Упродовж трьох сторіч земля козацького краю була прихистком для глиняного горщика з унікальним скарбом — монетами різних часів і народів. Коли і хто розкопав його — прес–служба Запорізького Козацького Війська Низового не повідомляє. Констатуючи лише, що у колекції — монети чотирьох країн. Найдорожчі з них — талери — були відчеканені в Іспанії й Нідерландах у 1620—1680 роках (у ХVII сторіччі вони були вільно конвертованою валютою і використовувалися на теренах Європи).

У контексті всеукраїнського спротиву прийняттю нового Податкового кодексу в автора цих рядків виникла низка запитань до генерального директора регіонального фонду підтримки підприємництва по Запорізькій області Володимира Малого. Піднявши 23 листопада слухавку замість керівника, його секретарка висловила припущення, що «Володимира Миколайовича не буде тиждень. А там — взагалі не знаю, що воно і як...».

У переддень 50–річчя історичної віхи в розвитку вітчизняного автомобілебудування заступник голови правління ЗАТ «ЗАЗ» Михайло Даукшас став, символічно і на мить, співробітником «Укрпошти». У тому сенсі, що «завізував» спеціальним художнім штемпелем перший конверт. Від звичайних цей штемпель різнить те, що в його відбитку з’явилося зображення «горбатого» «Запорожця».

«Водії автомобілів «Запорожець» мають право не дотримуватися правил дорожнього руху, не зупинятися на вимогу інспекторів ДАІ, керувати автомобілем у нетверезому стані, не платити за паркову», — такі жартівливі «права» можна прочитати у водійських посвідченнях членів столичного клубу власників «Запорожців». Адже своїх «залізних коней» вони вважають особливими. І небезпідставно. Перша партія цих малолітражок зійшла з конвеєра 22 листопада 1960 року. Відтак деяким «горбатим» уже «стукнуло» по півстоліття. А вони й досі бігають нашими дорогами!

Перше авто моделі ЗАЗ–965 вийшло з експериментального цеху 18 червня 1959–го, і до кінця року було виготовлено 30 машин. А 18 липня 1960 року два автомобілі було презентовано кремлівським вождям Микиті Хрущову і Леоніду Брежнєву. У серпні п’ять машин ЗАЗ–965 пригнали до Москви для лабораторних випробувань. А вже у жовтні завод «Комунар» розпочав серійний випуск «малюків».

Влада обласного центру змушена «реанімувати» дискусію з приводу вірогідного облаштування крематорію. Представники численних конфесій чинять спротив ідеї «нехристиянського» захоронення померлих, однак на безкомпромісну позицію релігійних функціонерів у мерії зважають менше, ніж на ту обставину, що в обласному центрі з дев’яти наявних кладовищ насправді функціонує лише Кушугумське.

Чотирнадцятирічна мешканка містечка Кам’янка–Дніпровська того дня звично вирушила до родичів у село. Однак дещо пізніше, ніж завжди, і за свою надмірну безтурботність школярка ледь не заплатила життям. Близько сьомої вечора шлях від автобусної зупинки до хати, де мали відбутися гостини, дівчині перетнув незнайомець, повідомляє прес–служба обласної міліції Запоріжжя.

Упродовж кількох місяців мешканець Запоріжжя Дмитро Мальцев був одним з епатажних учасників інтернет–чату. Сховавшись за ніком KOЯN, студент Запорізького гідротехнікуму не перевантажував свій мозок добором висловів для оцінки у всесвітній павутині як фактів чи явищ, так і своїх опонентів. Ті відповідали зауваженнями, на які затятий матюкальник зазвичай не реагував, «збагачуючи» дискусію потоком нецензурних висловлювань.

На початку тижня Запорізьке облуправління СБУ повідомило про затримання одного з керівників державного управління з охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибництва у регіоні. Чиновник відзначився тим, що регулював рибництво вельми специфічно — за принципом «тому — дам, тому — не дам».

Біда сталася в загальноосвітній школі № 75 Заводського району, розповів «Репортеру Запоріжжя» керівник незалежної профспілки лікарів швидкої допомоги Анатолій Сидоренко: «Повідомлення про те, що в приміщенні навчального закладу на вулиці Історичній упав і знепритомнів школяр, диспетчер швидкої допомоги одержав о 18:43. Бригада медиків прибула оперативно. За життя боролися, як могли: робили штучну вентиляцію легень і масаж серця, використовували необхідні медпрепарати. Однак запустити серце хлопчика їм не вдалося. Медики констатували факт смерті дитини».

Однощогловий плоскодонний дерев’яний човен зі стерном стане ще одним експонатом Музею судноплавства, який функціонуватиме у Запоріжжі. Як розповів генеральний директор національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко, такі судна запорозькі козаки у ХVI—ХVIII сторіччях використовували у воєнних походах. Позаяк вантажопідйомність деяких байдаків сягала 200 тонн, упродовж наступних трьох сторіч вони слугували також засобом транспортування вантажів — як Дніпром, так і Десною, Сіверським Дінцем, Доном та іншими великими річками.