Наприкінці минулого року співробітники облуправління СБУ Луганщини «накрили» цілу мережу торгівлі спеціальними технічними засобами негласного знімання інформації. Серед товарів, що були в продажу, виявили відео­реєстратори, замасковані під ручки, брелоки для ключів із вбудованими відеокамерами тощо. «Україна молода» про це повідомляла, але тепер спецслужба вирішила поділитися відомими їй прикладами застосування такої техніки на підвідомчій території. Виявляється, бізнес із «прослушки» на Луганщині поставлено на широку ногу.

Днями центр шахтарської столиці струсонув вибух. Але навіть людям далеким від військової справи було зрозуміло, що це — не якісь там «розбірки» місцевого значення чи постріл випадкового перехожого з простої вогнепальної зброї. Залп гримнув добрячий, а його наслідком стало часткове пошкодження п’ятиповерхового будинку по вулиці 50–річчя СРСР. Мешканців негайно евакуювали.

Майже рік тривало розслідування жахливого вбивства 19–річної студентки тернопільського Європейського університету Юлії Басараби, про яке «УМ» уже повідомляла. Нагадаємо, що дівчина з райцентру Борщів винаймала в Тернополі квартиру. Її батько помер, а мати постійно перебувала на закордонних заробітках, тож контролювала дівчину, та й то за допомогою телефону, лише бабуся–пенсіонерка. Вона й звернулася в міліцію після того, як кілька днів не змогла зв’язатись з онукою. У коло підозрюваних одразу потрапив тернопільський таксист (одружений, батько двох маленьких дітей), з яким Юля «дружила» упродовж трьох місяців до зникнення. Молодик уже мав судимість за викрадення авто та скоєння дорожньої пригоди, в якій загинула людина.

Важко сказати, на що розраховував 40–річний житель міста Тульчин, коли пояснював співробітникам податкової міліції, що виявлена в його квартирі «самопальна» горілка призначалася винятково для особистого вживання. Повірити йому справді було неможливо: 650 літрових пляшок міцного напою господарю довелось би пити не один рік. А придбав усе це добро він нібито на місцевому ринку, тільки в кого — не пам’ятає. Щоправда, описана «версія» не пояснювала, де взялися у тісній двокімнатній «хрущовці», крім згаданого продукту, ще півтонни спирту, обладнання та складники для виготовлення фальсифікату — фільтри, тара, смакові ароматизатори тощо.

Колись ця місцина у Кривому Розі називалася Дубовою Балкою. Тепер про колишню яругу мало що нагадує. Віковічні дуби–велети давно вирубали під час розробки родовищ. Більше того, до 90–х років минулого століття тут був банальний смітник. А потім крок за кроком ентузіасти почали повертати Дубову Балку до життя. Адже свого часу саме завдяки їй провінційний Єкатеринослав почав активно розвиватися. Навіть було збудовано залізницю, якою вивозили в Європу залізну руду...

«Школа директорів нової генерації» — так називається перший в Україні навчальний заклад, який віднедавна працює в Тернополі. У цій школі навчаються вчителі, які в майбутньому планують стати директорами.

Вгадала–таки районна влада Верховинщини з подарунком, вітаючи довгожителя високогірного села Черетів Олексія Данилюка з черговим, сто третім, днем народження. Пристрій для прийому супутникового телебачення виявився дуже доречною обновою в оселі одного з найстаріших верховинців. Коли установку змонтували й на екрані телевізора з’явилася чітка картинка, іменинник радів, як дитина: у горах «ловити» телесигнал за допомогою традиційної антени — все одно що вирощувати цитрусові.

Проїзд у тролейбусі вже незабаром може коштувати рівнянам майже вдвічі дорожче, ніж зараз. Щоправда, ціна зросте не одразу — талони на проїзд, які нині можна придбати за 80 копійок, дорожчатимуть протягом року в три етапи. Так, уже з 15 квітня вони коштуватимуть 1 гривню, з 1 серпня — 1,25 гривні, і, нарешті, з першого листопада їх ціна зросте до 1,50 гривні.

Із четверга Київським метрополітеном почав курсувати історичний вагон. Зовні він нічим не відрізняється від звичайних, ось тільки стіни та вікна цього вагону замість реклами обклеєні архівними фотографіями. Знімки ілюструють історичні моменти метрополітену від першого дня його появи, а стеля вагона вкрита газетними публікаціями про метрополітен різних часів. Але натрапити на мандрівний музей буде досить складно, позаяк вагон лише один і курсуватиме тільки «Святошинсько–Броварською» (червоною) гілкою метрополітену. Але якщо вже вам пощастить опинитися в ньому, підземний музей відвезе вас не тільки до вашої станції, а й на 50 років у минуле, коли метрополітен тільки «починався».