Учора голова Львівської облради Мирослав Сеник таки підписав звернення обласних депутатів «Про правову оцінку злочинів комуністичного режиму в Україні». Рішення ухвалили на сесії 10 квіт­ня. Відтак обранці Львівщини звернулися до Президента та Верховної Ради, аби ті підтримали законодавчу ініціативу галичан щодо проекту антикомуністичного закону. Депутати вимагають ввести кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голодомору й просять дати «політико–історичну та гуманітарно–правову оцінку діяльності КПРС і Компартії УРСР». І навіть оцінити нинішніх ідеологічних спадкоємців комуністів, встановивши їхню відповідальність за антиукраїнську діяльність.

Повчитися вимальовувати писанки в самих Митрополичих палатах Київської Софії столичним дітлахам випадає не так часто. А точніше, вперше. До Чистого четверга тут під час святково–просвітницького дійства «Українська писанка» діятимуть майстер–класи, а виставка стародавніх і сучасних писанок з усіх куточків України триватиме до 21 квітня. На відкритті виставки побувала дружина Президента Катерина Ющенко з дітьми. «Це ідея Віктора Ющенка — поблизу Софії Київської за тиждень до Великодня влаштувати не просто виставку, а й майстер–класи з писанкарства, — розповідає один з організаторів дійства Олексій Хетчиков. — А реалізувати цю ідею допомогло Міністерство культури».

Чистий четвер. Пік приготувань до Великодня випадає на четвер цього тижня. На світанку цього дня звичай велить помитися біля криниці або річки. До четверга оселя має бути прибрана, чиста. Цього дня слід пекти паски, а хто не встигне — пектиме вже в суботу, адже в п’ятницю традиція забороняє пекти хліб. У четвер годиться писати писанки. Увечері в церкві відправляють «Страсті», згадують муки, які терпів Христос.

Із Великоднем здавна пов’язано чимало народних прикмет. Деякі з них справджуються й по сьогоднішній день. Так, останній тиждень перед Великоднем, за народними повір’ями, завжди прохолодний. І справді, цього тижня українців проймали справжні дрижаки. А от погоду на Великдень угадати зась! За народними прикметами, якщо на Великдень буде сонячна погода, то це віщує тепле літо. Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокрим, якщо хмарна — сухим. А ось мороз або грім у перший день Пасхи віщують гарний урожай льону.

Про інцидент, який стався в одній із загальноосвітніх шкіл міста Костянтинівка, певний час розповідали дуже обережно. Всім відомо було тільки те, що побитий учнями учитель музики опинився в лікарні з травмами. У міськвідділі міліції підтвердили факт бійки у класі школи, але до закінчення слідства утримувалися від коментарів.

Історія вітчизняного кримінального розшуку нараховує вже дев’ять десятиліть — правовою базою організації карного розшуку Української РСР став декрет Раднаркому «Про організацію карного розшуку» від 15 квітня 1919 року. Втім окремі підрозділи існували в Україні й раніше — ще за часів Української народної республіки. 90 років у людському вимірі — це кілька поколінь оперативників, десятки й сотні тисяч розкритих злочинів, заарештованих злочинців, врятованих життів. Про те, як живуть і чим пишаються нинішні розшуковці, розповів «УМ» заступник міністра внутрішніх справ, начальник кримінальної міліції Володимир Євдокимов.

Дрібні селянські господарства виробляють майже 98 (!) відсотків картоплі, 90 відсотків овочів, 86 — плодів та ягід, близько 82 відсотків молока і більше половини м’яса. Проте заробити на своїй праці не можуть.
При сучасній системі закупівлі сільгосппродукції село щороку втрачає тільки на продажі молока майже 27 мільярдів гривень — підрахували урядовці. Ті ж селяни, що вирощують худобу, у межах держави недораховуються 17 мільярдів.

За перший квартал цього року ціни виробників м’яса і м’ясних продуктів зросли на 15,5% відсотка. Причиною подорожчання експерти називають дефіцит сировини. Тільки за січень–лютий цього року виробництво яловичини й телятини в Україні скоротилося на 73,3 відсотка, а свинини — майже удвічі. Як результат, м’ясопереробники або зупиняють виробництво, або скорочують його обсяги. Експерти відзначають, що галузь вимагає державних дотацій, які, однак, навряд чи зможуть урятувати виробників. Тож єдиним виходом став імпорт.

Відкриття «сезону» шахтарських страйків проти затримки виплат заробітної плати, про що попереджали лідери гірняцьких профспілок, не забарилося. Своєрідна підземна «прем’єра» відбулася у виробках шахти «Чайкіно» в Макіївці, де після закінчення зміни гірники відмовилися підніматися на поверхню до повного погашення їм заборгованості із зарплати. Усього у підземній акції протесту беруть участь 11 прохідників, які втомилися чекати виплати заробітку вже більше трьох місяців.

Іще якихось два тижні тому депутати боялися прогнозувати, що відбуватиметься у Верховній Раді 14 квітня. Чекати можна було всього: блокування трибуни, політичних сварок, узгодженої роботи всіх або майже всіх фракцій... У результаті вийшло щось середнє: блокування не було, але й порозуміння — теж. Партія регіонів, як і обіцяла напередодні на погоджувальній раді, коаліції працювати не заважала. Але уряду, який сподівався на те, що Верховна Рада ухвалить антикризові закони, необхідні для виділення наступного траншу кредиту Міжнародного валютного фонду, від цього не легше. Бо, як виявилося, без голосів комуністичної фракції і пропрезидентської частини «НУНС» нічого в коаліції не виходить. Внесені Кабміном законопроекти не вдалося включити навіть до порядку денного: за той із них, який набрав найбільше голосів, проголосувало тільки 208 нардепів. БЮТ лютує, звинувачуючи в усьому Президента, — мовляв, це саме він дав вказівку «своїм» людям у «Нашій Україні» не підтримувати потрібні для кредитування від МВФ закони, аби «завалити» уряд Тимошенко. «Ющенківці» обурюються: ніяких вказівок вони не отримували, а під час голосування дбали винятково про інтереси держави, для якої такі недолугі закони — катастрофа. А Партія регіонів, за словами її члена Михайла Чечетова, «як слон» — спостерігає за цією метушнею згори і вичікує.