Фонд Святослава Вакарчука — музиканта з ученим ступенем фізика — започаткував нову соціальну ініціативу «3D–Проект: Dумай! Dій! Dопомагай!». За модною назвою стоїть шляхетна ідея — допомогти вихованцям дитячих будинків опанувати комп’ютери і підготувати випускників дитбудинків до ЗНО.
Несподівана і безглузда смерть В’ячеслава Хурсенка стала шоком для тисяч його шанувальників не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі. Люди один від одного дізнавалися через інтернет про трагічний випадок, що стався на рибалці торік 8 вересня неподалік Луцька, й не могли повірити, що це правда. Ще вчора він відспівав концерт у Херсоні й повертався на рідну Волинь такий щасливий, бо, виявляється, і в цьому південному місті, де він ні разу не був, його теж знають і люблять його пісні. А через кілька днів Славка під супровід аплодисментів рідних, друзів та шанувальників проводжатимуть на вічний спочинок. Йому було лишень сорок три.
...Не в останню чергу ця екзотична історія ретроспективного кшталту сприймається на диво легко тому, що нинішньому читачеві давно відомий прийом стрибання у гречку минулого, який часто–густо використовується у кінематографі. Так, знайомлячись із новим романом Андрія Куркова «Садівник з Очакова», на думку щоразу спадають такі самі раптові потрапляння до паралельного світу, як, наприклад, у фільмі «Ми з майбутнього», де героям доводиться вживатися у воєнний побут 1940–х років.
Гостросюжетний серіал про пертурбації в Одеському національному академічному театрі опери та балету триває. У понеділок в інформагенції УНІАН режисер, продюсер та колишній директор Одеської опери Сергій Проскурня, який не полишає надій на торжество справедливості й відновлення свого статус–кво, скликав прес–конференцію, аби ще раз привернути увагу до протистояння в Одеській опері та... врятувати Прем’єр–міністра України.
Три світові тижні моди вже відбушували, тепер за діло взялися європейські байєри. І якщо у Нью–Йорку весну–літо–2011 прогнозують як комерційну моду і білий total–look, то в Мілані дизайнери вдарили по кольору.
Український тиждень моди оприлюднив графік показів дизайнерських колекцій одягу сезону весна–літо 2011. Відкриває осінню фешн–сесію традиційно Лілія Пустовіт, а на закриття — 22 жовтня — знову обіцяють французького кутюр’є: цього разу Ukrainian Fashion Week спільно з меценатською організацією Олександра Онищенка TOP Ukraine запрошують Стефана Роллана з його колекцією Haute Couture.
У Тернополі — скандал. Народний депутат України, голова обласної організації ВО «Батьківщина» Василь Деревляний повідомив на прес–конференції, що міський тервиборчком позавчора зареєстрував незаконний список кандидатів у депутати міської ради від «Батьківщини». «26 вересня, напередодні проведення міської партійної конференції щодо затвердження списків кандидатів у депутати до Тернопільської міськради, мало відбутися бюро міськкому партії, — розповів Деревляний. — Однак ні голова міської організації Сергій Кирик, ні його перший заступник Олексій Сандій на бюро не з’явилися. Їхні телефони також мовчали. А вранці 27 вересня надійшла інформація з міської ТВК про те, що міська партійна конференція щодо затвердження кандидатів уже відбулася».
У рушнику на покуті затишної полтавської квартири лікаря Костянтина Зерова та його дружини Вікторії висить вишитий портрет Тараса Шевченка. Під ним — світлина дядька, видатного українського поета, перекладача, літературознавця Миколи Зерова. Коли дивишся на це фото й на портрет самого Костянтина Леонтійовича в такому ж віці, вражає їхня зовнішня схожість. Однак порівнювати можна тільки до 47 років. Адже 3 листопада 1937 року більшовицький кат–«енкаведист» Матвєєв у карельському урочищі Сандормох «в ознамєнованіє 20–й годовщіни Октября» власноруч застрелив засланого на Соловки Миколу Зерова саме в такому віці...
А його племінник і досі, у свої 75 років, працює лікарем–рентгенологом в обласній клінічній лікарні. Хоча, звісно, міг давно піти на заслужений відпочинок. «Не відпускають» молодші колеги, яким потрібен унікальний досвід фахівця, здатного «розпізнавати» найпідступніші хвороби. До речі, лікарський фах був досить популярним у роду Зерових. Та все ж найбільше прославили його троє далеких від медицини дядьків мого співрозмовника — літератори Микола й Михайло, більш відомий за псевдонімом Орест, а також академік–ботанік Дмитро.
Совдепівський «рай» залишив Україні багату спадщину — міжгосподарські і навіть міжрайонні склади зберігання різноманітних фунгіцидів, пестицидів й іншої хімії донині є об’єктом посиленої уваги екологів. У регіоні одна з таких найпроблемніших «оаз» — колишня хімічна база ВАТ «Василівський Агрос», що неподалік села Мала Білозерка, нагадує управління у справах преси та інформації Запорізької облдержадміністрації. Тут донині зберігається кількасот тонн давно непридатних для застосування отрутохімікатів. Та й «зберігається» — гучно сказано, позаяк складські приміщення зазвичай без вікон, дверей, іноді — й дахів, і тут «витанцьовують» вітри, розносячи повітрям шкідливу бридоту, струменять до водойм і колодязів післягрозові потоки, «збагатившись» небезпечними інгредієнтами.
