У переддень новоріччя Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про «Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов’язаної з ними нетерпимості». Цей документ засуджує, зокрема, «прославляння нацистського руху». Резолюцію підтримали 129 держав світу, проти виступили три делегації (Маршаллових островів, Палау і США). Ще 52 країни при голосуванні утрималися. Серед них — країни Євросоюзу, Україна, Молдова та Грузія. Міністерство закордонних справ Росії відразу ж звинуватило нашу державу у «неповазі до подвигу ветеранів Великої Вітчизняної війни». Така реакція засвідчила, хто ж був лобістом такої резолюції і який «потаємний сенс» у неї вкладався. Цікаво, що за кільканадцять днів до цього українських ветеранів образив сам прем’єр РФ Володимир Путін, заявивши у прямому ефірі російського телебачення, що «Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні, навіть якщо б Україна не входила до складу Радянського Союзу». Пан Путін повідомив телеглядачам, що 70 відсотків втрат у війні припало саме на Росію. І заявив, що «війна виграна в основному за рахунок людських та індустріальних ресурсів Російської Федерації», отже, росіяни — це «нація переможців».

Наприкінці минулого року всім підприємцям–спрощенцям, які є платниками єдиного податку, надійшли листи з Пенсійного фонду України з вимогою погасити борг зі сплати страхвнесків. Подібні «листи щастя» слід чекати і в майбутньому, адже дірка в бюджеті Пенсійного фонду перевищила 60 мільярдів гривень. «УМ» уже писала, що нова влада збільшила пенсійні відрахування для підприємців–спрощенців — тепер їм щомісяця доведеться додатково відраховувати у Пенсійний фонд понад двісті гривень.

Однак якщо хтось думає, що ці кошти в майбутньому дозволять отримувати підвищену пенсію, помиляється: це та сума, якою ви собі «гарантуєте» близьку до мінімальної пенсію. Як же можуть вплинути на величину розміру пенсії додаткові платежі до ПФУ, з’ясовувала «УМ».

«Бюджет цього року є бюджетом виживання влади за рахунок працівників бюджетної сфери», — так оцінив головний фінансовий документ Сумщини керівник громадської організації «Бюро аналізу політики» Олег Медуниця. Декларуючи зростання добробуту українців, нинішня влада заклала у бюджет пониження рівня життя мешканців Сумщини, переконаний він. І наводить цифри на підтвердження цього.

Засідання «круглого столу», присвяченого цій даті, зініціювали голова асоціації «Громадянське суспільство» Володимир Степанюк та його однодумці, котрі останнім часом провели кілька масштабних акцій під загальним девізом «Вшануймо Кобзаря». Вірш «Як умру, то поховайте...» (автор ніколи не називав його «Заповітом») Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 року за старим стилем саме на історичній Полтавщині, у Переяславі, що входив тоді до її складу. Подорожуючи, 31–річний поет серйозно захворів і в результаті вилив на папір вражаючої сили рядки, які стали справжнім духовним заповітом нації.

Одинадцятикласник iз міста Умань Ярослав Троян, вихованець станції юних техніків, розробив унікальний електроліт. Ця безпілотна авіамодель вагою всього один кілограм стане справжнім помічником у роботі пожежників, рятувальників, «даішників». Оскільки завдяки встановленій на електроліті відеокамері та передавачу оператор через ноутбук може моніторити ситуацію на території в радіусі 40 кілометрів. Хоч у лісах, хоч на шляхах.

Нині важко уявити, що це невеличке село, яке, припорошене снігом, завмерло під горою, колись було містом. Не містечком, а справді містом. У XVII столітті, за історичними даними, тут мешкало до 17 тисяч осіб. За кількістю населення той Костянтинів дорівнював тодішньому Харкову. Він лежав на відомому Ромоданівському шляху і, переповідають, саме через нього йшла жвава ярмаркова дорога з Путивлю до Ромен. Власне, на давніх картах у цій окрузі й виділялися помітним шрифтом саме Путивль, Ромни, Костянтинів...

Історія — пані мінлива. Сьогодні колишнє місто населяють 58 селян. Але з недавніх пір на пагорбі, що височить над Костянтиновим, красується оновлена церква–пам’ятка. Можливо, вона дасть нове дихання старому поселенню?

Якби він нічого більше, крім «Матеріалів до гуцульської демонології», не зробив і не написав, то все одно «забронював» би собі чільне місце в українській етнографії. Я тримав у руках копію цього рукопису і читав, як бестселер. Хоча записам — сто років, вони не пахнуть нафталіном. І як би сучасні мужі природничих наук не іронізували над деякими старосвітськими уявленнями карпатців — списати в архів цей пласт традиційно–побутової культури як «антинаукові міфи та вигадки» нікому не під силу.

Щоправда, на українських етнографів матеріалісти почали косо дивитися ще на зорі сталінського соціалізму, а в другій половині тридцятих навіть ставили до стінки. Антона Онищука, тоді старшого наукового співробітника Українського державного історичного музею, постановою народного комісара внутрішніх справ СРСР і прокурора СРСР від 14 жовтня 1937 року засудили до вищої міри покарання. Підстава — ст. 54–1–а (зрада Батьківщині) та ст. 54–23 (активна діяльність проти революційного руху при цараті та під час громадянської війни) Кримінального кодексу УРСР. Вирок поспішно виконали через п’ять днів. Про щирого українського патріота забули надовго.

«А що другий празник Святого Василя, радуйся...». Вервечка зимових свят продовжується. 14 січня — Новий рік за старим стилем. А цьому світлому для християн дню передує Щедрий вечiр. По всій Україні знову варять кутю і готують багато страв. На Гуцульщині, де кутю, як правило, не варили, пекли спеціальні хліби «василі». Але повсюди у кожній господі на столі — на відміну від Святвечора — було багато страв із м’ясом: після різдвяного і перед великоднім постом люди наїдалися тваринною їжею.

Дотримуєтеся ви релігійно–народних традицій чи ні — пропонуємо оригінальні рецепти приготування м’яса з української традиційної кухні і не тільки.

Тільки найстійкіші за купу святково–вихідних новорічно–різдвяних свят не піддалися спокусі поласувати всім смачненьким, що готували вдома, у родичів та знайомих. І майонезні салати, шинки–ковбаси та здоба надмірно навантажили шлунок, і навіть додали непотрібних кілограмів. Тому саме час упорядкувати харчування. Відразу зазначимо, що «чисте» голодування — нефізіологічне і навіть шкідливе. Хоча монорозвантаження — харчування впродовж дня одним видом їжі — це для організму добре. Воно допоможе привести у порядок роботу шлунка. А далі — максимум страв iз овочів, заправлених олією, фруктів і круп. Найкорисніші способи приготуваня — запікання, тушкування і варіння. А на смажене жирне м’ясо, борошняні та солодкі вироби варто накласти табу або вживати їх зовсім трохи. Що тоді їсти? Рецептів — безліч.

Після того як вляглися пристрасті навколо термінового виселення трьох музеїв із території Національного Києво–Печерського заповідника — заклади хоч i залишаються за старою пропискою, але статус їх і досі непевний — маємо новий привід звернути занепокоєний погляд на намолене місце. Йдеться про звільнення співробітників заповідника, яке, за словами деяких музейників, відбувається за рахунок висококваліфікованого наукового складу — а це загрожує знищенням української історичної науки.