сумнівної «народної ініціативи» відбувся сумнівний плебісцит, який так і не став тріумфом Леоніда Даниловича, зате став неабияким посміховищем для України в очах міжнародної спільноти.
Дев’ята річниця — дата не кругла, але ми згадуємо про ті події невипадково. Адже питання референдуму знову набуває актуальності і знову йде від Президента. Цього разу — Віктора Ющенка. Обраний на хвилі Помаранчевої революції глава держави запропонував новий проект Конституції і наполягає на тому, що затверджувати його повинен народ. За збігом обставин, деякі позиції нового проекту Основного закону збігаються з тим, що свого часу пропонував ненависний Майдану Кучма. І що, до речі, за підсумками референдуму–2000 нібито переконливо підтримав народ. Однак навіть «озброєний» повноваженнями, адмінресурсом і ще досить потужною підтримкою електоральних мас Кучма так і не зміг втілити результати референдуму в життя. Тож, згадуючи події дев’ятирічної давності, спробуємо з’ясувати, наскільки вдалою буде (якщо буде) аналогічна ініціатива його наступника. І чи така вже вона аналогічна.
Майже не виникає сумнівів, що голову Нацради Віталія Шевченка «підуть» уже найближчим часом: у переддень початку мовлення на вже колишній FM–хвилі Radio One «Радіо Алла» Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України таки задовольнила відставку пана Куруса, який написав заяву услід за головою Віталієм Шевченком. Як «УМ» уже писала, конфлікт усередині наглядового за мовниками органу виник після протесту пана Шевченка та пана Куруса проти передачі української хвилі грошовитим російським інвесторам на чолі з Аллою Пугачовою. Тепер будемо «насолоджуватися», говорячи словами члена Нацради Тетяни Мокріді, «на новій хвилі державною мовою».
«Ви вважаєте, що можна не виконувати доручення Прем’єра?! — невисока на зріст Юлія Тимошенко гнівно розвернулася до міністра охорони навколишнього природного середовища України Григорія Філіпчука. — Може, у вас немає часу, і ви хочете, щоб Прем’єр зустрічалася [з представниками кримсько–татарської громади, котра пікетує Кабмін]?!!» Після цих слів пан Філіпчук встав і під прицілами телекамер пішов до виходу. «Потім, як зустрінетеся з людьми, повернетеся на засідання уряду», — додала Прем’єрка.
З 20 по 26 квітня Україна вперше долучиться до Європейського тижня імунізації — «Попередити. Захистити. Щепити» — щорічної ініціативи, започаткованої для інформування про переваги імунізації. Так, наступного тижня по всій державі стартує акція ознайомлення про важливість вакцинації. «На сьогодні ми маємо певні проблеми, які стосуються поширення інфекційних захворювань, які можна попередити, — сказала вчора на прес–конференції директор Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Раїса Моїсеєнко. — Це такі страшні інфекції, як правець, дифтерія. Педіатри стурбовані цією ситуацією. Найстрашніше, що практично кожна четверта дитина помирає від дифтерії».
Розмірений ритм життя молдовської столиці нічим не нагадує, що лише тиждень тому на головній площі країни вирували шалені післявиборчі пристрасті, натовпи молодих людей спершу закидали камінням, а потім штурмували і підпалювали парламент та президентську резиденцію (її тут називають президентура). Вказують на це хіба що закіптюжені стіни величної споруди головного законодавчого органу, побиті вікна та будівельні риштування біля президентури, а ще — група працівників парламентських служб, які зібрались біля входу й мирно про щось перемовляються (у понищені робочі кабінети йти немає сенсу — там зараз працюють ремонтні бригади). За оприлюдненою оцінкою збитки становлять близько сорока мільйонів доларів, адже постраждали не тільки приміщення, а й меблі та оргтехніка, повністю розгромлено зал для пленарних засідань.
На перший погляд, усе те, що з перебільшенням було названо «молдовським Майданом», «путчем» і навіть «кроповою революцією», розсмокталось само по собі. Немає навіть посилених нарядів поліції — до владних будинків може безперешкодно підійти будь–хто з перехожих і при бажанні прихопити «революційні сувеніри», які ще продовжують вантажити на сміттєвози.
Однак за пристойним зовнішнім виглядом столиці приховується серйозне політичне напруження.
Шоколадне яйце, висота якого становить один метр, виготовив відомий закарпатський кондитер Валентин Штефаньо. Для цього йому знадобилося понад 30 кілограмів «солодкого матеріалу» чорного й білого сортів. Кондитер застосував спеціальні полікарбонатні форми, доставлені з Італії, виготовив дві половинки майбутнього яйця й склеїв їх за допомогою того ж таки шоколаду.
