Вікторія Терещук: Коли міністр Єхануров вручав мені ключі від квартири, я не вірила, що це реальність

Із Вікторією Терещук вийшло зустрітися й поговорити в Національному олімпійському комітеті під час вручення їй відзнаки кращої спортсменки ще аж липня. У середині літа, перед Олімпіадою, Вікторія виборола на чемпіонаті Європи з сучасного п’ятиборства золоту медаль. Про всяк випадок нагадаємо: сучасне п’ятиборство — це фехтування, плавання, стрільба, верхова їзда (конкур) і легкоатлетичний крос в одному флаконі, тож таких, як Терещук, можна називати «універсальними спортсменками». Вручення липневої відзнаки припізнилося через участь Вікторії в пекінських Іграх — луганчанку вже доцільніше було вітати з олімпійською бронзовою медаллю. Навряд чи спортсменку засмутила така невчасність, адже згадувати переможні моменти завжди приємно. А літо для Терещук видалось багатим на такі події. Про них Віка й розповіла «УМ».

Керосинку далеко заховали? А даремно...

Керосинку далеко заховали? А даремно...

Ще донедавна було так: Україна купує в сусідів нафту й газ — своїх запасів мало, а нових поки що не розвідали. Але сумну картину залежності від стратегічного імпорту трохи «скрашував» той факт, що був у нас один енергоресурс, якого ми мали більше ніж удосталь. Ідеться про електроенергію. Незважаючи на невизначеність з атомними станціями, в країні існує мережа ТЕЦів, які споживають переважно вітчизняне вугілля. Свою електроенергію ми навіть експортували до сусідніх держав — Росії, Молдови, Польщі, Угорщини. Щоправда, виглядав той експорт трохи дивно — ми продавали друзям енергію дешевше, ніж вона коштувала на внутрішньому ринку.
З настанням осені ситуація змінилася. Спочатку на чверть скоротився експорт, а днями, як виявилося, ми почали купувати за кордоном свої кіловати. Експерти прогнозують, що ситуація й надалі розвиватиметься в цьому напрямі. Таким чином ми збільшили власну залежність від енергоресурсів, що на тлі постійного подорожчання та невизначеності з газом може мати доволі неприємні наслідки.

Олександр Воробйов: Якщо треба — можу й у цирку виступати

Олександр Воробйов: Якщо треба — можу й у цирку виступати

Дивлячись на цього невисокого хлопчину, ніколи не подумаєш, що він є майбутнім української спортивної гімнастики. На офіційних прийомах, які зараз щедро організовують для пекінських медалістів, він тримається якось осторонь, подалі від бажаючих поспілкуватися з журналістами. Однак саме 23–річний Олександр Воробйов став єдиним володарем гімнастичної медалі Пекіна–2008 у нашій збірній, вигравши поєдинок у необ’єктивних суддів та власної молодості. Сашко здобув «бронзу» у вправі на своїх улюблених кільцях. Думками про перспективи вітчизняної гімнастики та своїми китайськими враженнями луганчанин поділився з кореспондентом «УМ».

І дверима не грюкнули...

У грі з бельгійцями українці просто зобов’язані були перемагати. Позитивний результат дозволив би підопічним Валентина Мельничука продовжити боротьбу за вихід до фіналу Євро–2009, що відбудеться в Польщі. Поразка ж означала останнє місце в групі та загрозу вильоту з вищого баскетбольного дивізіону.

Казах козакові не суперник

Казах козакові не суперник

Після складної перемоги над білорусами на вояж нашої національної команди до далекого Казахстану очікували з тривогою. Усі пам’ятали перший матч між двома суперниками, що відбувся чотири роки тому в Алмати. Тоді українці вирвали перемогу на останній хвилині завдяки голу Руслана Ротаня. А тут ще й футболісти з тренером в один голос розповідають про труднощі перельоту та непередбачуваність суперника, що, до речі, посідає лише 120–те місце у світовому рейтингу.

А кому зараз легко?

А кому зараз легко?

У Європі розпочався футбольний марафон за право потрапити на чемпіонат світу, що влітку 2010 року відбудеться в Південно–Африканській Республіці. Переможцю останнього «мундіалю», збірній Італії, на чолі з новим–старим тренером Марчело Ліппі слід добряче попрацювати, щоб відновити втрачену за часів керування Роберто Донадонні злагодженість своїх рядів.

Військова оздоба жінки

Військова оздоба жінки

Ілюстративний ряд книжки Оксани Косміної «Традиційне вбрання українців» (К., 2008) — це вбрання з державних музеїв України і кількох приватних колекцій. Скажімо, Олени Скрипки, яка на обкладинці красується в подільському головному уборі, що його реконструював працівник Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» Юрій Мельничук. У книжці представлені Лісостеп України і Південь. На карті позначені історико–етнографічні регіони, одяг з яких описано у виданні: Волинь, Галичина, Опілля, Поділля, Середня Наддніпрянщина, Полтавщина, Слобожанщина, Таврія, Буджак, Одещина, Приазов’я та Крим.