Минулого тижня під час фестивалю в рамках Днів української культури в польському Щецині молода група із Запоріжжя під назвою «Крапка» мала навдивовиж гарячий прийом місцевої публіки. Рік тому хлопці вже виступали у Польщі — на 20–му фестивалі української культури у Кошаліні — наймасштабнішому форумі української культури в Польщі.

31 травня 1997 року в Києві президенти України та Російської Федерації підписали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та РФ (т.зв. «Великий договір»).

Цьогорічний «плей–оф» вітчизняної чоловічої суперліги підготував кілька сюрпризів. У «золотій» серії до чотирьох перемог цими днями змагаються дві команди з Донеччини — «Азовмаш» і «Донецьк». Вихід клубу обласного центру до фіналу був прогнозованим, а от у суперники йому замість маріупольців очікувався «Будівельник» — друга команда регулярного сезону. Утім минулорічний чемпіон, пробуксувавши ще в чвертьфіналі в дуелях з «Одесою», вочевидь, витратив увесь запас сил і в півфіналі програв азовцям із непристойним рахунком 0:4.

«Після Дніпропетровська терористи взялися за наше місто», — тривожно перемовлялися позавчора увечері мешканці Запоріжжя. Новина про вибух на зупинці громадського транспорту в районі проспекту Металургів поширилася блискавично. Але згодом правоохоронці та рятувальники спростували версію про теракт.

«Моє серце розривається навпіл. Одна частина залишається в Україні, друга — навіки належить Німеччині. Хоча більшу частину життя я провела в Казахстані…», — втираючи сльозу радості від того, що почула українську мову, ділиться з журналісткою «УМ» мешканка чарівного баварського містечка Меммінген. Ольгу вивезли з України ще дитиною, проте наша земля й досі залишається для неї рідною. І байдуже, що сама жінка українською майже не володіє — фактично забула після того, як під час Другої світової війни її разом із батьками насильно виселили з родючої української землі в голі казахські степи. Після розпаду СРСР перший Президент України Леонід Кравчук запросив «українських» німців повертатися додому. Аналогічний заклик надійшов і з землі предків — Німеччини. Ольга з чоловіком обрали європейську «стабільність», хоча й досі нудьгують за землею свого дитинства, що проходило на Одещині.

Розділене навпіл серце — така доля випала майже всім етнічним німцям, які народилися в Україні. Майже два сторіччя жили їхні предки на нашій землі, доки не почалася Друга світова. «Фашисти», «фріци», «вороги» — як тільки не називали їх під впливом сталінської (хрущовської, брежнєвської) пропаганди в «інтернаціональному» СРСР. Хоча саме німцям колишня Російська імперія завдячувала розвитком промисловості, новаторству в тваринництві, землеробстві тощо. Нині німецька етнічна громада в Україні забезпечує культурні зв’язки з Німеччиною і створює позитивне реноме нашої держави на своїй історичній батьківщині. З огляду на те, як, м’яко кажучи, скептично ставиться офіційний Берлін до Києва останнім часом, роль наших співвітчизників німецького походження в налагодженні двосторонньої співпраці важко переоцінити…

3 травня 1783 року імператриця Катерина ІІ видала закон, який, обґрунтовуючи необхідність навести лад в одержанні податків з населення, прикріпляв селян Київської, Чернігівської та Новгород–Сіверської губерній до тих земель і власників, за якими вони були записані по останній ревізії, й забороняв переходити на нове місце. Фактично в Україні запроваджувалося кріпацтво.

Єдиний підводний човен ВМС України перебував у акваторії Чорного моря дві доби. За участі фахівців–судноремонтників очолюваний капітаном 2–го рангу Робертом Шагєєвим екіпаж, як повідомляє прес–служба Міноборони, здійснив комплексну перевірку обладнання і технічних засобів, упевнився у надійності роботи засобів зв’язку й енергетичної установки у різних ходових режимах, визначив допустиме навантаження на дизелі, протестував дієздатність акумуляторної батареї під час максимального навантаження на електродвигуни.

Після того, як у 26–му турі «Шахтар» здолав «Динамо» в очному протистоянні й наздогнав його за очками, в українському футбольному середовищі тільки й розмов було, що про «золотий» матч. Але наскільки ж треба не поважати свій чемпіонат, аби не припускати, що лідери можуть недорахуватися очок бодай в одному з чотирьох останніх поєдинків. Дирекція прем’єр–ліги ще за два тури до фінішу визначилася з місцем проведення додаткового двобою грандів — вказали на Запоріжжя. Але, виявилося, чиновники займалися дурною роботою.

В останній день квітня приблизно з 9–ї до 15–ї години площа перед залізничним вокзалом Сум була заблокована правоохоронцями. Пасажирів потягів пропускали в обхід, охочих узяти квиток обнюхували дві вівчарки кінологічної служби міліції. Транспорт, що курсує привокзальною площею, пустили обхідним шляхом. Місто облетіла звістка: вокзал заміновано. А згодом почали з’ясовуватися подробиці.