Сьогодні — один із тих рідкісних випадків, коли Верховна Рада працюватиме у сесійному режимі. Згідно з регламентом, цей тиждень мав би бути останнім у поточній сесії (далі — канікули до вересня). Але за понаднормовий графік праці вчора проголосувало 238 «коаліціянтів». Мало того — «можливо, в суботу буде внесено пропозицію, щоб працювати в неділю, у понеділок, у вівторок — поки не будуть прийняті ті рішення, які мають бути прийняті», — сказав Голова ВР Володимир Литвин.

Одним із гостей, який учора вітав Віктора Януковича з 60–літтям, був президент Європейської Ради Герман ван Ромпей. Де–юре, бельгієць ван Ромпей є особою №1 у Євросоюзі. Посаду президента Європейської Ради (не плутати з Радою Європи) було запроваджено минулого року з ратифікацією Лісабонської угоди — «малої конституції» ЄС.

Учора сплив трирічний термін повноважень голови Конституційного Суду Андрія Стрижака. Тепер уродженець Закарпаття — звичайний член КС. Вибори нового голови відбудуться 12 липня. «У понеділок ми оберемо нового главу. Є надія, що оберемо швидко і почнемо працювати», — заявив на вчорашній прес–конференції Андрій Стрижак.

«Низький рейтинг» серед народу тогочасних політичних лідерів (князів) став, можливо, однією з основних причин монголо–татарського бліцкригу на українських землях у ХІІІ столітті. У травні 1223 року на річці Калці (нині Кальміус на Донеччині) відбулася перша проба сил княжих дружин Київської Русі з ордами Чингісхана. Залишки розбитого вщент об’єднаного русько–половецького війська монголи розчавили, накривши дошками з возів і пройшовшись по них кіннотою. Проте це була лише розвідка, а для князів — попередження. 16 років войовничі кочівники не з’являлися на землях України. Утім політична еліта належних висновків не зробила. Як писав Михайло Грушевський, «князівсько–дружинний режим важким тягарем лежав на народній масі». Коли ж у 1239—40 рр. східний вітер приніс на землі Київської Русі тьми хана Батия, а «руські князі розтікалися куди видко», багато громад пішли назустріч татарській грозі: піддалися добровільно загарбникам і за те були помилувані.

Лише впродовж останньої доби на Львівщині підтоплення зазнали 78 населених пунктів у Пустомитівському, Дрогобицькому, Миколаївському, Жидачівському, Стрийському, Городоцькому, Мостиському, Сколівському та Старосамбірському районах області. «Плавають» 228 житлових будинків, 248 господарських будівель, понад 7 тисяч сільськогосподарських угідь. Також негода зруйнувала два мости, інформують рятувальники. А ось тернопільським еменесникам, які допомагали боротися з повінню буковинським колегам, довелося терміново повернутися назад. Позавчорашні зливи надзвичайно погіршили ситуацію на Тернопільщині. Так, у багатостраждальному селищі Коропець Монастирського району, яке чи не найбільше потерпіло під час повені 2008 року, в ніч із четверга на п’ятницю кількість евакуйованих із підтоплених будинків зросла втричі — станом на вчорашню обідню пору більше півсотні осіб із 18 приватних будинків. Наразі вони тимчасово підселені до родичів та сусідів, чиї будинки стоять вище від рівня Дністра. У селі Вістря цього ж району відселено вже 25 осіб.

Учора українському Президенту виповнилося 60. Як запевняють в адміністрації Президента, у свій день народження Віктор Янукович працював у звичному режимі, зокрема вчора у нього відбулася зустріч із президентом Європейської Ради Германом ван Ромпеєм, який прибув в Україну з офіційним візитом. А вже ввечері тости за здоров’я глави держави піднімали на території державної резиденції «Залісся».

Для переважно російськомовного Криму справжньою подією є вихід кожного номера єдиної україномовної на пів­острові «Кримської світлиці», особливо після того, як три місяці газета Міністерства культури України не виходила зовсім. В останньому числі — матеріали про депортацію як явище, про перше в історії Криму святкування дня кримськотатарського прапора «Тарак» («Кок–Байрак»), репліка на кримську прес–конференцію російського журналіста Дмитра Кисельова «Національні інтереси України та Росії: в чому вони збігаються і де розходяться?»