Якби він нічого більше, крім «Матеріалів до гуцульської демонології», не зробив і не написав, то все одно «забронював» би собі чільне місце в українській етнографії. Я тримав у руках копію цього рукопису і читав, як бестселер. Хоча записам — сто років, вони не пахнуть нафталіном. І як би сучасні мужі природничих наук не іронізували над деякими старосвітськими уявленнями карпатців — списати в архів цей пласт традиційно–побутової культури як «антинаукові міфи та вигадки» нікому не під силу.

Щоправда, на українських етнографів матеріалісти почали косо дивитися ще на зорі сталінського соціалізму, а в другій половині тридцятих навіть ставили до стінки. Антона Онищука, тоді старшого наукового співробітника Українського державного історичного музею, постановою народного комісара внутрішніх справ СРСР і прокурора СРСР від 14 жовтня 1937 року засудили до вищої міри покарання. Підстава — ст. 54–1–а (зрада Батьківщині) та ст. 54–23 (активна діяльність проти революційного руху при цараті та під час громадянської війни) Кримінального кодексу УРСР. Вирок поспішно виконали через п’ять днів. Про щирого українського патріота забули надовго.

«А що другий празник Святого Василя, радуйся...». Вервечка зимових свят продовжується. 14 січня — Новий рік за старим стилем. А цьому світлому для християн дню передує Щедрий вечiр. По всій Україні знову варять кутю і готують багато страв. На Гуцульщині, де кутю, як правило, не варили, пекли спеціальні хліби «василі». Але повсюди у кожній господі на столі — на відміну від Святвечора — було багато страв із м’ясом: після різдвяного і перед великоднім постом люди наїдалися тваринною їжею.

Дотримуєтеся ви релігійно–народних традицій чи ні — пропонуємо оригінальні рецепти приготування м’яса з української традиційної кухні і не тільки.

Тільки найстійкіші за купу святково–вихідних новорічно–різдвяних свят не піддалися спокусі поласувати всім смачненьким, що готували вдома, у родичів та знайомих. І майонезні салати, шинки–ковбаси та здоба надмірно навантажили шлунок, і навіть додали непотрібних кілограмів. Тому саме час упорядкувати харчування. Відразу зазначимо, що «чисте» голодування — нефізіологічне і навіть шкідливе. Хоча монорозвантаження — харчування впродовж дня одним видом їжі — це для організму добре. Воно допоможе привести у порядок роботу шлунка. А далі — максимум страв iз овочів, заправлених олією, фруктів і круп. Найкорисніші способи приготуваня — запікання, тушкування і варіння. А на смажене жирне м’ясо, борошняні та солодкі вироби варто накласти табу або вживати їх зовсім трохи. Що тоді їсти? Рецептів — безліч.

Після того як вляглися пристрасті навколо термінового виселення трьох музеїв із території Національного Києво–Печерського заповідника — заклади хоч i залишаються за старою пропискою, але статус їх і досі непевний — маємо новий привід звернути занепокоєний погляд на намолене місце. Йдеться про звільнення співробітників заповідника, яке, за словами деяких музейників, відбувається за рахунок висококваліфікованого наукового складу — а це загрожує знищенням української історичної науки.

Болюча втрата для української культури: на самісіньке Різдво на 80–му році життя відійшла Михайлина Хомівна Коцюбинська. Інтернет із його імперсональною жадібністю до новини одразу заряснів пригадуваннями, що сам Михайло Коцюбинський був рідним дядьком небіжчиці, що навіть ім’я їй дали на його честь. Вона й пронесла те ім’я з честю крізь нелегке своє життя, єднаючи нас із добою літературної класики таким особливим, особистісним чином.

Наступного понеділка під стінами адміністрації Президента відбудеться маніфестація на захист активістів «Майдану–2». Організатори й учасники осінньо–зимового виступу підприємців — ще одна мішень репресій силовиків Януковича. Правоохоронці закидають «майданівцям» пошкодження державного майна (під час встановлення наметів буцімто побили гранітні плити) та незаконне перекриття вулиць.

Ще у вересні минулого року команда тоді ще першого заступника голови Київської міськдержадміністрації Олександра Попова прогнозувала карколомні зміни у принципах формування міського бюджету. Тоді ЗМІ повідомляли, що принципи його планування суттєво відрізнятимуться від тих, які застосовувалися раніше. Для цього навіть до роботи залучили Агентство США з міжнародного розвитку, почалася розробка бюджету — без посилання на окремі статті витрат, а за програмно–цільовим методом.

Проте економічні експерти в цьому документі не знаходять особливих відмінностей від попереднього бюджету–2010, а депутати Київради вказують на його численні недоліки. Схоже на те, що багатьом категоріям населення Києва доведеться затягнути паски. Чиновники ж про себе, як завжди, подбати не забули.

Учора Дніпровський райсуд Києва завершив оголошення обвинувального висновку в кримінальній справі колишнього народного депутата Віктора Лозинського, якого обвинувачують у вбивстві селянина Володимира Олійника. Саме оголошення резулятивної частини обвинувального висновку прокурором зайняло півтори години. При цьому компанію Лозинському на лаві підсудних склав екс–прокурор Голованівського району Кіровоградщини Євген Горбенко, який на попередніх судових засіданнях сидів на окремій лаві в залі. Виявляється, ще напередодні Нового року колишньому прокурору змінили запобіжний захід iз підписки про невиїзд на взяття під варту. Утiм офіційні джерела прокуратури деталей iз цього приводу не наводять, мовляв, таким є рішення слідчого.

Коріння цієї квартирної історії сягає радянських часів, коли чимало українців їхали працювати на Північ за «довгим» карбованцем й іншими матеріальними благами, зокрема, й можливістю заробити й, відповідно, «забронювати» за собою квартиру на малій батьківщині. Наприклад, у Кременчуці. Хоча обживали «подаровані» в такий спосіб державою помешкання за тисячі кілометрів од місця роботи, зрозуміло, не всі квартиронаймачі. Частина з них назавжди осідала у надто віддалених від наддніпрянського міста регіонах, втрачала зв’язок із тим же Кременчуком, а після розпаду СРСР — і з Україною.