— Лікарю, я кожної ночі не сплю.

— Ясно. Нам, у першу чергу, треба знешкодити корінь зла.

— Це досить важко буде зробити. Моя дружина дуже любить цю дитину...

У столиці грандіозно «віншують» видатного доктора історичних наук пана Дімітрія, що натхненно «воссідає» в освітянській мантії. За його історичну «табачню». А тут, у придніпродзержинських плавнях, кандидат історичних наук якийсь Анатолій ГУсак (наголос на першому складі), в історичній демагогії, тихо–тихесенько ловить таку собі одіозну периферійну «гусачню», що і пан міністр міг би позаздрити своєму послідовнику!

Світової слави КП «Кримтролейбус» здобуло завдяки поважному віку рухомого парку місцевого виробничого підприємства, у якому досі на ходу транспорт 1970 року виробництва. В основному, це машини відомого чехословацького виробника «Шкода». На догоду здебільшого пенсіонерів вони «бігають» вулицями Сімферополя, Алушти, Ялти і навіть спроможні здолати найдовшу у світі (86 кілометрів) «дротяну» трасу Сімферополь—Ялта. Щоправда, нерідко при цьому своєю «тихохідністю» породжуючи затори на дорозі, особливо в курортний період.

З 18 по 27 вересня відбувся черговий, XVII Міжнародний кінофестиваль анімаційних фільмів «Крок». Фестиваль цей плавучий — основним місцем дії є пароплав і, звісно, ріка. Цього разу Волга. У неділю в Нижньому Новгороді відбулося закриття фестивалю та нагородження переможців. Гран–прі від журі, очолюваного норвежкою Кіне Оне (в ньому працювала й українська письменниця та сценаристка Ірен Роздобудько), дістався картині «Мадагаскар. Дорожній щоденник» 27–річного француза Бастьєна Дюбуа. Спеціальний приз журі «За найкращий дитячий фільм» присуджено фільму «Маленький хлопчик і чудовисько» німців Йоханнеса Вайланда і Уве Хайдшьоттера. Ще один спецприз журі — «За поезію, перекладену анімацією без слів» — віддано стрічці «Маяк» болгарина Велислава Господинова. Приз за найкращий фільм у категорії студентських стрічок отримав японець Масакі Окуда за «Хлопчика з жувальної гумки». Найдовершенішою дипломною роботою визнали фільм «Стенлі Пікл» британки Вікі Мезер. Картина «Дерево дитинства» росіянки Наталі Мірзоян визнана найкращим дебютом у професійному кіно. Особливий приз імені Олександра Татарського «Пластилінова ворона» — «За найвищий пілотаж» присудили фільму «Ще раз», який робили аж п’ятеро молодих російських режисерів.

Лише в суботу сомалійські пірати захопили судно «Лугела» з українським екіпажем, усі приготувалися до чергової переговорної тяганини, а вже в неділю ввечері нападники зникли з корабля, так і не виходячи на зв’язок. «Лугела» під прапором Панами везла сталь iз єгипетської Александрії на Маврикій. Судно саме пройшло зловісну Аденську затоку, коли о четвертій годині ранку до нього підпливли дві шхуни, у кожній — по десятеро піратів, озброєних автоматами Калашникова, гвинтівками і гранатометами. Усе відбулося дуже швидко, капітан лише встиг передати сигнал біди, і з судном обірвався зв’язок.

Як бувало в 2004 роцi, бритоголовi молодчики атакували масовий патрiотичний захiд, незгодний владi. Трапилося таке «дежа вю» на фестивалi «Гайдамака.UA», який тривав iз 24 по 26 вересня в Ірпені. У неділю, уже коли стемніло, близько опів на дев’яту, більше двох десятків молодиків специфічної зовнішності, переважно у спортивних костюмах організовано підійшли до столиків реєстрації фестивалю. Зазвичай біля входу чергували два–три охоронці, решта патрулювали територію парку Перемоги у кілька гектарів обмежену синіми та жовтими стрічками. Молодики без зайвих слів дістали бейсбольні битки й почали лупцювати кількох охоронців та реєстраторів, серед яких були й дівчата. Інформацію про побиття швидко передали по рації іншим охоронцям, які почали збігатися з різних частин парку. На допомогу кинулися й окремі учасники фестивалю. Утім нападники діяли, очевидно, за продуманим планом — одразу розсипалися в різні боки й втекли з місця події. Обіцяли повернутися з більшими силами, утім обiйшлося без нових ексцесiв.

Дві залізничні колії через Дніпро дозволять розподілити навантаження між станцією «Київ–Пасажирський» та новим вокзальним комплексом на станції «Дарниця». Тисячі транзитних поїздів віднині зможуть оминати завантажений центр міста. На додачу до залізничного сполучення на мосту невдовзі відкриють і шість смуг дороги для автотранспорту.

Трагічна сутичка між уманцями та братами–хасидами — 19–річним Шмуелем і 25–річним Рафаелем Тоболами з Єрусалима — сталася в ніч на неділю. «О 3–й годині до Уманського міськвідділу міліції надійшло повідомлення про те, що в міську лікарню з проникаючим ножовим пораненням у дiлянку серця доставлено громадянина Ізраїлю 1990 року народження. Від отриманого поранення він помер. На місце скоєння злочину з Черкас негайно виїхали оперативники та криміналісти», — повідомили «УМ» у прес–службі Черкаської обласної міліції.

16–річне перебування Мирослава Мамчака біля стерна найпотужнішого українського медіа–ресурсу в Севастополі закінчилося минулої суботи — відповідний наказ про його звільнення підписали у вітчизняному Міноборони. Там одразу призначили й нового керівника «Бризу» — капітана другого рангу Івана Чмира, який до цього обіймав у цій же ТРК посаду редактора телепередач. Самого ж Мирослава перевели (принаймні так він розповів «УМ») у рядові співробітники. Під цю прогнозовану заміну підведено суто формальну базу. Мовляв, Мамчак — відставний офіцер, а «Бризом» повинен керувати діючий. Хай там як, а шоста чи сьома спроба відставити стійкого поборника української флотської історіографії, а віднедавна і харківських флотсько–газових угод, увінчалась прогнозованою перемогою його опонентів усіх мастей.

Столична Пейзажна алея знову опинилася на межі знищення. Обурені кияни провели під стінами Міністерства закордонних справ чергову акцію протесту проти забудови ділянки на перетині «Пейзажки» та Десятинного провулку, де зараз розташований унікальний дитячий ландшафтний парк. Активісти склали з картонних коробок «елітне житло» і запропонували працівникам міністерства вселитися туди, а територію алеї не чіпати. Однак чиновники проігнорували таку пропозицію, так само як і прохання вийти поспілкуватися з мітингувальниками.