Спершу мало хто з представників владної верхівки всерйоз сприймав той пікет, який зібрався 2 жовтня 1990 року в Києві на площі Жовтневої революції (нині — майдан Незалежності). На площу до підніжжя гранітного монумента з Леніним, робітниками й солдатами прийшла група студентів. Вони мали напоготові намети, розкладачки й спальники. Хлопці й дівчата сіли на гранітні східці, розіпнули гасло з політичними вимогами, оголосили голодування, а надвечір напнули перші намети. Тоді Україна ще була радянською республікою у складі СРСР, мітинги «сепаратистів» виглядали вже як звичне явище, але не мали особливого впливу на рішення Верховної Ради УРСР на чолі з комуністом Кравчуком.

У центрі Києва за ситуацією стежили значні сили міліції, але табір постав безперешкодно. Політики, навіть з опозиційного, демократичного, табору, не уявляли, що студентський протест невдовзі обернеться на лавину й охопить всі вищі навчальні заклади міста. Докотиться до заводів, змете уряд і примусить керівництво Верховної Ради йти на переговори задля рішень про реальну незалежність республіки.

Кримінальна справа про отруєння Віктора Ющенка по праву може стати одним iз символів влади в українській політиці.

За шість років розслідування у справi накопичилося більше 320 томів зі свідченнями двох iз половиною тисяч осіб, серед яких — президенти, спікери, міністри, лідери політичних сил, олігархи, їхнi коханки, секретарі, охоронці та помічники. Усі ці свідчення зафіксовано на папері й підписано самими свідками. Починаючи від Леоніда Кучми, Бориса Березовського, Юлії Тимошенко, Віктора Пінчука і закінчуючи директором російського видавничого дому «КоммерсантЪ» Дем’яном Кудрявцевим.

І сьогодні в руках пiдприємливого слідчого навіть невелика частина справи може стати скринькою Пандори української політики. Відмінність лише в тому, що, за переказами, на дні тієї скриньки лежала Надія. А ось надії на те, що справу про отруєння Віктора Ющенка коли–небудь буде передано до суду, залишається все менше. Оскiльки цінність розслідування цієї справи з кожним роком тільки росте.

П’ять років Віктор Янукович і його команда звинувачували своїх попередників у зайвому політизуванні розслідування справи про отруєння. Але з моменту інавгурації нового глави держави ажіотаж навколо цієї теми тільки збільшується.

Останні три роки «сірим кардиналом» і «злим генієм» справи про отруєння Ющенка називали керівника слідства Галину Климович. Одним з останніх, кого вона встигла викликати на допит у Генеральну прокуратуру, був Віктор Янукович. А через два місяці після інавгурації Галина Климович подала рапорт про відставку, де детально описала, хто і як перешкоджав розслідуванню справи про отруєння Віктора Ющенка.

Це найдетальніше інтерв’ю щодо розслідування справи про отруєння Віктора Ющенка за всі шість років слідства.

Минулого тижня у Києво–Могилянській академії презентували «Вибране» Мирослава Мариновича. На презентації в залі бібліотеки імені Антоновичів ніде було яблуку впасти: прийшли відомі тележурналісти й газетярі, політики й громадські діячі, митці й студентство. Шеститомник, що побачив світ у видавництві Українського католицького університету, містить повну картину наукової та публіцистичної творчості мислителя і доволі вичерпний портрет його особистості. До видання увійшла монографія «Українська ідея і християнство», ранні та автобіографічні твори, листи, нариси, публіцистичні статті, наукові праці, виступи, інтерв’ю. Яскравий інтелектуал, пан Маринович у своїх творах «переплавлює» минулі трагедії, несправедливість і скорботи української нації на золото доброго розуму і «невечірнього світла» дієвої любові до тих, хто поряд. Переживши десятиліття політичного ув’язнення в комуністичних таборах, публіцист постійно «струшує» громадськість своїм словом, відсіюючи неефективні методи спротиву від дієвих. Про це ми говоримо з відомим правозахисником напередодні Міжнародного дня проти насильства.

На вітчизняному телебаченні залишилися крихти «соціалки»: «Критична точка» на ТРК «Україна», проект соціальних розслідувань «На межі» на «5–му каналі», «Агенти впливу» на НТН. Ще навесні по–новому почали показузати життя пересічних українців «Плюси»: у реаліті–шоу власного виробництва «Міняю жінку», знятого за форматом Wife Swap. Нинішнього телесезону на екранах з’явилося ще кілька проектів, що прямо чи опосередковано мають соціальну орієнтацію.

Як майже на всіх основних каналах, за винятком «Інтера», на «К1» нещодавно стартував новий телевізійний сезон. Сама по собі ця подія не вартувала б особливої уваги: на початку осені сітка мовлення кожного каналу, який поважає себе, оновлюється або змінює формат. Але старт «К1» показовий у тому, що цілком відповідає планам більшості українських телеканалів — починаючи з нинішньої осені, збільшити присутність в ефірі програм власного виробництва.

Позавчора ввечері перестало битися серце одного з секс–символів ХХ сторіччя, голлівудського красеня Тоні Кертіса. Акторові, який помер у своєму будинку в Лас–Вегасі, було 85 років.

19 років в’язниці, штраф у розмірі 44,5 тисяч доларів США і заборона займатися журналістською діяльністю упродовж п’яти років після звільнення — так в Ірані карають за свободу слова. І покарання це ще легке, адже прокурори вимагали від Іранського революційного суду засудити відомого (і фактично першого) іранського інтернет–блогера до смертної кари.

Досі про готелі в космосі можна було хіба що прочитати у фантастичних романах, але вже зовсім скоро можливість зняти номер за межами земної орбіти стане цілком реальною. Голова російської компанії «Орбітал технолоджиз» Сергій Костенко заявив, що до 2016 року на навколоземній орбіті буде збудовано космічну станцію–готель. На перших порах вона зможе прийняти лише сімох туристів, але в майбутньому готель значно розширять.

Учора партія «Наша Україна» розпочала кампанію на захист української мови «Є мова — є майбутнє. Русифікації — стоп!». З цього приводу голова Ради партії «Наша Україна» Валентин Наливайченко надiслав відкрите звернення до народних депутатів стосовно проекту Закону «Про мови», що його подали до ВР «регіонали», комуністи і прихильники Володимира Литвина. Звернення відправили всім депутатам Верховної Ради. Однак воно стосується передусім «нашоукраїнців». «Якщо ви, всупереч позиції ваших виборців, підтримаєте антиукраїнський закон, на вашому імені назавжди залишиться тавро зрадника», — нагадує однопартійцям–нардепам пан Наливайченко. Він застерігає від поведінки, як у час підписання «харківських угод», коли «дев’ять депутатів «НУ» стояли до кінця, а решта були або в буфеті, або з гальорки спостерігали, як «регіонали» б’ють їхніх побратимів».