У спортивній царині розгорівся черговий конфлікт, цього разу — на рівні Федерації боксу України. Як неважко здогадатися, йдеться про звичну для ФБУ тему — хто має стояти біля її стерна.
Як уже повідомляла «УМ», 26 грудня у Києві відбулася позачергова конференція ФБУ, скликана на вимогу ініціативної групи з представників 18 областей. «Революціонери» не бажали миритися з тим ганебним станом нашого боксу, до якого його довели вже відставлені президент ФБУ Володимир Рябіка та віце-президент Ігор Гайдамака.

Через свою зайнятість у єврокубках восени київський «Сокіл» пропустив кілька матчів відкритого чемпіонату Білорусі. Відстаючи від суперників у турнірній таблиці, український клуб, утім, залишався лідером за втраченими очками. Попри не надто вдалі виступи в останніх поєдинках, підопічні Олександра Сеуканда саме в такій ролі підійшли до двох завершальних зустрічей 2005 року. Опонентами «біло-синіх» стали дві команди-конкуренти — «Німан» і «Брест», котрі борються між собою за восьме місце в турнірній таблиці — останнє, що дає путівку у «плей-оф».

Завершується рік 2005, і, за традицією, всі ми підбиваємо для себе його підсумки. Десять днів тому з ініціативи НОК вперше відбулася церемонія роздачі «Українських спортивних нагород». А минулої суботи свою підсумкову версію року, що минає, запропонував популярний інтернет-сайт «Наш спорт». В його опитуванні, що проводилося протягом листопада, взяли участь близько п'яти тисяч респондентів, тож це дослідження цілком варте того, аби називатися голосом всесвітньої мережі.

«Україна молода» вже неодноразово порушувала питання щодо ситуації зі спортивними спорудами в Україні. Але якщо такі великі об'єкти, як НСК «Олімпійський» чи Палац спорту, постійно на видноті, то про те, що відбувається трохи далі від людського ока, згадується нечасто. Але «місцеві» приклади варварського ставлення до спортивних споруд та територій лише поглиблюють враження про глобальну спортивну кризу України.

Українські шахісти за сумою своїх «медальних» здобутків навряд чи поступляться представникам якогось іншого виду спорту. Проте на позавчорашній прес-конференції лейтмотивом виступу президента національної федерації Віктора Петрова була якраз неувага держави до цієї інтелектуальної гри.

Як відомо, перший тур другого групового раунду Кубка Європи приніс українським грандам діаметрально протилежні результати. Поразка «Азовмашу» в Іспанії від «Хувентуда» не залишала підопічним Рімаса Гірскіса іншого вибору, ніж вигравати в підмосковних «Хімок». Звісно, якщо віце-чемпіони України прагнуть потрапити до чвертьфіналу. Для цього маріупольцям потрібно було перервати свою жахливу серію з десяти поразок російським командам.

Попри хитке становище хокею в Україні, наша збірна впродовж семи років гідно захищає честь держави в елітному дивізіоні чемпіонатів світу. Причому основну ударну силу «синьо-жовтих» становлять представники насамперед російських клубів. Приємно, що наші легіонери в Росії, хоч як це пафосно звучить, мають почуття патріотизму й завжди при першій-ліпшій нагоді приїздять під прапори національної команди, навіть попри те, що преміальні за участь у світових хокейних форумах отримують із затримкою. Хоча напередодні останньої першості в Австрії у лавах збірної зріла думка про відмову від поїздки до Інсбрука. І головним лейтмотивом для невдоволених була навіть не заборгованість із виплат, а ганебне становище хокею в Україні. Спортсмени вимагали від державних структур змін у ставленнi до льодової гри, і після успішного виступу підопічних Сеуканда на чемпіонаті світу начебто намітився деякий злам.

Кабінет Міністрів, який уже двічі переносив свої засідання з питання забудови площі поблизу НСК «Олімпійський», до цієї проблеми все ще не дістався. Наразі рішення призупинити будівництво торговельно-розважального центру до перегляду даного проекту ухвалила комісія під головуванням міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Юрія Павленка.

Українські прихильники хокею мають небагато можливостей побачити національну збірну на власні очі. Виїзди за кордон мало кому по кишені, а у рідних стінах «синьо-жовті» грають лише двічі на рік — товариські матчі напередодні чемпіонату світу й турнір серії європейського Кубка виклику, що традиційно відбувається у столичному Палаці спорту в середині грудня.