Сторона ПовБратів Кличків у боксерському світі завжди поважали за виваженість та вміння тримати себе в руках навіть тоді, коли майбутні суперники на спільних прес–конференціях відверто їх провокували. Єдиним винятком став Девід Хей: лише цьому язикатому британцеві вдалося змусити наших бійців до більш–менш агресивних відповідей, але не зреагувати на зухвалі витівки темношкірого хама було неможливо. Саме тому дещо незвичною виглядала прес–конференція Кличка–молодшого, що відбулася позавчора ввечері у Франкфурті–на–Майні. На 11 вересня тут запланований бій Кличка–молодшого з росіянином Олександром Повєткіним. Володимир уже вкотре захищатиме свої чемпіонські пояси за версіями IBF, WBO та IBO у надважкій вазі.

Перед стартом чемпіонату Європи в Дебрецені головний тренер збірної України з пентатлону Сергій Павлюк казав у коментарі «УМ», що нашим чоловікам до снаги потрапити в залікову шістку. Проте за підсумками турніру (нагадаємо, йдеться про виступи багатоборців у конкурі, фехтуванні, стрільбі, бігу й плаванні) ми не побачили українців на очікуваних позиціях ані в командному заліку, ані в індивідуальному. Хоча вчора ще мали шанс реабілітуватися в естафеті.

Цього літа питання «дрес–коду» для держслужбовців стало актуальним як ніколи. Спека робить своє: державні чиновники, рятуючись від сонця, носять легкі прозорі сорочки з коротким рукавом, сандалі, жінки оголюють плечі, ноги, одягають відкриті босоніжки. Втім за таке «дрес–кодове» свавілля можна й поплатитись. Справжній скандал розгорівся днями в Івано–Франківській облдержадміністрації: «губернатор» Михайло Вишиванюк обурився, коли побачив у приміщенні облдержадміністрації молодика в шортах, майці й пляжних сандалях. У цей же день Вишиванюк закликав усіх чиновників дотримуватися ділового стилю і нагадав, що люди повинні приходити до державної установи не у пляжному одязі. Відтепер, за вказівкою голови ОДА, вхід в адмінбудинок можливий тільки для «правильно» одягнутих. «Я от можу вас запевнити, що вдягнена цілком відповідно, — переконувала «УМ» консультант прес–служби Івано–Франківської ОДА Світлана Осадчук. — Не ношу в жодному випадку коротких спідниць».

Надзвичайна подія, що трапилася спозаранку на громадському цілодобовому пасовищі, розташованому на лівому березі Черемошу, — майже в самому центрі села Устеріки Верховинського району, вочевидь, не має аналогів. Від тривалих дощів у цій гірській місцевості розпочалися зсуви ґрунтів, які загрожують передусім мешканцям обійсть, розташованих на пологих узвишшях. Перезволожена земля «не втримала» опору високовольтної лінії електропередачі, і обірвані дроти опинилися на землі. Коли власники худоби вранці прийшли на пасовище, де перебувало півсотні домашніх тварин, побачили гнітючу картину: десять корів уже не подавали ознак життя.

Характер речей, які й далі ще знаходять на шляху будівництва дороги у парку Горького, однозначно вказує на поховання у цьому місці солдатів вермахту. Військове взуття, ґудзики, рештки армійського одягу, людські останки, а головне — їхня кількість, не залишають у пошуковців жодних сумнівів щодо страшної знахідки. «На сьогоднішній день незаперечним є той факт, що будівельна техніка відкопала рештки німців, убитих під час Другої світової війни, — каже координатор «Зеленого фронту», відомий харківський історик Ігор Рассоха. — І ці докази надзвичайно важливі».

Росія не відступає від свого бажання всерйоз укріпити свої позиції на українському промисловому ринку. Недавно об’єднана суднобудівна корпорація РФ заявила про бажання придбати два наші держпідприємства: «Заря–Машпроект» і Чорноморський суднобудівний завод. А вчора стало відомо, що ОСК розширила свої інтереси ще на два підприємства, які нині знаходяться в держвласності: «Паллада» і Суднобудівний завод імені 61 комунара, а також два приватні заводи — Херсонський суднобудівний завод і Миколаївський «Екватор».

Навпроти метро КПІ за високим зеленим парканом повним ходом іде робота. Колись там був відомий на весь Київ державний кінотеатр ім. Довженка. Кілька років тому його закрили на ремонт і обіцяли, що незабаром він засяє як новенький. Однак учора з–за паркану було видно, що два ескалатори руйнували фасад і внутрішню стіну кінотеатру. Один робітник поливав водою зі шланга уламки, щоб не було пилюки. «УМ» не вдалося довідатись, хто зносить кінотеатр, за чиїм розпорядженням і що на його місці буде: «не знаємо», «вчора вперше вийшов на зміну», «нас найняли з Асоціації зі зносу будівель», відповідають робітники. Немає також плакату, як заведено у подібних випадках, на якому було б написано інформацію про будівельну компанію та її плани щодо зруйнованої будівлі.