Нещодавно Прем'єр-міністр Віктор Янукович у ствердній формі (мовляв, усе це вже сталося), перерахував з телеекранів пункти минулорічного Указу Президента України «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні» та розпорядження «Про додаткові заходи у зв'язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні» — встановлення пам'ятників, монументів та знаків, впорядкування місць поховання жертв голодомору, спорудження Меморіалу у Києві і «поліпшення медичного й соціально-побутового обслуговування» осіб, які пережили голодомор, а також «сприяння у веденні присадибного господарства» та «вишукування можливості для надання матеріальної допомоги таким особам». Не знаю, чи поліпшили медичне обслуговування тих, яким за 70, і чи допомагали їм копати городи, однак достеменно відомо, що задекларованого Державного історико-меморіального комплексу жертв голодомору, політичних репресій та насильницьких депортацій «у складі монумента, музею, конференц-залу та науково-дослідного центру» в столиці України досі немає, а у поки що паперових «архітектурних планах» Києва місце для його спорудження поступово пересувається все далі від центру.