Десятки тисяч людей провели першу після руйнівного землетрусу ніч у наметах. 50 тисяч, за оцінками влади, чи 100 тисяч, за оцінками церковної організації «Карітас», втратили дах над головою. Інші десятки тисяч, будинки яких уціліли, ночували в наметах з огляду на вторинні поштовхи землетрусу, яких могли не витримати пошкоджені будівлі. Найсильніший стався минулої ночі — 4,8 бала за шкалою Ріхтера. Баланс жертв землетрусу станом на вчорашній день зріс до 207 осіб. Поранення отримали приблизно 1500 осіб.

Ніщо не віщувало бурі в Молдові. Ще позавчора партія влади — комуністична — святкувала, набравши 50 відсотків голосів на недільних парламентських виборах. На мітинг опозиції, який було визначено як «день жалоби по демократії» і який відбувся позавчора в центрі Кишинева з 16.00 до 23.20, зібралося приблизно 10 тисяч осіб, хоча владні ЗМІ повідомили «про кілька сотень молодиків». Влада також заявила, що під час проведення цього мітингу «були порушені деякі положення «Закону про зібрання», зокрема блоковані головні магістралі міста, внаслідок чого «мітинг перетворився на масові безпорядки». Прокуратура Молдови в ніч на вівторок повідомила про відкриття кримінальних справ щодо організаторів мітингу та окремих його учасників.

Учора о 13.00 голова ЦВК Молдови Еудженіу Штірбу оголосив результати парламентських виборів (на цю годину було підраховано 97,62 відсотка бюлетенів). Правляча Партія комуністів Республіки Молдова набрала рівно 50 відсотків голосів. До парламенту також пройшли три опозиційні сили: Ліберальна партія (12,75 відсотка), Ліберально–демократична партія (12,26) та альянс «Наша Молдова» (9,82). Інші політичні партії та блоки не подолали шестивідсотковий бар’єр і залишилися за бортом парламенту.

Вчора у Страсбурзі розпочався ювілейний саміт, присвячений 60–річчю Північноатлантичного альянсу. Фактично «урочистості» розпочалися ще позавчора зі справжніх боїв між антинатовськими маніфестантами та французькою поліцією. Демонстранти закидали правоохоронців камінням, а поліція пустила в дію кийки, гумові кулі та сльозогінний газ. Учасники акцій протесту збиралися до Страсбурга з початку тижня. Вони розбили наметове містечко на околиці міста, а у вільний час проводили тактичні навчання, наприклад, перекриття міського мосту через Рейн, який з’єднує Францію та Німеччину. Адже друга, сьогоднішня частина саміту пройде в німецьких містах: Кель, яке розташовано з іншого боку мосту, та Баден–Бадені, за 70 кілометрів від кордону.

Саміт «великої двадцятки» продемонстрував велике бажання провідних країн світу до компромісу в пошуках виходу зі світової економічно–фінансової кризи і закінчився великим успіхом. Прем’єр–міністр Великої Британії Гордон Браун на закінчення саміту заговорив про «новий світовий порядок». Задоволена канцлер Німеччини констатувала: «Це був хороший, майже історичний компроміс». А президент Франції Ніколя Саркозі заявив, що «саміт «великої двадцятки» перевершив мої сподівання». Та найбільше підстав для задоволення має президент США Барак Обама: фактично перемогла запропонована ним концепція, його перший європейський візит закінчився зближенням Старого Світу та Америки, а не поглибленням розколу, як дехто прогнозував.

Напередодні вчорашніх формальних засідань «великої двадцятки» в Лондоні президент США Барак Обама провів дві важливі зустрічі — з китайським та російським колегами. У заяві за підсумками переговорів із головою КНР Ху Цзиньтао говориться, що «сторони розпочнуть двосторонній стратегічний та економічний діалог», перший раунд якого відбудеться у Вашингтоні влітку. Обидва лідери пообіцяли співробітничати у військовій галузі. З огляду на важливість цієї зустрічі, журналісти охрестили її «самітом великої двійки».

Позавчора в Держ­депар­таменті США відбулася урочистість, під час якої посли Албанії та Хорватії офіційно подали документи про вступ їхніх країн до НАТО. Це формально означає, що Албанія і Хорватія офіційно стали членами НАТО. І на ювілейному саміті НАТО 3–4 квітня прем’єр–міністри Албанії Салі Беріша та Хорватії Іво Санадер будуть повноправними учасниками.

З учорашньої вранішньої зустрічі прем’єр–міністра Великої Британії Гордона Брауна та президента США Барака Обами в Лондоні розпочалася неформальна частина саміту «великої двадцятки» — лідерів провідних країн, в яких виробляється 80 відсотків усієї продукції у світі. Насправді світових лідерів тут буде не 20, а разом із запрошеними — 30. Формальна частина саміту відбудеться сьогодні. Головна тема переговорів та дискусій — пошук виходу зі світової фінансово–економічної кризи.

І вчора надходили дуже суперечливі новини про долю лідера одного з чеченських кланів, на якого минулої суботи було здійснено замах у Дубаї (Об’єднані Араб­ські Емірати). У поліції та шпиталі Дубая стверджують, що герой Росії, екс–командир чеченського батальйону «Восток» Сулім Ямадаєв, який 1999 року без бою здав російським військам місто Гудермес, помер ще кілька днів тому, і тіло передано його брату Ісі Ямадаєву. Але сам Іса каже, що його брата лише тяжко поранили і він ще позавчора зустрічався з ним у шпитальній палаті. Пацієнт був живим і при свідомості.

Європейська і російська космічні агенції та американський Національний інститут космічних біомедичних досліджень, що в місті Х’юстон, вчора почали винятковий експеримент: у НДІ біомедичних проблем поблизу Москви в симуляторі космічного корабля зачинили шістьох добровольців. Це перший крок людства на шляху до Марсу. Четверо росіян, француз та німець були відібрані з шести тисяч кандидатів із 40 країн світу. Упродовж двох років вони пройшли безліч медичних та психологічних тестів і тепер мають витримати 105 днів у екстремальних умовах повної ізоляції.