«Вставши вранці, як завжди пішла на кухню, відкрила кватирку: від ковтка «свіжого» повітря відразу ж стало дерти у горлі. Думала, що біля будинку хтось запалив сміття. Проте й по дорозі на роботу, проїхавши майже півміста з мікрорайону «Сонячний» до проспекту Богдана Хмельницького, неприємний присмак повітря відчувала, дихати було важко. Впродовж дня почувала себе не дуже добре, боліла голова», — згадує жителька донецького мікрорайону «Сонячний» Світлана Федоренко. Й не одна вона відчула того дня, що з повітрям у місті щось не так. А кількість скарг до Донецької міської санепідемстанції побила всі рекорди: дзвінки надходили з різних районів міста. Тому працівники санепідем­станції негайно взяли проби повітря і, як з’ясувалося, нюх донеччан не підвів.

З незвичною ініціативою виступили на Черкащині уманські журналісти — члени прес–клубу «Свобода слова». Вони взяли під свою опіку добудову школи в приміському селі Родниківка. Вже оголошено про збір коштів, і незабаром буде відкрито рахунок, на який можна буде їх перераховувати. Першим на заклик уманських журналістів відгукнувся колектив навчально–дослідного господарства «Родниківка», пообіцявши вкласти у добудову школи 50 тисяч гривень.

Цьогоріч придатні для польових робіт традиційні «лютневі вікна» відкрились на півострові дещо пізніше, ніж зазвичай. 24 лютого до сівби взялися перші господарства Білогорського, Сімферопольського і Сакського районів. Станом на 1 березня ранніми яровими засіяно понад 20 тисяч гектарів.

Ситуація із гречаною крупою сьогодні трохи нагадує стан цукрового ринку кількарічної давності: відносно невисока прибутковість культури та відсутність ефективного регулювання структури посівних площ в Україні призвела до поступового зменшення площ під культурою. Як наслідок, торік аграрії виробили гречки рівно стільки, скільки споживаємо. Однак якщо найближчим часом не збільшити посівних площ, то за кілька років гречка, як і рис, стане винятково імпортним продуктом.

«Аграрії Криму і Херсонської області вже розпочали посівну кампанію. Проте цього року вона починається на два тижні пізніше, ніж зав­жди, — через несприятливі погодні умови», — розповів заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник. Загалом же цього року аграрії планують засіяти яровими зерновими близько 15,6 мільйона гектарів, що відповідає показнику попереднього року.

«Хімволокно» — один із найбільш незручних суперників для «Сокола» в білоруській екстралізі. Із чотирьох зустрічей у нинішньому чемпіонаті «хіміки» виграли дві, «соколи» ж виявилися сильнішими одного разу в основний час, іншого — в серії булітів. З усіх пар «плей–оф» протистояння Києва й Могильова — найрівніше. Що й не дивно, адже «Сокіл» і «Хімволокно» за підсумками регулярного чемпіонату посіли, відповідно, четверте й п’яте місця.

Щоб піднятися в небо, май­струвати крила вже не потрібно — послідовники Ікара мають у своєму розпорядженні широкий арсенал різного роду літаючих засобів. Чи не найкращий транспорт, який допоможе відволіктися від наземної метушні, дорожніх заторів, помилуватися краєвидами з висоти пташиного польоту, — тепловий аеростат. Проте для членів київського повітроплавного товариства такі «розваги» стоять на другому місці, надто після того, як в Україні створили реєстр національних рекордів із цього неолімпійського виду спорту. Тепер усі їхні думки займає спортивна складова повітроплавства. Своє ім’я в історії виду спорту вирішив залишити й екіпаж у складі грузинського пілота Реваза Утургаурі та нашого співвітчизника Сергія Скалька.

Несподівану «дірку» у своєму пластиковому «гаманці» нещодавно виявила студентка одного з полтавських ВНЗ, яка мешкає у селі Базилівщина Машівського району. З її банківського рахунку почали «випаровуватися» кошти. Віртуальні грошики невеликими сумами, але досить регулярно поповнювали скарбниці двох найбільших вітчизняних операторів мобільного зв’язку. Отже, хтось розмовляв по мобілці за чужий рахунок!

Патруль відділу «Свердловськ» Луганського прикордонного загону за кілька метрів від лінії рубежу зупинив чоловіка, що прямував з українського містечка Червонопартизанськ до російського Гукова. Як повідомила «УМ» прес–служба загону, обійшлося без гонитви й стрілянини. Порушник навіть не намагався втекти, завмерши під уважним поглядом прикордонного собаки й не рухався, аж поки не підійшли правоохоронці. Документів при собі він не мав, однак назвався мешканцем Ростовської області, вказавши й вік — 34 роки.