Січневий «Кролик»

Зірка телесеріалу «Безумці» Дженьюері Джонс, відома передусім за фільмом «Американське весілля», впіймала щасливу хвилю. Більше десяти років сиділа дівчина ніби не без роботи, але й без особливих пропозицій. Після 2002 року, коли журнал «Махіm» включив її до переліку ста найсексуальніших жінок світу, фактично не потрапляла й у світську хроніку. Тим паче що ні скандальних романів, ні знаменитих бойфрендів у неї не було — хіба що наприкінці 1990–х кілька років зустрічалася з Ештоном Кетчером, але тоді він не дуже тягнув на зірку. Але цього року в житті Джонс настала біла смуга.

ПРИКОЛИ

Чоловік у бібліотеці:

— У вас є книги про суїцид?

— Є, але відвідувачам ми їх не видаємо.

— Чому?

— Вони їх не повертають!

Сад арту

Сад арту

З 28 жовтня по 7 листопада в Українському домі проходить виставка–ярмарок сучасних художніх витворів «Арт–Київ», на якій представлено 13 спецпроектів, 14 галерей і твори з 10 приватних колекцій. Організатори називають цей «Арт–Київ» четвертим за рахунком. Зважаючи, що Український дім уже четвертий рік поспіль дає прихисток сучасним художникам, з думкою організаторів можна погодитися. Та, відвідавши виставку–ярмарок, засумніваєшся, чи є так насправді. Неозброєним оком видно кілька чітко виражених розбіжностей, які підкреслюють не вдосконалення задуманого чотири роки тому ярмарку contemporary art, а впровадження нової, зробленої за європейськими стандартами, виставки.

Як народжувалася модерністська чуттєвість

Як народжувалася модерністська чуттєвість

Усе це так складно: ламання стереотипів, зміна самого мислення, однак без цього немає поступу. Тамара Гундорова, знаний літературознавець нового покоління (наймолодший член–кореспондент Національної академії наук), — одна з тих, хто, досліджуючи начебто таку відому класичну українську літературу, поклала собі за завдання «відчитувати» в ній речі принципово нові.

«От Вінта» подалися в Свинарі

Справу з театром учасники «От Вінта» мають не вперше. Зокрема Юрко Журавель був спочатку художником–оздоблювачем, потім почав створювати музичний супровід до вистав і, зрештою, пробувати себе в ролі актора. Решта учасників гурту тоді були ще підлітками, тому грали в дитячих постановках. І коли хлопцям запропонували повернутися на театральну сцену вони, ознайомившись зі сценарієм, залюбки погодилися. Враховуючи насичений гастрольний графік, на підготовку вистави «отвінтисти» витратили два місяці. Режисер вистави Василь Гізун дуже задоволений грою учасників гурту, адже вважає, що хлопці, хоч і не є професійними акторами, але мають великий життєвий досвід і передають усі задумки як автора, так і постановника. Хоча, зізнається, інколи хлопці й імпровізують, але від цього спектакль тільки виграє.

«Звільніть наших рідних!»

Учора рідні українських моряків уже вчетверте приїхали до Києва, аби вкотре закликати українську владу, судновласника й світову громадськість прискорити звільнення екіпажу судна «Аріана», яке вже півроку як захопили сомалійські пірати. Родичі моряків розповідають, що вже кілька місяців не знають, що з ними, й не мають можливості поговорити з ними по телефону. Звернення до влади теж нічого не дають: «Поки отримали відповідь лише від СБУ, — каже пані Галина Фют, дружина електромеханіка з «Аріани» Олександра Фюта. — Нам сказали, що штаб із порятунку створено ще у травні і що робота ведеться».

Гаманці зникають у години «пік»

Гаманці зникають у години «пік»

Лучани вже почали поволі звикати, що на міських вулицях немає тролейбусів. Третій тиждень поспіль луцькі електротранспортники тримають своїх «рогатих коней» на припоні, у такий спосіб вибиваючи кількамісячну заборгованість із зарплати. Поки владці різних рівнів шукають спосіб повернення їх на робочі місця і гроші для зарплати, пасажири міських «маршруток» учаться їздити в екстремальних умовах. Бо не лише тролейбуси, а й мікроавтобуси на кількох головних маршрутах теж уже півмісяця не виїжджають за звичним графіком. Отож поїздки в часи «пік» для мешканців обласного центру стали справжнім випробуванням. Розплачуються за незручності не лише відтоптаними черевиками та обірваними в тисняві ґудзиками, а й власними гаманцями.

Хто куди, а ми — в музей

Ініціатором такого подарунка для школярів та студентів стало Головне управління культури та мистецтв Київської міської державної адміністрації. Відтепер молодь зможе безплатно відвідувати 13 комунальних музеїв міста. Як повідомляють в управлінні, в неділю школярі й студенти зможуть безплатно відвідати музеї історії Києва, російського мистецтва, видатних діячів української культури, книги та книговидавництва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва, Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, Музей Івана Гончара та Музей–квартиру Павла Тичини. Киевские музеи цены