Усе почалося з маленької публікації у газеті «Сєгодня», яку пов’язують iз чинною владою. Напередодні журналістка газети зателефонувала одній iз пластунок–виховниць Івано–Франківська, яка на пластовому таборі працювала з дитиною її знайомої. Наступного дня друковані й електронні ЗМІ зарясніли заголовками: «Пластунів штрафують за російське слово на 10 присідань». Досі Пласт — Національна скаутська організація України — мав лише позитивні відгуки в пресі й авторитет у суспільстві. Що ж спричинило скандал?

Що означає поняття «культова група»? І чому і в нас, і в наших сусідів таких груп обмаль? Передусім саме поняття культовості вказує на особливий характер популярності певного мистецького явища, його винятковість. Подібну репутацію групі від початку створює зовсім нечисленний загін гарячих прихильників, які ретельно стежать за кожним кроком і кожним словом обраного гуру–лідера команди. І та фанатична відданість фанів нерідко межує з непохитною вірою в істинність усього, що генерує у музиці їхній апостол. З усім тим «фльором культовості» регулярно стикаються «Кому Вниз» — київська арт–готик–група, яка скоро святкуватиме 23–річчя. Наш співрозмовник — бас–гітарист уславленого колективу Сергій Степаненко, який стояв біля витоків групи.

— Просимо поміняти гаранта Конституції по гарантії...

— Нічим не можемо вам допомогти — вся партія бракована!

Коли 1987 року на екрани вийшов фільм «Брудні танці», мало кому відома актриса Дженніфер Грей прокинулася знаменитою. Дівчата мріяли стати такою, як її героїня Бебі, щоб зустріти такого партнера, як Патрік Суейзі, а хореографічні гуртки не встигали записувати всіх охочих навчитися танцювати. Для Суейзі «Брудні танці» стали початком блискучої кар’єри. А для Грей, яка отримала за роль Бебі єдину у своєму житті нагороду — «Золотий глобус» — кінцем. На хвилі популярності актриса вирішила «підправити» свій великуватий, на її погляд, ніс із горбинкою. Горбинку справді прибрали, та так радикально, що після пластичної операції колишню Бебі вже ніхто не впізнавав. А Дженніфер, відповідно, перестала цікавити режисерів.

Власникові мережі тютюнових крамничок на півночі Пенсільванії неймовірно пощастило — мало того, що чоловік виграв у лотерею джекпот, так іще й отримав призові, які видають продавцям «щасливих» білетів. Річ у тім, що виграшний білет 68–річний Рон Рі придбав... сам у себе, тобто в одному з власних кіосків. Цифри 4, 8, 15, 16, 17, 29, які чоловік закреслив у білеті, принесли головний виграш у сумі 1 мільйон 782 тисячі 432 долари. А ще 10 тисяч дісталися як бонус від організаторів лотереї.

Побачити на власні очі бій за участю одного з братів Кличків на теренах України — заповітна мрія вітчизняних шанувальників боксу. Після недавньої заяви менеджера компанії «К2 промоушен» Бернда Бенте про можливість проведення такого поєдинку на донецькій «Донбас–Арені» чи київському НСК «Олімпійський» ці мрії, схоже, набули реальних обрисів. Щоправда, німецький функціонер одразу зауважив, що це справа далекого майбутнього, адже на сьогодні головною перепоною для проведення великого боксерського дійства за участю Кличків у нашій державі є низька платоспроможність населення. Взамін промоутерська компанія братів Кличків час від часу намагається дещо вгамовувати апетити співвітчизників, організовуючи в різних містах України вечори професіонального боксу.

Незвичайна історія сталася в дитячому садку № 34 у Черкасах. Коли батьки прийшли по своїх дітей й повідчиняли шафи, аби їх одягти, то не знайшли там ні пальт, ні курток, ні шапок. На запитання, куди зник одяг, ошелешені няні та виховательки тільки руками розводили й казали: мовляв, нічого не розуміємо.

Нещодавно Апеляційний суд столиці залишив без змін вирок Печерського райсуду Києва, згідно з яким двоє молодиків iз Грузії — 35–річний Георгій Девдаріані та 31–річний Теймураз Ніхотін — отримали по десять років «колючки» із конфіскацією майна. Прізвища хлопців iз Кавказу нічого не скажуть пересічному читачу, натомість у київських кримінальних колах вони встигли стати досить відомими й навіть популярними лише за кілька років. Мало того, кавказці активно «тусувалися» серед представників так званої «золотої молоді», мали в цьому середовищі власних інформаторів та подільників. За даними правоохоронців, гості з Кавказу створили власне молодіжне злочинне угруповання, яке займалося «відмиванням» коштів (у тому числі бюджетних), пограбуваннями, рейдерством, рекетом, торгівлею наркотиками, сутенерством (до проституції примушували навіть неповнолітніх) та фальсифікацією документів. Увесь спектр діяльності очолюваної грузинами молодіжної банди правоохоронцям довести не вдалося, але й доведених у суді епізодів кримінальних походеньок Девдаріані та Ніхотіна вистачило на чималий термін позбавлення волі. Хоча прокурор просив більше — 13 років «колючки».