Учора в столиці на базі Неонатологічного центру Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» відкрили 17–й за рахунком в Україні Центр надання допомоги новонародженим з екстремально низькою масою тіла (менше 1000 грамів) «Колиски надії». Це спільна благодійність — британського художника Деміена Хьорста та українського олігарха Віктора Пінчука. Дороге медичне обладнання для центру вдалось придбати за кошти, отримані від продажу на аукціоні «Сотбіз» картини «Темні дні» (300 тис. фунтів стерлінгів), яку Деміен Хьорст пожертвував фонду Пінчука спеціально на реалізацію програми «Колиски надії». Картина у формі темного серця з різнокольоровими метеликами, за словами художника, закликає в час кризи задуматись і займатись благодійністю. «Я дуже люблю мистецтво, воно пробуджує найкращі почуття, але життя завжди має більше значення», — сказав митець.

Майже два мільйони комп’ютерів по всьому світу, включаючи ком­п’ютери в державних установах США та Великобританії (всього 77 держустанов) та в сотнях великих корпорацій, захопила й контролювала група хакерів з України, повідомляє «Українська правда» з посиланням на Бі–Бі–Сі та низку інших західних видань. Федеральне бюро розслідувань і поліція Лондона викрили шістьох зловмисників лише після того, як компанія, що займається електронною безпекою, відстежила гігантську мережу персональних комп’ютерів, які контролювалися ззовні. Машини були об’єднані у так звану мережу ботнет. Майже половина ПК, включених у хакерську мережу, знаходиться в США, решта — в Британії та низці європейських країн.

Сенсаційну новину озвучив днями начальник Харківського обласного управління міліції Віктор Развадовський. За його словами, у Москві недавно було затримано громадянина Дягелєва, який перебував вісім років у міжнародному розшуку через серію скоєних злочинів, а тепер підозрюється ще й у нападі на харківських інкасаторів. Наскільки достовірна ця інформація, визначить слідство після того, як підозрюваного переправлять до України. Станеться це десь через місяць. Там же, в Росії, за даними пана Развадовського, перебуває нині й спільник затриманого, але на його слід правоохоронцям вийти поки що не вдалося.

У середу біля будинку №6 на Сегедській вулиці Одеси відбулася багатотисячна громадянська панахида пам’яті студента відділення журналістики Одеського Національного університету імені Мечникова Максима Чайки, загиблого 17 квітня від рук представників проросійської організації «Антифа». Найбільше серед тих, хто вчора проводжав в останню дорогу неформального лідера громадської організації «Січ», зібралося представників студентської молоді міста, зокрема друзів із філологічного факультету «вишу». На знак трауру за загиблим кафедра журналістики університету ухвалила перенести торжества з приводу десятиліття свого заснування.

Рівно півстоліття тому було створено Національну спілку журналістів України. Щиро вітаємо самих себе і голову Спілки Ігоря Лубченка.
В «УМ» було досить питань на предмет того, чи відповідає НСЖУ «віянням часу»? На момент заснування ця структура, як і кожна професійна спілка, дбала про побут та повноцінний відпочинок радянської людини. Житлова площа для творчих працівників, санаторії та путівки — це все було предметом відання спілки. Після здобуття Незалежності боротьба пішла вже не за квадратні метри. В Україні почали гинути журналісти. На пресу тиснули: фізично, морально, матеріально. До вживаного слова «цензура» пришвартувались «темники». Але історія зробила новий виток по спіралі, і яскраві виступи за свободу слова призабулися. Нині найбільше важить гаманець засновника видання. Він формує колектив, вказує напрям руху, і всі йдуть за керманичем. Якщо щось не влаштовує — можна перейти до конкурента. Плюралізму в нас рівно стільки, скільки платоспроможних партій. Україна за Кучми та й після нього стала країною розвиненого цинізму. Але на Хрещатику, 27 переконані в тому, що професія журналіста — найкраща. Про все це — у розмові з Ігорем Лубченком.

Переповідають, що чернече ім’я Сергій Говорун отримав на честь свого наставника митрополита Кирила, нині патріарха Московського. Ці особистості справді схожі й ніби поєднані незримою ниткою. Обидва — високочолі розумники, поліглоти, комунікабельні й блискуче орієнтуються в міжнародній політиці. Не дивно, бо їхньою спеціалізацією стали зовнішні зв’язки церкви. Майбутній патріарх свого часу очолював «міжнародний» відділ РПЦ, архімандрит Кирил нині очолює такий же відділ Української православної церкви (МП).

Завтра головний шевченківський музей — Національний музей Тараса Шевченка, той, що на однойменному бульварі, — прийматиме гостей: з нагоди 60–річчя музею обіцяв бути Президент України. Понад сто запрошень розіслали також у творчі спілки, Кабмін, Верховну Раду, в Шевченківський комітет, Інститут літератури, запросили лауреатів шевченківських премій, шевченкознавців, мистецтвознавців, художників, письменників та іншу шановану публіку.

Ювіляр тижня: Вільям Шекспір.
445 років видатному англійському поетові й драматургу

Дивно, що про особливості обрядовості християн–поляків, німців, американців та навіть мусульман, юдеїв і буддистів в Україні відомо більше, ніж про релігійність братів–росіян. Хоча київська церковна традиція тривалий час перебувала і продовжує бути під сильним впливом традиції московської, у жодному українському ВНЗ не читають курсу історії російського православ’я. Розповісти про самобутність тамтешньої обрядової культури «УМ» попросила відомого мислителя, ректора Колегії Патріарха Мстислава, архієпископа УАПЦ Харківського і Полтавського Ігоря (Ісіченка).