Цими днями Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ розглядає касаційні скарги одразу за двома справами екс–глави МВС Юрія Луценка. Учора суддівська колегія на чолі з виконувачем обов’язків голови Вищого спецсуду Станіславом Міщенком розпочала розгляд скарги на вирок по справі щодо святкування дня міліції і виділення квартири водію Луценка, яким його засуджено до чотирьох років «колючки» з конфіскацією майна (адвокати екс–міністра припускали, що рішення суд ухвалить не раніше середи).

Резонансні законопроекти ВР про призначення київських ­виборів і зниження пенсійного віку для жінок учора були провалені.

В Партії регіонів ще зранку сказали, що голосуватимуть за «столичну» постанову лише після рішення Конституційного Суду, який має розтлумачити деякі норми закону про місцеві вибори. Але в опозиції сподівалися на торжество закону.

Почалася ця кампанія 9 березня, на день народження Кобзаря, коли біля підніжжя пам’ятника Шевченку в Києві українська опозиція традиційно провела свій мітинг. Посварила владу, згадала завжди актуальне «Борітеся — поборете», а наостанок несподівано оголосила про якесь «повстання за графіком». «Ми оголошуємо народні віча та народне повстання проти цього режиму», — погрозив лідер фракції ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк.

Революція? Та невже? Згодом стало зрозуміло, що «повстання» Яценюк згадав для красного слівця, а йдеться просто про серію мітингів по всій Україні. Тільки от не до кінця зрозуміла мета. Бо хіба є метою» «підтримати градус боротьби», як кажуть самі лідери опозиції?

Також одразу просилися аналогії з акцією «Повстань, Україно» 2002 року, коли проти так само «злочинного режиму», але тоді — Кучми, протестували Юля Тимошенко, Олександр Мороз та Петро Симоненко разом із Віктором Ющенком.

Народні віча «Вставай, Україно!» запланували провести в кожному обласному центрі України. Фінал акції має відбутися 18 травня, на День Європи в Києві.

Щоб залучити на акції максимум люду, було обіцяно, що в кожній із них візьмуть участь особисто три лідери опозиції — Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок та Віталій Кличко. Але тільки минулого четверга в Івано–Франківську до лідерів «Батьківщини» та «Свободи» вперше приєднався провідник «УДАРу».

В Україні з офіційним візитом побував Генеральний секретар Парламентської Асамблеї Ради Європи Жан–Клод Міньйон. Він зустрівся з Президентом Віктором Януковичем, Головою ВР Володимиром Рибаком, керівниками опозиційних фракцій Арсенієм Яценюком, Віталієм Кличком та Олегом Тягнибоком, донькою ув’язненої екс–Прем’єрки Євгенією Тимошенко, а також дружиною ув’язненого Юрія Луценка Іриною. В ході зустрічей чільний європарламентар закликав українську владу без вагань проводити реформи, зокрема конституційну, судову, реформу правохоронних органів, чого вимагає ЄС. Для цього слід активізувати співпрацю з органами Ради Європи, перш за все — з Венеціанською комісією. Не обійшли увагою й тему політв’язнів, яка є однією з основоположних позицій «списку Фюле», виконання яких дозволить Україні підписати угоду про асоціацію з ЄС у листопаді.

Якщо в минулому скликанні ВР Олесь Доній, обраний за списком «НУНС» за квотою «Народної самооборони», мав формальні зобов’язання перед «своїми» політичними силами, то тепер він позафракційний опозиціонер у «чистому» вигляді. Він і тоді нікому не довіряв свою картку, а завжди голосував на власний розсуд, і зараз тим більше має власну позицію. В останні місяці вона — позиція — дедалі різкіша, коли йдеться про оцінки дій лідера «Батьківщини» Арсенія Яценюка. Кажуть, що іноді ця критика на руку «Регіонам». Однак Доній говорить лише про очищення та посилення опозиційних лав. Він ініціює нові форми об’єднання існуючих опозиційних фракцій та попереджає щодо програшних кроків, які дозволять Януковичу втримати владу.

У вівторок надвечір «полетіли голови» перших столичних чиновників, які не зуміли ефективно і помітно для ока громади боротися зі сніговою стихією. Добровільно подав у відставку перший «зам» Олександра Попова Олександр Мазурчак. Затим голова КМДА зняв начальника управління з надзвичайних ситуацій Віталія Пшеничного і голову «Київавтодору» Георгія Глінського. «Обґрунтованими і справедливими» назвав учора ці кадрові рішення Прем’єр–міністр України Микола Азаров.

Після того як опозиції не вдалося зберегти мандат депутата Сергія Власенка і покласти край «кнопкодавству» в парламенті (якось згас запал), народні обранці з «Батьківщини», «Свободи» й «УДАРу» не полишають намірів «іти в народ» зі спробами очолити повстання проти чинної влади. Незважаючи на погодні умови, цього тижня в четвер, п’ятницю і суботу мітинги в рамках акції «Вставай, Україно!» відбудуться в Івано–Франківську, Тернополі й Чернівцях відповідно.

У попередніх випусках «УМ» писала про ставлення суспільства до перших ста днів роботи українських парламентаріїв на основі соціологічних опитувань. Тепер громадянська мережа «Опора» презентувала результати спостереження за якістю роботи новообраної Ради, зокрема активністю депутатів та змістом їхніх законодавчих ініціатив, відкритістю інформації щодо ВР.

Учора Верховна Рада з другої спроби прийняла в першому читанні постанову про проведення ви­борів мера Києва та Київради. За це рішення проголосували 293 депутати. Фракція Партії регіонів пообіцяла скоротити термін підготовки постанови до другого читання. За словами лідера «Батьківщини» Арсенія Яценюка, це дасть можливість розглянути постанову вже наступного сесійного тижня. Опозиція поспішає, адже якщо постанову про вибори не буде затверджено до 2 квітня, то вибори в столиці «не встигнуть» відбутися 2 червня, а значить, відтермінуються, в кращому разі, до липня, що грає на руку партії влади та її висуванцю Олександру Попову.

Учора головною темою в розблокованій Раді мало нарешті стати призначення виборів місцевої влади Києва, відкладене з вівторка. Але влада й опозиція так і не знайшли компромісу в цьому питанні. І та, й інша сторона не мають більшості голосів, аби затвердити вигідні їм дати виборів. Тож засідання закрилося без конкретних рішень щодо столиці. Перед тим, ніби «між іншим», парламентарії ухвалили 58 постанов про проведення 2 червня позачергових виборів сільських, селищних і міських голів у 58 інших населених пунктах України.