Днями делегація з Чехії завітала в Україну на переговори, результатом яких стала домовленість про постачання залізничного транспорту чеського виробництва. Про це повідомив начальник Південної залізниці Віктор Остапчук. Південна залізниця, яка входить до складу Укрзалізниці, розпочала співпрацю з чеською компанією «Шкода», уклавши контракт на постачання наразі двох двоповерхових потягів. Перші залізничні «двоповерхівки», які складатимуться з трьох вагонів, курсуватимуть між Києвом і Харковом.

Приблизно через два роки російським водіям, які люблять сідати за кермо після кухля пива чи й чогось міцнішого, буде непереливки. Сподівання на те, що «пронесе» повз міліцейський пост, більше не спрацьовуватиме. Адже на озброєння співробітників Дорожньо–патрульної служби Росії надійде унікальний прилад — алколазер, промінь якого здатен за лічені секунди виявити пари алкоголю в салоні автомобіля, що проїздить повз на швидкості до 120 км/год. Як повідомляє РІА «Новості», перший (і поки що єдиний) зразок цієї диво–техніки було продемонстровано на виставці «Інтерполітех», яка проходить у Москві. На презентації розробники алколазера наголосили, що аналогів у світі ще не існує.

Місцеві вибори — тест на самосвідомість українців. На цьому наголосив голова «Нашої України» Віктор Ющенко, перебуваючи на ІваноФранківщині. За словами екс­глави держави, не можна зводити дискусію лише до того, якою буде зарплата або пенсія. Напередодні виборів багато політиків «обіцяють фактично все», але це, каже Ющенко, популізм, політична брехня, оскільки дбають діячі винятково про власний результат. Сьогодні треба «говорити про інші речі — про національну самосвідомість, про єдність нації, без чого не може бути й економічних успіхів», — каже колишній Президент.

На цьому тижні у Каневі мало відбутися судове засідання міськрайсуду по резонансній справі щодо стрілянини в барі, Але засідання Феміди так і не розпочалося, бо двоє суддів — той, що веде справу, та його столичний колега, якого слідство визнало жертвою нападу... одночасно захворіли! Нагадаємо, що опівночі 27 червня в барі, що розташований між Каневом та селом Бобриця, в тракториста Олександра Кучу з тамтешнього села Чорниші стріляв суддя Дарницького райсуду столиці Євген Вовк. За версією постраждалого, він із другом Володимиром Лисенком та знайомою Аллою Ходіною сиділи в барі, коли туди заїхав суддя Вовк iз дружиною Інною, уродженкою цих країв. Служитель Феміди тоді звинуватив тракториста, що десять років тому він нібито намагався зґвалтувати його дружину. «Чоловіча розмова» продовжилася на вулиці. Із стріляниною. За версією судді, він просто захищався, бо Куча напав на нього й хотів відібрати табельну зброю. Словам судді повірили й місцеві правоохоронці.

Судді Верховного Суду України масово звільняються не через бажання отримати великі грошові компенсації, а через правову і політичну нестабільність, вважає голова ВСУ Василь Онопенко. Нагадаємо, що кілька тижнів тому Верховна Рада України задовольнила відставки 14 суддів ВСУ (нині на розгляді ще три заяви суддів). У храмі Феміди на Пилипа Орлика продовжують працювати ще приблизно 60 суддів. Тоді ж голова Вищої ради юстиції Володимир Колесниченко стверджував, що заяв про відставку від суддів почало надходити втричі більше, ніж раніше. Мовляв, судді хочуть устигнути отримати до кінця року чималу компенсацію — в розмірі десяти місячних зарплат за місцем останньої посади, як це передбачено ст. 136 Закону «Про судоустрій та статус суддів».

Бувало, як не зайдеш до заваленого книжками кабінету Сергія Гальченка, так він одразу тягнеться до купи новинок й витягає чергового свіжоспеченого «Ко­бзаря». Майже автоматично розкриває на добре відомій йому сторінці й показує: отут збережено радянську цензурну купюру; онде — надруковано Шевченковий текст навіть із царськими пропусками; оце — нісенітниця у коментарі; а там — помилкове датування твору. Таких «Кобзарів», нашвидкуруч зладжених видавцями, на ринку безліч, — і всі вони адресовані насамперед школярам. Здавалося б, дрібні помилки, але ж ми знаємо, де ховається диявол.

У зв’язку з намірами Януковича добиратися на роботу вертольотом у службу охорони Президента найняли ще одного громадянина іноземної держави: Карлсона, що живе на даху.

На кінофестиваль «Молодість», окрім потужної позаконкурсної програми нового російського кіно, запросили найбільше гостей із Росії. Чого тільки вартують зустрічі з режисерами Володимиром Меньшовим, Олексієм Германом–молодшим, Андрієм Стемпковським, Вадимом Абдрашитовим, Кареном Шахназаровим. Кожен із них ділився власним досвідом: як вибирати сценарій, де шукати акторів, яке місце найкраще для зйомок, згадував про роботу із голлівудськими та європейськими зірками кінематографа. Автор 13 фільмів («Палата №6», «Вершник на ім’я Смерть», «День повного місяця», «Місто Зеро», «Ми з джазу», «Зимовий вечір у Гаграх», «Кур’єр»), письменник, генеральний директор «Мосфільму» упродовж 10 років, Карен Шахназаров приїхав до Києва не лише заради зустрічі з глядачами. Першим ділом він зустрівся з керівниками, які представляють кінематограф в Україні. За його словами, вони висловили бажання завітати з офіційним візитом на «Мосфільм», а це означає, що йтиметься про подальшу співпрацю.

У Києві завершився цикл концертiв пам’ятi видатного пiанiста, педагога, професора Нацiональної музичної академiї iменi Петра Чайковського — Всеволода Михайловича Воробйова (1925—2010). Три концерти вiдбулися в Малому залi НМАУ iм. П. Чайковського, й один — у Колонному залi Нацiональної фiлармонiї України.

Незважаючи на те, що гастролі Театру імені Шота Руставелі ніколи не підпадали під визначення «комерційні», підопічні Роберта Стуруа до Києва навідуються регулярно. І вже за традицією грають свої вистави на сцені Театру імені Івана Франка. А от про візит–відповідь «франківців» до Тбілісі художньому керівникові Української драми Богданові Ступці поки що доводиться лише мріяти. «Востаннє ми гастролювали у Грузії у 1986–му, — згадує Богдан Сильвестрович. — У рік, коли сталася аварія на ЧАЕС. Нас там тоді приймали, як братів. І навіть таксисти, дізнаючись, що ми з Києва, не брали грошей за проїзд». Ступка каже, що з величезним задоволенням оновив би свої позитивні враження про Грузію, а колегу Стуруа готовий приймати знову й знову. Заодно повідомив, що вистава «Цар Едіп», яку поставив грузинський режисер у Театрі Франка, — досі в репертуарі.