Те, що в Проточах уже шість років як усамітнився актор, який свого часу засвітився в популярному телесеріалі «Місце зустрічі змінити не можна», повідомила одна з місцевих газет. Звати цього чоловіка Станіслав Бондаренко. Певна річ, і я не міг утриматися від спокуси з ним поспілкуватися. Коли зателефонував, Станіслав Антонович саме приїхав до церкви у значно більшому селі Могилеві. На зустріч погодився люб’язно.

Таких, як Олена Цигиця, називають «спортивними довгожителями» і «фанатами своєї справи». Вихованка криворізького гандболу, незважаючи на травми та серйозні операції, провела на майданчику більш як 16 років. Любов до гандболу одного разу навіть змусила Цигицю дістати з шафи вже заховані кросівки й форму, щоб здобути черговий чемпіонський титул. Проте в житті жінок–спортсменок рано чи пізно з’являються речі, важливіші, ніж спорт. Саме про них та інші цікаві моменти зі своєї спортивної кар’єри титулована гандболістка розповіла «Україні молодій». А заодно й оцінила нинішній стан вітчизняного гандболу. До нього Олена небайдужа хоча б тому, що чоловік, Валерій Войналович, — тренер криворізької «Спарти», чемпіона України.

«Історія як шкільний предмет має серйозну місію: дати можливість дитині стати відповідальним громадянином. І для цього слід навчити учня працювати з історичними фактами, з джерелами», — каже відомий педагог–новатор, історик, автор–упорядник мультимедійного посібника «Голодомор в Україні 1932–33 років. Людський вимір трагедії» Олександр Войтенко. Посібник складається з DVD (на якому записано вісім відеосвідчень очевидців терору голодом) та покрокового плану уроку з історії Голодомору. Також тут є рекомендації щодо використання відеоресурсу, хронологія голоду, масив тогочасних офіційних документів, радянські плакати, карта демографічних втрат і висновок відомого правознавця Євгена Захарова «Правова кваліфікація Голодомору 1932–33 років в Україні та на Кубані як злочину проти людяності та геноциду». Посібник стане в пригоді також викладачам право­знавства, літератури, етики й філософії. Пан Войтенко каже, що все, що потрібно вчителеві — це грамотно побудувати роботу з цими джерелами. А учні хай мислять і вчаться робити власні висновки.

Навряд чи хтось заперечить факт, що столиця вітчизняного чоловічого гандболу розташовується в Харкові. Місцевий «Локомотив» уже тривалий час утримує чемпіонську корону, не в останню чергу завдячуючи стабільній і серйозній фінансовій підтримці «Укрзалізниці». Як головне волейбольне місто країни, Харків може похвалитися сучасним Палацом спорту, збудованим у 2004 році за кошти транспортного відомства. Позавчора під дахом цієї п’ятитисячної арени одразу дві українські команди приймали суперників з–за кордону. Чемпіону країни — учаснику Кубка ЄКВ — у повторному матчі з чеською командою DHL належало закріпити гостьовий успіх недільної давнини. А от срібному призеру, «Кримсоді», чий зал у Красноперекопську не відповідає міжнародним нормам, на арені свого головного «внутрішнього» конкурента належало реваншуватися за поразку в першій дуелі російському клубу «Газпром–Югра» в рамках Кубку виклику.

У чотирьох квартетах Суперліги, які свої матчі грали позавчора ввечері, за тур до завершення групового етапу вакантним залишилося всього одне місце у «плей–оф». Найімовірніше, вперше в історії його займе «Копенгаген», навіть попри поразку в Казані. При цьому чемпіону Данії, швидше за все, через два тижні навіть не доведеться стрибати вище голови (хоча імовірний виграш удома в невиразного «Панатинаїкоса» до таких звершень і не віднесеш). Достатньо просто почекати, як «Барселона» розправиться з казанським «Рубіном». Бо ще в одну звитягу команди з Татарстану на «Камп Ноу» повірити важко.

Може, нинішній владі й здається, що «покращення життя» вже настало, однак насправді українці лише тугіше затягли паски. Майже кожен другий українець констатує погіршення свого матеріального становища протягом останнiх півроку. Як повідомляє УНІАН, про це свідчать результати соцопитування «Українського демократичного кола». Кожній десятій українській родині (про це зазначає 10,5 відсотка опитаних) не вистачає грошей навіть на їжу, а відносній більшості (понад 40 відсотків) досить складно купувати одяг чи взуття. При цьому абсолютну більшість населення України (майже 97 відсотків опитаних) так чи інакше хвилює зростання цін.

Українська греко–католицька церква та громадськість Західної України, від імені якої фактично виступив львівський міський голова Андрій Садовий, обурені публічним знищенням у Харкові пам’ятної дошки Патріарху УГКЦ Йосипу Сліпому.

Із вуст мешканців обласного центру Прикарпаття упродовж останніх кількох днів не сходить резонансний злочин, вчинений невідомими особами на території монастиря Царя Христа отців Василіян та поблизу школи №15, якою опікуються представники цього чернечого ордену УГКЦ. Біля монастирської церкви хтось відбив половину обличчя та кисті рук монумента Богородиці, а в пришкільній капличці — голову маленького Ісуса й частину скульптури Матері Божої.

Європарламент, який кілька разів переносив розгляд резолюції щодо України, вчора нарешті ухвалив цей багатостраждальний документ за спрощеною процедурою — простою більшістю. Текст резолюції, який депутати напередодні обговорювали до пізнього вечора, де в чому виявився навіть жорсткішим, ніж прогнозували скептики. Як повідомляє «Главком», європарламентарії констатують, що місцеві вибори відбулися «за правилами», але висловлюють жаль з приводу зміни виборчого законодавства перед самою виборчою кампанією. Також у резолюції наголошується, що «після президентських виборів у січні 2010 року зросла кількість тривожних ознак ерозії демократії і плюралізму». Про це, зокрема, «свідчить поводження з деякими неурядовими організаціями» та скарги журналістів на тиск із боку власників ЗМІ щодо висвітлення певних подій. Євродепутати «наполегливо закликають український парламент ухвалити проект закону «Про доступ до публічної інформації» відповідно до європейських та міжнародних стандартів».