«Винен у смерті Максима Чайки не той, хто тримав у руках ніж, а той, хто багато років підштовхує у спину подібних до нього. І є побоювання, що це люди в дорогих піджаках...» Такого висновку дійшов один із аналітиків веб–сайту, що висвітлює діяльність організації «Антифа», від рук представника якої 17 квітня один одеський студент загинув, а інший зазнав ножових поранень.
«Люди в дорогих піджаках» активно сприяють також діяльності різноманітних за назвами, але однакових за ідеологічною суттю проросійських організацій, яких в Одесі нараховується близько десятка. Ситуація все більше розхитується.

Метросексуалу, в минулому — буйному хулігану, а зараз — зразковому сім’янину і найбагатшому (бо найдорожчому) провокативному художникові Деміену Хьорсту вже сорок три. Чи то з віком, чи ще з якої причини, але від концептуально заспиртованих коров’ячих голів, навколо яких кружляють мухи, розрізаних акул в акваріумі, овець і бичків із золотими копитами, корів із розпореними тельбухами, вітражів у кольорових метеликах сьогодні він вправно перейшов до чистого живопису, де повільно застигають фарби, зображені щойно зірвані соняхи, зів’ялі троянди і знову ті ж черепи. Коли запитали Хьорста, чому його картини такі похмурі, він відповів, що старіє. «Я вже не той. У моєму віці мало радості. Більше не стрибатиму по столах і не кричатиму: «Життя прекрасне!»
Напередодні відкриття виставки Деміен Хьорст відмовився від прес–конференції, але погодився на коротку розмову персонально з кожним журналістом. За кілька хвилин до інтерв’ю спостерігаю, як художник у чорних окулярах невгамовно стрибає по шостому поверсі PinchukArtCentre і на все кафе репетує англійською якусь веселу пісеньку.
Подумалося відразу, от брехун, а каже, що йому не до веселощів. Такі, як Хьорст, не змінюються ніколи. Під час розмови в нього жваво бігають очі, моментами він голосно регоче, активно жестикулює, з особливим інтересом спостерігає нашу вкрай дорослу серйозність, від чого йому стає ще веселіше. У 2002 році Деміен зав’язав із наркотиками та алкоголем і змінив імідж гультія на правильного чоловіка. Після кардинальних змін життєвих пріоритетів з «УМ» розмовляв той самий 16–річний хлопець із фотографії на виставці, який на всі 32 зуби може реготати біля мертвої голови в морзі.

Володимир Бец ще за життя здобув світову славу. Лікував, досліджував і відкривав ще не відомі особливості людського організму. Здобув знання, які досі рятують життя мільйонам людей в усьому світі. Так, Бец локалізував ділянку мозку, яка керує рухами, дослідив функцію надниркових залоз, кровообіг у печінці, опублікував фундаментальне дослідження «Як ростуть кістки» і загалом близько 50 наукових праць. Анатомію студентам викладав більш захоплююче, ніж дехто історію, про його лекції писали часописи світу. Як знаний психіатр, 25 років лікував і консультував людей у Кирилівській лікарні, що тепер імені Павлова.

Сенсаційну заяву зробив директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький: у селищі Луків, що на Турійщині, ймовірно, є залишки фортеці тамплієрів, перших воїнів­ченців. На користь цієї версії свідчать, зокрема, знайдений за селищем вал та мережа підземель, хоча сам замок не зберігся, бо був дерев’яним. Яким чином лицарі цього ордену опинилися на Волині й саме у цьому маловідомому селищі? Все дуже просто: Луків розташований якраз посередині між Києвом та Варшавою, а тамплієри у XIII столітті, повертаючись із хрестового походу, тут зупинялися. Заснований ними замок у Лукові згадується в англійських архівах, стверджує Борис Возницький, який уже понад десять років досліджує історію цього лицарського ордену.

Ще не вляглися кінематографічні пристрасті навколо оскароносного британсько–індійського фільму «Мільйонер із міських нетрів», як розпалилися нові, зовсім­ не кінематографічні. Поліція Мумбая минулої неділі заарештувала Рафіка Куреші — батька дев’ятирічної акторки Рубіни Алі, яка в «Мільйонері з нетрів» зіграла одну з головних ролей — дівчинки на ім’я Латіка. Батькові висунули звинувачення в тому, що він... намагався продати доньку за 310 тисяч євро багатому шейху з Об’єднаних Арабських Еміратів. Але покупець виявився зовсім не багатим і зовсім не шейхом, а... журналістом популярного британського таблоїда «Ньюс оф зе ворлд» («Новини світу»), який за завданням редакції виконував «таємне завдання».

Ті, хто мало цікавиться сучасною музичною культурою Заходу, про дівчачу групу «Гьорлз елауд», мабуть, і не чув. А в Європі та Америці ці п’ятеро краль добре відомі не лише меломанам, а й шанувальникам жіночої вроди. Британський квінтет має всі шанси повторити успіх легенди кінця 1990–х — гурту «Спайс гьорлз», кожна з учасниць якого зрештою стала повноцінною «окремою» знаменитістю. У «Гьорлз елауд» найбільш зірковою поки що є 25–річна Шеріл Коул, у дівоцтві — Твіді. Місіс Коул вона стала після того, як вийшла заміж за відомого англійського футболіста Ешлі Коула.

Завтра — фінал другого сезону змагань «Танцюю для тебе» на каналі «1+1». Прихильники прекрасного будуть уболівати за перемогу хореографічної майстерності; ті, хто переживає за долі дітей, за здійснення мрій яких танцюють пари, віддаватимуть голоси за більш нужденного. Поєднання мистецтва і «соціалки» дало змогу телеканалу тимчасово звести споживачів різного телепродукту в єдиний клуб за інтересами і з початку показу другого сезону шоу утримувати високі рейтинги. І це незважаючи на те, що всередині команди творців «Танцюю для тебе» відбувалися жорсткі дискусії, скандали й інтриги. А від’їзд на гастролі Анастасії Каменських і травма Ксенії Горб взагалі додали проектові чергову порцію форс–мажорів.

Цього тижня, відразу після вихідних, керівника компанії Мamamusic Юрія Нікітіна призначили генеральним продюсером телеканалу «Тоніс». Продюсер Ірини Білик та Вєрки Сердючки зайняв посаду, на яку власники каналу не знаходили достойного претендента аж із осені 2007 року, коли з «Тоніса», разом із командою Миколи Княжицького, пішов американський кінорежисер Олег Гаренчар.

Цієї весни жереб Кубка УЄФА й календар українських турнірів зробили зустрічі наших провідних команд між собою регулярними. Спочатку тричі виходили на поле один проти одного «Металіст» і «Динамо», а тепер таку ж триактну «мильну оперу» харків’яни розігрують із «Ворсклою». Протистояння ж двох наших грандів із Донецька й Києва в найближчий місяць стане справжнім серіалом.