Цьогорічний український кінофестиваль, що пройде 21—24 серпня у місті Лева, відзначиться двома гучними подіями. Одна дещо скандального характеру: нарешті фільм покійного Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» покажуть у нормальній якості. Сіль події у тому, що цю картину заборонили до показу в Російській Федерації. Тож, враховуючи запопадливість нинішньої української влади до «російського питання», можливі варіанти — чи то фільм захочуть зняти з показу, чи представники влади вийдуть з кінопоказу.

Степи Луганщини палають через суху траву, що виросла у зріст людини, та швидкий вітер. За день там вигорає шiсть тисяч гектарів. Нещодавно вогонь охопив два селища: Шахта–5, де згоріло декілька сараїв, та Уралокавказ, що «віддало» полум’ю чотири будинки. Вогонь «виселив» 12 людей. «Наразі пожежу повністю локалізовано.

Позавчора в найменшій за територією країні Південної Америки — Республіці Суринам — склав присягу новий президент Десі Боутерсе. У 1980–х він уже правив цією країною, яка 1975 року здобула незалежність від Нідерландів. Тоді Боутерсе прийшов до влади в результаті військового перевороту — розпустив парламент, скасував Конституцію, жорстоко придушив опозицію. 1987 року він дозволив відновити основний закон, а з 1991 року в Суринамі відбуваються й вибори.

Приблизно п’ять мільйонів мешканців країн, які на цей час не входять до Європейського Союзу, невдовзі можуть стати повноправними громадянами ЄС. Як повідомляє французька газета «Ле Фігаро», нещодавно влада трьох нових держав–членів Євросоюзу — Румунії, Болгарії та Угорщини — ухвалила рішення стосовно надання подвійного громадянства представникам їхніх діаспор. За підрахунками, які наводить видання, отримавши паспорти цих країн, до ЄС увійдуть сотні тисяч нинішніх громадян Туреччини, Македонії, Молдавії, Сербії… та України. Щоправда, законодавством нашої держави подвійне громадянство заборонене. Проте вже й зараз деякі українські румуни та угорці можуть похвалитися наявністю ще й паспорта своєї історичної батьківщини. І якщо сусідні держави, заплющивши очі на наші закони, масово роздаватимуть «євросоюзне» громадянство, навряд чи багато хто знайде в собі сили від нього відмовитися, хоч би й довелося порушити українську Конституцію.

Брюссель — не австралійський Сідней і навіть не іспанська Барселона, де клімат значно південніший. Та попри це, у столиці Європи вже майже так само вільно, як і в названих містах, почуваються... папуги. Кольорове птаство прижилося в брюссельських парках ще кілька десятків років тому. Але якщо на початку 1970–х цих екзотичних мешканців там було всього лише близько 40 особин, то 2007 року їх популяція сягнула вже семи тисяч. А на сьогодні місцеві орнітологи оцінюють її вже в 10 тисяч, пояснюючи це відносно теплими зимами в Бельгії та тим, що городяни активно підгодовують птахів.

Сосновый мед

Не встиг Президент РФ Медведєв запропонувати перейменувати російську міліцію в поліцію, як цю ідею завзято підхопили і в Україні. Нагадаємо, про подібні плани МВС заявив головний радник міністра Костянтин Стогній. Із цього приводу вже навіть створено робочу групу. Єдине, що не подобається українським правоохоронцям, це те, що у разі зміни назви на поліцію охоронців правопорядку асоціюватимуть із поліцаями часів Другої світової. Мовляв, варто розглянути різні варіанти та скільки перейменування вартуватиме бюджету. І це при тому, що ще місяць тому міністр внутрішніх справ категорично відкидав можливість перейменування міліції.

Голові Верховного Суду Василю Онопенку напевно відомо: багато хто з суддів Конституційного Суду вважає, що нові закони «Про судоустрій» і «Про Вищу раду юстиції» є неконституційними. «З моєї точки зору, там взагалі немає про що говорити, оскільки 15 чи навіть 20 положень грубо суперечать Конституції, — заявив пан Онопенко в інтерв’ю «Радіо Свобода». — У цьому аспекті я просто не заздрю колегам iз КС, якщо вони дійсно хочуть залишитися Конституційним Судом, а не якимось робочим органом, скажімо, адміністрації Президента, то вони повинні ставити знак оклику. Якщо не називати прізвищ, то багато хто з них вважає, що ці закони є неконституційними».

Нагадаємо, що в середу в Печерському райсуді столиці відбулося чергове засідання у справі за позовом Володимира Волосюка проти Президента Віктора Януковича, який 27 квітня 2010 року у Страсбурзі заперечив Голодомор як геноцид українського народу. Після самовідводу судді Волкової розглядом позову опікується суддя Супрун. Утім її позиція також здалася позивачу та його представникам упередженою та такою, що суперечить нормам ЦПК.