Через півроку після революційних подій на майдані Незалежності в столиці знову буде багато помаранчевого кольору. Щоправда, у сполученні з чорним, адже саме така двобарвна гама є візиткою донецького «Шахтаря», який другий рік поспіль прикрасить День Києва в останню неділю травня 20—30-тисячною армадою своїх уболівальників. Так керівництво клубу вже традиційно забезпечує підтримку команди під час фіналу Кубка України.

В історії зі скандальною суботньою знахідкою у видавництві «Новий друк», де поруч із безневинним дитячим «Барвінком» відкрився цілий «клондайк» воістину збоченської «чорнопіарної» продукції (плакатів зі спотвореними обличчями українських опозиціонерів тощо), «Україна молода» намагалася розібратися так само, як, мабуть, і решта наших колег по перу. Для більшої об'єктивності у цьому матеріалі ми подаємо винятково свідчення, що називається, з перших вуст.

У київській гімназії східних мов № 1 четвертого жовтня урочисто відкрили пам'ятну дошку, присвячену 55-річчю з дня проголошення Китайської народної республіки і відповідної річниці початку вивчення китайської мови в Києві. Були запрошені гості — з посольства, парламенту, Всеукраїнського товариства китаєзнавців... На жаль, серед них не було людини, яка стояла біля витоків школи, де вперше почали навчати талановитих дітей з усієї України мови і культури загадкової Піднебесної. Іван Корнійович Чирко нинішньої весни встиг закінчити редагування Великого українсько-китайського і китайсько-українського словника, що його замовив кілька років тому Харбінський університет. Поруч із веселою порцеляновою статуеткою китайського Бога Довголіття — подарунком посла КНР — ми разом з ним перегортали розрізнені сторінки багаторічної перекладацької праці й не знали, що бачимо людину дивовижної долі, розуму і мужності востаннє. Начебто відчуваючи, що словник — його лебедина пісня, Іван Чирко напередодні подарував свою величезну бібліотеку з китайськими культурними раритетами знайомому чиновнику з МЗС. І згадував свою історію любові до Піднебесної з гумором і легкою ностальгією... У травні цього року його не стало.

Уже, мабуть, усім українцям (навіть тим, які вірять тільки провладному телебаченню) зрозуміло: нічого, крім сирого курячого яйця, у Віктора Януковича під час відвідин Івано-Франківська не кидали. Та ба: в Україні продовжують збирати мітинги на захист Прем'єра від «екстремістів», масово засуджуючи прояви «фашизму». Адмінресурс скликає підневільних у Шепетівці, Донецьку, Харкові. На позавчорашньому мітингу в «столиці» Слобожанщини палкі прихильники «великого Дона» примудрилися навіть прийняти заяву, в якій назвали яєчний кидок «профашистських молодчиків» у Януковича «найсумнішим днем в історії нової України», через це «країна опинилася на межі війни і миру, над прірвою міжнаціональної ворожнечі. Нахабний випад дикої юрби змусив здригнутися, завмерти біля телеекранів увесь світ».

«...Мсьє, ваше ім'я облетить увесь світ, прославиться навіть в Америці», — ці слова сказала циганка, тримаючи за руку Луї Бардо, що сидів у невеликому кафе з дружиною та друзями. Скромна вечеря негайно була доповнена шампанським. Щасливий Луї страшенно зрадів, сподіваючись, що це його заводи нарешті принесуть плоди за вкладену туди працю. Ніхто тоді й гадки не мав, що прізвище Бардо прославить на весь світ крихітна Брижит, яку того вечора залишили удома з нянею...

Коли говорять про вибори в «краї великого «дона», то, зазвичай, мають на увазі не так вкидання виборцями бюлетенів у виборчу скриньку, як масштабну фальсифікацію результатів голосування. Тож не дивно, що в поточній президентській кампанії влада на Донбасі навіть не надто звертає увагу на дієвість агітації за свого кандидата, а ставить перед собою передусім три цілі: підготовка виборчих комісій, які переінакшать результати виборів у потрібний бік, залякування виборців, включення адміністративного та бандитського ресурсу. Часом навіть спеціаліст не знайде між ними різниці. Адже і владні органи, і кримінальні формування діють однаковими методами.

Хоч води відтоді спливло й немало, в Україні нараховується близько тисячі учасників тієї вражаючої події. Мешканець Дніпропетровська, підполковник у відставці Іван Лютий — один iз них.

Львівський футбол з його давніми традиціями і добротною школою, яка готувала і готує гравців для різноманітних юнацьких, молодіжних та національних збiрних країни, команд майстрів вищої, першої та другої ліг, нині переживає не найкращі часи. «Карпати», вибувши з вищої ліги національного чемпіонату, розпочали сезон у другому за рангом футбольному дивізіоні України. Пристрасті, які супроводжували пониження «Карпат» до першої ліги, дещо вгамувалися, і нині можна порозмірковувати над тим, що таке футбольний клуб і його структурована «господарка» в цифрах, освіті та інтересах.

Перед початком Олімпіади в Афінах «УМ» відзначала небувалий розмах державних вливань у спорт великих досягнень, ініційований президентом Національного олімпійського комітету, Прем'єр-міністром України Віктором Януковичем. Що там гріха таїти, фактично всі сотні додаткових мільйонів із держбюджету йшли не куди-небудь, а на підготовку й стимулювання української олімпійської збірної, з чого можна зробити висновок, що вдалий виступ українців в Афінах кандидат у президенти України, який водночас за «дивним» збігом обставин є керівником вітчизняного олімпійського руху, зробив важливим елементом своєї передвиборчої кампанії. Окресливши певні орієнтири в медальних здобутках, Янукович на Олімпіаді фактично поставив на кін своє реноме «турботливого батька» українського олімпізму в його нинішньому вигляді. Отже, XXVIII Олімпійські ігри сучасності стали історією, і настав час підбити деякі підсумки.

Цього разу в Харкові мовна карта на президентських виборах, схоже, не дотягне до статусу козирної. Днями представники політичних партій регіону спробували зробити розвідку боєм за «круглим столом», але, як не дивно, розійшлися, так і не здійнявши традиційну бурю у склянці.