Крім Полтавської битви, у житті Івана Мазепи були віршовані рядки знаменитої «Думи», інтимна лірика листів до Мотрі Кочубеївни і понад десяток церковних будівель — соборів та монастирів, які він будував чи підтримував власним коштом. Меценатство було притаманне всьому українському козацтву, але саме від Мазепи ми починаємо вести лік відомим доброчинцям. Позавчора долучити до цієї справи заможних сучасників спробував Микола Кульчинський, народний депутат від «Нашої України» та голова полтавського обласного осередку товариства «Просвіта». «УМ» уже писала, що Кульчинський збирає кошти на пам’ятник Івану Мазепі в Полтаві. Частину з 700 тисяч, яких не вистачає для завершення проекту, пробували зібрати шляхом відкритого мистецького аукціону, що проходив у Митрополичих палатах на території Софіївського собору.

З початку нинішнього року Україна посідає третє місце у світі за продажем зерна: експорт збіжжя наблизився до рекордних за останні кілька років 24,7 мільйона тонн. Цього року ми також маємо непогані шанси утримати бронзу, адже наш основний конкурент — Аргентина, — за прогнозами, зіткнеться з неврожаєм.

Проте заробити на вирощеному вітчизняним аграріям буде важко: переважна частина прибутків перейде до власників елеваторів і перекупників. Вони, на думку Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко, фактично створили в Україні штучну монополію, закуповуючи зерно у сільгоспвиробників за заниженими цінами. Думку Прем’єрки поділяють і в Антимонопольному комітеті — там розпочали спеціальне розслідування.

Сьогодні парламент знову збирається на позачергове засідання. Над цими зборами висітиме «закляття» останніх тижнів, зокрема і минулого вівторка — закляття блокади. Позавчорашнє засідання так і не розпочалося: лідери політичних сил допізна вели переговори, проте не досягли згоди щодо порядку денного. Події у ВР нагадують відомий фільм про дні бабака, які від ранку до ночі були однаковісінькими. А тим часом Верховна Рада упритул підійшла до межі: за календарним планом, у п’ятницю — останній день роботи парламенту.

Цієї п’ятниці у всіх кінотеатрах України очікується казкове свято з чарівниками на прем’єрі шостої частини «Гаррі Поттера і Напівкровного Принца». Побачити, як виросли казкові улюбленці, глядачі розраховували ще в листопаді минулого року. Але в компанії Warner Bros вирішили відкласти прем’єру на липень 2009 року, щоб фільм став найгучнішим літнім блокбастером. Петицію проти перенесення підписали 40 000 осіб, однак чарівники через це вихід у народ не пришвидшили. Тим часом, як кінотеатри готуються до прем’єри, а каси, за прогнозами, до найбільшого за рік збору, актори продовжують навчатися майстерності чарівників у Гоґвартсі і заодно зніматися у сьомій частині «Гаррі Поттер і Дари смерті», прем’єру якої обіцяють у 2011 році.

За дев’ять років, відколи актори Деніел Редкліф, Емма Уотсон і Руперт Грінт пройшли кастинг на фантастичну стрічку «Гаррі Поттер і Філософський камінь», їхнє життя як у кіноепопеї, так і в реальності, стрімко змінилося. Однак навіть після того, як портрет худорлявого Деніела Редкліфа, першого сучасного британця, який не належить до королівської сім’ї, прикрасив Національну художню галерею, як модельєр, творець парфумів і фотограф Карл Лагерфельд для французького журналу Crash зняв природну блондинку Емму Уотсон і переконав її стати обличчям парфумів Coco Mademoiselle, чарівники з Гоґвартса залишилися такими самими чарівними, як були. Змінилися тільки банківські рахунки, пасії і мрії, чим займатися в майбутньому.

Відпочиваючи на морі, можна не тільки гарно засмагнути, зміцнити мускули та покращити настрій. Як попереджає Роберт Мурр з університету Північної Кароліни, нерідко після пляжної відпустки у чоловіків та жінок звідкілясь «наростають» зайві кілограми. Причому в людей, які активно стрибають через хвилі та влаштовують запливи «за буйки», «до коси» і «до посиніння», тіло чомусь важчає не менше, ніж у любителів ліниво повалятися під парасолею та почитати книжку. Як думаєте, чому?

64 роки тому на американському полігоні Аламагордо прогримів перший на Землі ядерний вибух. З–поміж тих, хто спостерігав за випробуваннями, був і колишній киянин Джордж Кістяковський. Він не був випадковим глядачем. Від нього та його кількасот підлеглих залежало, чи власне відбудеться вибух. Саме Джордж Кістяковський розробив хімічний детонатор для ядерної бомби.

Не встиг сезон 2009/2010 років розпочатися, як в українському футболі виник черговий скандал. Після суду, виграного власником «Дніпра» Ігорем Коломойським, питання існування прем’єр–ліги зависло в повітрі. Утім, якщо керівництво ПЛ за відведені національною федерацією 30 днів встигне правильно зареєструвати документи, все повернеться на круги своя, й під егідою ПЛ другий чемпіонат серед елітних команд відбудеться.

Порожня поштова скринька засмучує. Але найбільше — передплатників. Надто тих, хто вже звик отримувати за свої гроші вчорашні і позавчорашні новини. Та особливо якщо за старі новини доводиться щороку платити дорожче. 2010–й не стане винятком: зв’язківці знову піднімають вартість за свої послуги.

Якість послуг при цьому традиційно залишається під питанням. Поштовиків, звичайно, також можна зрозуміти: проблем у них чимало, ресурсів не вистачає. Але ж утратити споживача — пересічного громадянина України — означає позбавити «Укрпошту» надходження нових коштів. І тоді фінансова проблема відомства тільки поглибиться. Існує ще й державний погляд на проблему: поштовий зв’язок відіграє стратегічну роль у державі.

«Здав» начальника його підлеглий. Керівник такого підрозділу затримується в області вперше. Як повідомляє обласна міліція, співробітники УБОЗу в адмінбудівлі Управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області затримали «на гарячому» під час одержання хабара начальника Главку, полковника служби цивільного захисту.

В одному з класів Маріупольської школи юнг імені Нахімова можна познайомитися не тільки з будовою корабля, а й методами ведення боротьби за його живучість. Юні вихованці вивчають тут досвід, запропонований свого часу ще адміралом Степаном Макаровим, який винайшов спеціальний пластир для швидкого «латання» пробоїни та інші способи порятунку корабля. А вихователі–інструктори в цей час всерйоз переймаються проблемою «непотоплюваності» самої школи юнг. Адже так сталося, що унікальний навчальний заклад, аналогів якому немає в Україні, напередодні свого 40–річчя опинився в досить незавидному становищі. Буде дуже шкода, якщо через пару літ на розбурханих хвилях нашого буття залишиться тільки вицвіле рятувальне коло із напівстертими словами «Маріупольська школа юнг імені П. С. Нахімова».